skaldstudio: (Default)


Святий Іван Павло ІІ став відомим перш за все своєю унікальністю. Перший римський папа неіталійського походження, обраним за останні 455 років, один з наймолодших понтифіків в історії і перший папа слов’янського походження. За час свого перебування на престолі Святої Католицької Церкви, а це аж 26,5 років, підніс до гідності кардинала понад 230 духовних осіб. Святіший Отець провів 147 беатифікаційних церемоній, на яких 1338 осіб проголосив блаженними, а також 51 церемонію канонізації з проголошенням 482 святих.

Неповторним був Святіший Отець і у своєму гербі. Кожен папа римський володіє власним гербом, що приймається на початку понтифікату. Зазвичай цей герб складений на основі кардинальського або єпископського гербів. Але є елементи, які незмінні у всіх понтифіків. Постійними частинами герба є символи Святого престолу і Ватикану: папська тіара, над щитом; паллій, що звисає від тіари; золотий і срібний ключі, представляючи владу зв’язувати і розв’язувати на землі (срібний) і на небесах (золотий). Вони – посилання на Євангеліє від Матвія (16:18-19): «І Я кажу тобі, що ти – Петро, і на цьому камені Я створю Церкву Свою, і ворота пекла не здолають її; І дам тобі ключі Царства Небесного, і що на землі ти зв’яжеш, те й буде зв’язане на небесах, що на землі розв’яжеш, те буде дозволено на небесах».


У гербі святого Івана Павла ІІ на синьому щиті знаходиться великий хрест, а також буква М золотого кольору.

Хрест – загально християнський знак, символ вічного життя, Ісуса Христа, який віддав за нас своє життя та символ Христової віри.  Буква М – перша буква імені Богородиці – Марії, якій Іван Павло ІІ присвятив усе своє життя. Хоча в класичній геральдичній традиції літери не мають права розміщатися в щитах за декількома винятками.



Папу Івана Павла II, до речі, вмовляли при сходженні на Святий Престол відредагувати герб і замінити літеру яким-небудь символом марійського культу – лілією, зіркою або іншими атрибутами, які притаманні Діві Марії. Однак папа вважав справою життєвого і політичного принципу зберегти без змін загальний вигляд герба, який вірно йому служив в нелегку пору краківського кардинальства. Геральдичні радники римської курії змушені були утішатися тим, що в польській геральдиці часто зустрічаються так звані «руни» або ламані смуги, які схожі з буквами, і герб понтифіка схожий з ними. За іншою версією Іван Павло ІІ сказав так «що було прийнятним для Кракова буде прийнятним і для Риму».

Папський герб був створений отцем Бруно Бернардом Хеїмом на основі кардинальського. Правдоподібно, що в цьому гербі, як і у всіх попередників Папи Івана Павла ІІ, не використовувався девіз, що був присутній у кардинальському та єпископському гербах.

TOTUS TUUS – сентенція життя святішого отця Івана Павла ІІ. «Totus Tuus ego sum, et omnia mea tua sunt» («Я весь Твій і все моє Твоїм є»). Речення це знайшов Кароль Войтила ще юнаком в праці святого Людовика Марії Гріньйон де Монтфорт «Трактат про істинне вшанування Пресвятої Діви Марії» і вирішив зобразити на своєму єпископському гербі.

Єпископський герб

Єпископський герб

Кардинальський герб

Кардинальський герб

У Львові герб святого Івана Павла ІІ можна побачити, до прикладу, в Латинській катедрі в каплиці Матері Божої Ченстоховської. Саме в ній, окрім, ікони святині знаходяться реліквії святого: стола, ціпок та локон волосся.

Тарас Завадовський

http://velychlviv.com/symvolika-gerba-svyatogo-papy-vid-krakova-do-rymu/
skaldstudio: (Default)

 

Duke_of_Leinster_coa


2016-й рік вважається роком Вогняної Мавпи.

І хоча китайський календар - явище із зовсім іншої культури, це слушна нагода поговорити про символ прийдешнього року з точки зору геральдики.

До речі, слово "мавпа" походить з німецької мови.
"Maulaffe" (від "maul" (паща, рот) і "affe" (мавпа)) німці називали тримач для скіпки. Його зазвичай робили у вигляді голови з відкритим ротом:

1024px-Kienspanhalter_Niederrhein_18-19_Jh

Це було повязано зі звичаєм тримати запалену скіпку в роті, щоб руки залишалися вільними:

maulaffen

В польській мові "maulaffe" перетворилося на "małpa" і стало позначати не предмет, а назву тварини.
А в українській його почали вимовляти як "мавпа".

На герби мавпа вперше потрапила ще за часів Середньовіччя.
Цьому сприяли подорожі європейців, з яких вони привозили екзотичних тварин.

З-поміж великої групи мавп в геральдиці використовуються представники родини Cercopithecus.
Росіяни називають їх "мартишками".

Деякі геральдисти припускають, що мавпа на родовому гербі свідчить про далекі мандри предка.
Її вважали також символом хитрості, дратівливості й товариськості.

Так чи інакше, популярною геральдичною фігурою мавпа не стала і зустрічається досить рідко.
Це пояснюється, мабуть, тим, що в Середні віки у вигляді мавпи могли зображувати диявола.
Крім того, образ цієї тварини використовували в мистецтві для висміювання людських пристрастей, безумства й марнославства.
Навіть зараз бездумне копіювання називають мавпуванням.

Тим не менш, мавпу можна зустріти на гербах родів, прізвища яких співзвучні з її назвою: Аффенштайн (Affenstein), Еппе (Eppe) й Апен (Apen).

В руці вона може тримати дзеркало або яблуко:

Affenstein-Wappen_ZW

Ketzel_Siebmacher159_-_1703_-_Ehrbare_Nrnberg

Досить часто мавпу зображували з поясом та ланцюгом для запобігання втечі.

На гербі ірландського роду Фітцджеральдів, герцогів Лейнстер, мавпа слугує клейнодом:

IFIT003_s6

За переказами, у далекому XІІІ ст. домашня мавпа врятувала маленького Джона Фіцджеральда під час пожежі.
На знак вдячності зображення тварини розмістили на шоломі, а згодом дві мавпи стали ще й підтримувати щит:

Coat_of_arms_of_the_Duke_of_Leinster

Деякий час мавпа тримала також щит герба італійського міста Пістойя:

BSB278_f99r_checkymonkey1

Зустрічається вона і в сучасних особових та родових гербах - як на щиті, так і в ролі клейнода:

03aug09c Konig Ronan Lestrange Color



Геральдична арт-студія "Скальд" вітає шановних читачів з Новим роком і бажає миру, добра, натхнення й приємних вражень.
Нехай все погане забере із собою рік, що минає.



Нагадуємо про знижки на розробку особових та родових гербів для військовиків Збройних Сил, Національної гвардії та добровольчих батальйонів. Розмір знижки збільшується, якщо військовик проходив службу в зоні АТО, нагороджений орденом чи медаллю.
Акція триватиме до повної перемоги!
Наш сайт: http://skald.io.ua/

skaldstudio: (Default)
10410650_1605521729680501_1915623914476432020_n

Сьогодні в нас велике, можна сказати, професійне свято :-)

10 червня вважається Міжнародним днем геральдики зовсім невипадково.
Саме в цей день у 1128 році граф Анжуйський Жофруа Плантагенет був посвячений в лицарі своїм майбутнім тестем - королем  Англії Генріхом І Боклерком.
Під час церемонії на шию молодого лицаря був повішений синій щит із зображенням шістьох золотих левів.
Вважалося, що це перший повністю сформований герб - найстаровинніший з тих, які згадуються у писемних джерелах.
Міжнародного значення події надає той факт, що Жофруа був французом, в лицарі його посвятив англійський король, дочка якого Матильда - наречена Жофруа, походила за материнською лінією з шотландського королівського роду та була вдовою імператора Священної Римської імперії Генріха V.

Зображення синього щита із золотими левами міститься на мозаїчній плиті, що колись прикрашала надгробок Жофруа Плантагенета в соборі Манса:

жофруа

Щоправда, факт вручення цього щита був зафіксований хроністом приблизно у 1175 р., тобто через чверть століття після смерті Жофруа.
Що ж до плити, то її було виготовлено між 1155 та 1160 рр.

Отож, чи знаменує 10 червня 1128 р. початок геральдики, якою ми її знаємо - питання спірне, однак мати святкову дату дуже приємно.

Користуючись нагодою, нагадуємо про наш сайт http://skald.io.ua/, а також про систему знижок на розробку особових, сімейних та родових гербів для військовиків Збройних Сил, Національної гвардії та інших збройних формувань, що героїчно захищають нині нашу Батьківщину.
Акція триватиме до повної перемоги!

генрб
skaldstudio: (Default)
Починаючи з 2003 року Запоріжжя використовує герб, затверджений рішенням VI сесії міськради ХХІV скликання:

703px-Герб_Запорожья_2003_года.svg

За основу було взято міський герб Олександрівська (стара назва Запоріжжя) 1811 р.
Рушниці вказують на козацьку звитягу, підкреслюють сучасну назву міста. Лук означав боротьбу проти татарів.
Верхній елемент декоративного картуша (замість міської корони) символізує Дніпрогес.
З точки зору геральдики, єдиним недоліком герба є чорний колір лука зі стрілами: вони повинні бути або золоті, або срібні.

Однак у травні 2013 р. перед очима здивованої публіки постав проект нового міського знака:

запор-2013

Автором проекту є такий собі Андрій Авдєєнко, що іменується істориком, академіком, та ще й адміралом :-)
Він встановив, що Запоріжжю, виявляється, ні багато ні мало шість тисяч років, тож користуватися гербом 1811 р. якось "несолідно".
Геральдикою в проекті і не пахло: всупереч її правилам золоті мечі та орел розміщуються на золотому ж полі, а зелений дуб - на синьому.
Червона фігура під дубом, що нагадує графіті, це руна - стилістичне зображення бога Хорса, що символізує острів Хортицю. Для того, щоб її втулити,  у нижній частині щита довелося зробити "апендикс".

На жаль, цей витвір буйної фантазії зрештою дійшов до міської ради - 10 вересня 2014 р. відбулася презентація "герба".
Відповідну пропозицію подала комісія з топоніміки.
"Ми виставили в соцмережі герб. Ми його доопрацювали. Затвердили у геральдиків. Цей герб трохи перейшов межу геральдики, тому що фахівці дозволяють три елементи, але депутати просили і ми просили зробити чотири - додати Хортицю" - заявили під час сесії "історики".
Хто такі "геральдики", у яких буцімто "затвердили" герб, і де у геральдики межа - неясно.
Як би там не було, "доопрацювання" проекту звелося до окремих деталей, порушення геральдичних правил залишилися:

запор-2014

Проект герба бурхливо обговорювали в соцмережах та в пресі.
Висловилися навіть церковні діячі.
"... Невже Запорізький край асоціюється з Перуном, з Хорсом? Ні! Згідно статистиці, наш регіон – християнський (різних деномінацій), більшість мешканців – православні. То яким же чином язичницький символ може відображати наш уклад, нашу духовну сутність?" - наголосив архієпископ Запорізький та Мелітопольський Лука.

Довелося втрутитися Українському геральдичному товариству.
15 вересня 2014 р. голова товариства Андрій Гречило надіслав листа на адресу міського голови з відповідними поясненнями.
Ніби вплинуло - питання тоді зняли з порядку денного.

І ось сьогодні шановний френд titush надіслав посилання на новину: проект герба, незважаючи на негативні відгуки, збираються прийняти на сесії міськради 10 червня. Більше того, є відомості про погрози з боку А.Авдєєнка на адресу незгодних громадських діячів.
Проект відповідного рішення розмістили на офіційному сайті.

Черговий варіант малюнка виглядає так:

запор-2015

Як бачимо, зображення орла розвернули в протилежний бік, більше нічого не змінилося.

Цікавим є навіть не малюнок, а пояснювальна записка.
Чим же не догодив невгамовним авторам чинний герб?
Цитуємо:
"1. По перше,на гербах ніколи не зображується негатив у відношення до будь чого, - тільки позитив та возвеличення краю чи міста, до яких від відноситься.
2. По друге, лук зі стрілами на малиновому фоні, який пов'язують із запорозьким козацтвом, також свідчить і про приниження сили та духу козацтва.
3. По третє, у верхньому полі зображена зброя іншої держави..."

Коментувати цей потік свідомості важко. Зауважимо лише, що твердження про "зброю іншої держави" безпідставне, адже замість рушниць з багнетами, які були на гербі Олександрівська, на гербі Запоріжжя зображено козацькі мушкети.

Фігури на "гербі" розробники тлумачать так.
Орел - предмет з "княжого Кічкаського скарбу" (правда, в тій таки записці орла називають "скіфським").
Мечі були знайдені у Дніпрі поблизу о.Хортиця (при цьому говориться про якійсь "меч Святослава").
"Священний зелений дуб" з Хортиці згадується ще у Х ст.
Руна - "стилістичне зображення Бога Хорса, що символізує острів Хортицю".

Пікантність ситуації додає той факт, що 10 червня - день, коли депутати міськради збираються затвердити це ганьбище - є Міжнародним днем геральдики!

Та хочеться сподіватися, що здоровий глузд все ж візьме гору.
skaldstudio: (Default)
Originally posted by oleg_leusenko at Севастопольская шизофрения соединяет советское с царским Только человек с фимозом головного мозга, может быть не против двух, взаимоисключающих вещей. Т.н. губернатор Севастополя не против двух городских гербов – царского и советского

Ничто не мешает Севастополю иметь два герба – царских времен и советского периода, считает гауляйтер Севастополя Сергей Меняйло.

Об этом он сказал на пресс-конференции в российском агентстве ТАСС, сообщают Крым.Реалии.

П'ять копійок:
Історичний герб Севастополя затверджено у 1893 р.
Використовувався він до утвердження радянської влади:


22572

Срібний грифон  є одним з символів античного Херсонеса, на місці якого зведено Севастополь.
Ччорний двоголовий орел з синім щитком на грудях, на якому золотий хрест,
є фігурою герба Таврійської губернії, до складу якої входило Севастопольське градоначальство:

Coat_of_Arms_of_Tavria_Governorate

Радянська влада геральдику не жалувала, тож використання міських та територіальних знаків фактично припинилося аж до "Хрущовської відлиги". Тоді почав проявлятися інтерес до місцевої символіки, що знайшло відображення у створенні та затвердженні гербів. В силу політичних причин та ідеологічих установок, в більшості з них відображався насамперед радянський період історії та радянське ж сьогодення, тоді як історичні символи могли ігноруватися. Часто-густо ігнорувалися також правила геральдики.

Відтак герб Севастополя, затверджений у 1969 р., містив зображення медалі "Золота Зірка", пам'ятника загиблим кораблям та лаврової гілки:

COA_of_Sevastopol.svg

Ясна річ, розміщення золотої медалі та частини золотої гілки на срібному полі було грубим порушенням геральдичних правил.
Однак на такі тонкощі тоді ніхто не зважав.

Після відновлення незалежності України Севастопольська міськрада у 1994 р. затвердила історичний герб з грифоном. Проіснував він до 2000 р., коли комуністична більшість міськради вирішила відновити герб радянського періоду.

Тепер повернімося до слів гавляйтера С.Мєняйло.
Щодо герба він висловився дослівно так: "Я не представляю себе Севастополь без герба, который сегодня на флаге города – это памятник затопленным кораблям и звезда Героя. Но мы не должны забывать и героическую историю первой обороны Севастополя до Советского Союза".
За його словами, питанням герба зараз замається спецальна геральдична комісія, а останнє слово скажуть т.зв. "законодавчі збори" міста.

На сайті "закзборів" вже розміщено проект "закону" про герб та прапор міста:
http://sevzaksobranie.ru/view/laws/bank_zakonoproektov/i_sozyv_2015/o_gerbe_i_flage_goroda_sevastopolya/

Історичний та радянський знаки спробували об'єднати в одне ціле.
Великий герб має виглядати так:

севастоб1
Малий герб так:

севастоб2

А прапор ось як:

севастоб3
Отже, фактично пропонується відновити герб царських часів з усуненням фігур герба Таврійської губернії та доповненням його медаллю "Золота Зірка" під щитом (у варіанті "великого" герба).

Також на сайті є проект "закону" про міський гімн, яким пропонується зробити пісню "Легендарний Севастополь":
http://sevzaksobranie.ru/view/laws/bank_zakonoproektov/i_sozyv_2015/o_gimne_goroda_sevastopolya/
skaldstudio: (Default)
11041229_10205993439504571_2790662583391919260_n

Досить незвичайно, містере Вемблі, але наш дослідницький відділ запевняє, що це ваш герб.
skaldstudio: (Default)
Давненько ми щось не писали про сепаратистів та їх символи :-)

А тут якраз гарний привід підвернувся: виявляється, віднедавна т.зв. "Луганська народна республіка" має офіційний герб!

Чесно кажучи, нам задавалося, що це питання давно вирішене. Насправді ж, судячи з матеріалів у Мережі, з гербом луганські сепаратисти визначалися непристойно довго.

Нагадаємо, що з травня 2014 р. "ЛНР" вкористовувала блакитно-синьо-червоний триколор із зображенням двоголового орла, груди якого прикрашав міський герб Луганська. Орел міг бути білий або жовтий, герб Луганська зображувався як з позащитовими елементами, так і без.

Флаг-ЛНР-1-300x200

Цікаво, що у випадку використання герба обласного центру з позащитовими елементами виходило, ніби кірки ось-ось відчекрижать птаху голови:

Флаг-ЛНР-1а1-300x193

Більше того, в деяких випадках щит герба не містив вензель Єкатєріни ІІ, що засвідчував свого часу належність до Катеринославської губернії.
Швидше за все, існування такої кількості варіацій пояснюється звичайнісінькою неузгодженістю та виготовленням символіки різними виробниками.

Здавалося, зображення з прапора і стане гербом "ЛНР"  - принаймні, саме таким шляхом пішли колеги з "Донецької народної республіки".

Однак у двадцятих числах червня 2014 р. стала використовуатися зовсім інша версія, опрацьована на основі герба Луганської області:

Флаг-ЛНР-2-300x300

Спотворений обласний герб прикрасив трибуну для виступів очільників "республіки" та бланки документації.

Але й такий варіант проіснував недовго -  29 червня 2014 р. на відео зі зверненням т.зв. "прем'єр-міністра ЛНР" М.Баширова можна було побачити прапор із вже третьою версією герба:

Флаг-ЛНР-3-Баширов

Як бачимо, форма щита змінилася, хоча кольори герба області (зелений, червоний та синій) збереглися. Залишили й зображення коня, щоправда, видозмінене. Інші фігури були новими: соняшник у зеленому полі, схрещені молотки і шахта у синьому.
До речі, чорні фігури на синьому - це порушення правил геральдики.
Сонце, яке в гербі області було в нижньому полі щита, розташували над щитом.
Також щит оздобили колосками (явний вплив "герба" СРСР), зірками (за числом районів області), літерами "ЛНР" та стрічкою з девізом: "ВОЛЯ СВОБОДНЫХ ЛЮДЕЙ".

До речі, саме таким варіантом герба планувалося прикрасити  соціальні карти "ЛНР", які можна буде отримати 2 листопада під час "виборів":
соцкарта

І тут ми дізнаємося, що десь 28 жовтня 2014 р. "Народна рада ЛНР" (псевдопарламент) прийняла закон про державний герб.
Відповідно до закону, герб являє собою "грановану від кутів до центру червону п'ятикутну зірку, обрамлену білою облямівкою і золотими променями. Ліворуч і праворуч від зірки розташовані золоті пшеничні колоски, обвиті стягом в кольорах державного прапора Луганської Народної Республіки, по одному кольору прапора на кожен виток стяга - блакитний, синій, червоний відповідно. За пшеничними колосками розташований вінець із дубового листя з кожного боку. Під зіркою розташований стяг у кольорах державного прапора, на кожній з кольорових смуг розташовані слова - Луганська, Народна, Республіка згори донизу відповідно. Напис виконаний золотою шрифтовою гарнітурою з зарубками. Над п'ятикутною червоною зіркою розташована восьмикутна золота зірка, до якої змикаються обидві групи пшеничних колосків":

герб

Отож, насправді перед нами не герб, а емблема - за правилами геральдики основою герба є щит.

Кидається в очі разюча її відмінність від герба "ДНР" - розробники орієнтувалися на символіку СРСР, а не Російської імперії чи Російської Федерації. Зірка, промені, пшеничне колосся - все це прямі запозичення радянських символів. Певна схожість простежується і з "гербом" Республіки Бєларусь:

Coat_of_arms_of_Belarus

Між іншим, велика червона зірка у центрі насторожує - адже це символ Радянської Армії. Виходить, головне для "ЛНР"  - війна?
Наявність золотої восьмипроменевої зірки у верхній частині пояснюють тим, що у деяких народів вона використовується як знак відродження та дороговказності, символ слави й світла.
http://polit.ru/news/2014/10/30/emblem/

Цікаво, що на голосування було винесено два варіанти "герба" - з териконами та із зіркою. Другий і набрав більшу кількість голосів.
"Голова Народної ради ЛНР" О.Карякін, який повідомив про прийняте рішення на засіданні "уряду", заявив, що "законним символом держави" є саме затверджений "герб", а не "якийсь птах, який і на орла не схожий".
http://actualcomment.ru/news/61063/

Отож, на "гербі" луганських сепаратистів дві зірки, колосся, дубове листя, стрічки й промені.
Стривайте-но, а де ж в такому разі символи невтомної праці "годувальників України" - серп і молот?!

Думається, пояснення просте - працювати в "республіці" насправді нікому.
skaldstudio: (Default)
Сьогодні закінчили роботу над гербом для шановної людини - офіцера Збройних Сил України.

Замовник задоволений, і нам приємно :-)

Майбутній власник побажав для себе суто особовий герб, який відображав би його службу Батьківщині.

Ось що в нас вийшло:

net2

Герб складено відповідно до правил класичної геральдики на основі анкетної інформації про особу.

Головним елементом герба є щит.
Срібло символізує шляхетність, самовідданість, вірність обов'язку та чистоту.
Чорний колір, кинджал та крила кажана уособлюють військову спеціальність власника герба  - розвідка.
Крім того, чорний колір відображає проходження ним служби у танковій бригаді.

Схрещені алебарди та голова вовка пов'язані з символікою частин, в яких служив офіцер: 101-а окрема бригада охорони та 1-а окрема танкова бригада.
Також вовк є символом військової доблесті.

Наступною складовою герба є сталевий лицарський шолом, що увінчує щит. Шолом покриває чорний намет зі срібним підбиттям. Намет походить від шматка тканини, яким лицарі під час Хрестових походів вкривали шоломи для захисту від пекучого сонця Святої землі. Згодом намети стали складовою частиною гербів і набули вибагливих художніх форм. За даньою геральдичною традицією  зовнішня та внутрішня сторони намету мають бути різного кольору. Зазвичай він виконується в основних кольорах щита.
Місце з'єднання намету з шоломом, як правило, закривалося вінцем з тканини, що називається бурелетом. Як і намет, бурелет зазвичай відтворював кольори гербового щита.

Під щитом розміщено стрічку з девізом власника герба.


Маємо честь повідомити, що в нас діє система знижок на розробку особових та родових гербів для військовиків Збройних Сил, Національної гвардії та добровольчих батальйонів. Розмір знижки збільшується, якщо військовик проходив службу в зоні АТО, нагороджений орденом чи медаллю.
Акція триватиме до повної перемоги!
Наш сайт: http://skald.io.ua/
skaldstudio: (Default)
Герб славного міста Мухосранська:

мухосранск

В принципі, за виключенням напису, правилам геральдики відповідає :-)
skaldstudio: (Default)
У Хусті (Закарпарська область) під час робіт з реконструкції центру було знайдено старовинний бетонний герб міста.
Знахідка однозначно становить історичну цінність:



Заступник Хустського міського голови Іван Фетько розповів:
"Під час копання котловану під фонтан, працівниками комунальних служб було виявлено доволі цікаву річ – бетонний герб Хуста. Це – колишній корпус під флагшток, так звана основа для щогли зі стягом. Припускаємо, що знахідка «оздоблювала» центр міста у 1939 році, тобто вона є свідком подій Карпатської України. Приблизно такий корпус під щоглу флагштоку можемо побачити і на архівних світлинах тих часів. Доказом може бути напис, зроблений угорською мовою".
http://www.mukachevo.net/ua/News/view/96656-%D0%A3-%D0%A5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%96-%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%88%D0%BB%D0%B8-%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B1-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2-%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

Відомо, що з 10 листопада 1938 р. Хуст став столицею Карпатської України - автономної республіки у складі Чехословаччини. На вибрах до Сойму (парламенту) республіки, що відбулися 12 лютого 1939 р., абсолютну більшість мандатів здобуло Українське Національне Об'єднання, до складу якого входили представники всіх українських партій та груп, за винятком комуністів.
15 березня 1939 р. Сойм проголосив державну незалежність Карпатської України.

Однак ще в ніч з 13 на 14 березня на територію республіки вторглися угорські війська. Попри запеклий опір Карпатської Січі 16 березня 1939 р. ворог зумів захопити Хуст, а 18 березня більша частина території Карпатської України була окупована.

З огляду на напис угорською, цілком можливо, що насправді герб відноситься до періоду після березня 1939 р.

Наразі герб знаходиться в міській раді, але незабаром його буде використано при облаштуванні центру, встановлено так, щоб кожен бажаючий міг роздивитись чи сфотографуватись поруч.

Хочеться вірити, що ця знахідка приверне увагу до необхідності виправлення сучасного міського герба відповідно до правил геральдики:



Негоже знаменитому місту надалі мати такий потворний герб!
skaldstudio: (Default)
Як би там не було, а сьогодні велике свято.
Крім всього іншого, це гарна нагода сказати кілька слів про державні символи нашої країни.

У Конституції державним символам присвячено Статтю 20-у:
"Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Столицею України є місто Київ".

Отже, Державний Прапор України не "жовто-блакитний", як часто кажуть в народі, а "синьо-жовтий". На ньому не може бути ніяких зображень та написів. Прикрашати полотнище прапора бахромою також не слід.



Останнім часом мали місце ініціативи щодо "перевертання" прапора жовтою смугою уверх. Однак жодних підстав - ані історичних, ані геральдичних, ані вексилологічних - для цього немає.



Фото звідси: http://joanerges.livejournal.com/1828071.html

З Державним гербом є певна проблема. Конституція передбачає два його варіанти - "великий" і "малий". При цьому відповідний абзац Статті 20 викладений безграмотно з геральдичної точки зору. Річ у тім, що Знак Княжої Держави Володимира Великого (простіше кажучи - Тризуб) є фігурою герба, але не самим гербом. Обов'язковою основою "правильного" герба є щит. Отож, правильно було написати так:
"Малий Державний Герб України: у синьому полі п'ятистороннього щита золотий Знак Княжої Держави Володимира Великого".
Будемо сподіватись, що в новій редакції Основного закону ці моменти врахують.



Що ж до Великого Державного герба, то Україна й досі його не має. Було кілька конкурсів, пропонувалося безліч варіантів, однак нічого путнього не вийшло. На заваді стали порушення під час проведення конкурсів, лобіювання невдалих проектів, зрештою, політичні спекуляції.
Як показала практика, потреби у Великому Державному гербі немає - багато країн спокійно обходяться без нього.

Тривалий час Державний Гімн України мав лише музику. Для співочої нації це був очевидний нонсенс. Доходило до того, що деякі посадовці під час виконання гімну наспівували собі під ніс щось на зразок: "Пам-папара-па-папам-пам-пам-пам".
І лише 6 березня 2003 р. було прийнято відповідний закон. Офіційний текст гімну є таким:
"Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду".

До речі, ось гарний варіант графічного оформлення гімну. Слова не зовсім відповідають закону (замість "браття молодії" написано "браття-українці", замість "воріженьки" - "вороженьки" тощо), але сама ідея нам подобається:))


skaldstudio: (Default)
Вчора, 16 червня 2014 р., в рамках ротації персоналу до Закарпаття повернулися 54 прикордонника, які виконували завдання на сході України.

Ще в березні зі складу Західного регіонального управління Держприкордонслужби було виділено 3-ю об'єднану мотоманеврену групу. Протягом трьох місяців група виконувала завдання з охорони кордону з Росією в межах Харківської та Луганської областей. Чимало військовиків брали участь у бойових зіткненнях з російськими терористами, зокрема в обороні Луганського прикордонного загону та відділу Станично-Луганська.
http://portal.lviv.ua/news/2014/06/16/141700.html

На фото, зроблених під час зустрічи, можна побачити нарукавну емблему групи:



Судячи з написів, група має ще й власну назву - "Леви". Назва ця вельми вдала, оскільки саме лев уособлює Західну Україну.

В принципі, вдалою є і сама емблема - виразна та лаконічна водночас. Щоправда, написи на ній явно зайві - без них було б ще краще.

Єдине, чого не врахували розробники, це спосіб носіння емблеми. Військовики розмістили її на правому рукаві:



(Обидва фото Тетяни Лешко http://7dniv.info/ua/news/yak-zakarpatski-prikordonniki-povernulisya-dodomu-z-garyachogo-shodu-foto)

Виходить, лев "дивиться" в протилежний бік. Виглядає це не дуже гарно. Втім, може він прикриває ззаду? )))

З точки зору правил геральдики лева розміщено правильно. З іншого боку, якщо це не герб, а просто емблема, звіра слід було "розвернути".

А все тому, що під час розробки нового однострою керівництво Держприкордонслужби проігнорувало наявну практику створення нарукавних емблем частин. На правий рукав передбачили знак із зображенням Державного Прапора, на лівий - "загальний" знак приналежності до ДПС України. Останній є однозначно невдалим, та й сенсу в його носінні нема ніякого - завдяки зеленим беретам прикордонників і так відразу можна впізнати.

Якби емблему мотоманевреної групи розмістили на лівому рукаві - все було б логічно.

Наостанок зауваження виробникам - праву лапу лева відтворено дуже схематично. Позаяк не видно пальців, складається враження, ніби вона вивернута.

Втім, всі ці недоліки можуть бути легко виправлені в подальшому.
skaldstudio: (Default)

Власне, жахливим є не саме слово, а те, як його використовують. У зв’язку з подіями останніх місяців в ЗМІ часто згадують про українських військовиків, правоохоронців та їхніх супротивників. Коли ж йдеться про знаки розрізнення, шевронами називають будь-які нашивки на рукавах, що абсолютно невірно.
Втім, таке трапляється навіть на форумах колекціонерів військової символіки, які взагалі-то повинні розбиратися в подібних питаннях.

Отже, що таке шеврон насправді?

Це гарне слово походить від французького "chevron" (старофранцузькою писалося як "cheveron"), що означає "кроква" або "дах". Російською "кроква" означає "стропило", якщо хто не в курсі.

Щонайменше з XII ст. шеврон використовується в геральдиці як одна з так званих "почесних" геральдичних фігур.

Такі фігури мають просту геометричну форму:

1поч гер фіг

Існує версія, що вони походять від дерев’яних дощок чи залізних смуг, що тримали вкупі частини бойового щита та посилювали його.

В геральдиці існує ціла низка різновидів шеврона – він може бути обернений, понижений, "зламаний", його сторони можуть бути оформлені у вигляді зубців, виступів тощо.

2види шевронів


Шеврони можна побачити в найдавніших гербовниках. Це одна з найбільш часто використовуваних "почесних" геральдичних фігур.

За легендою, шеврон зображувався на гербі лицаря, який брав участь у взятті ворожого замку, міста чи будівлі. Таким чином, шеврони на лицарських гербах були визнаними символами честі. Втім, це варто сприймати лише як легенду.

В будь-якому разі у XVIII ст. шеврони вперше стали знаками розрізнення на форменому одязі. З 1771 р. французькі солдати почали носити на рукаві шеврони з тканини вістрям догори як відзнаки за довготривалу службу та належну поведінку.


3француз

Британцям ідея сподобалася і вони вирішили пристосувати шеврони для позначення військових звань. Починаючи з 1777 р. в окремих частинах для сержантів встановили носіння шевронів вістрям донизу на рукаві. А у 1802 р. офіційно запровадили систему позначення звань за допомогою шевронів, яка з незначними змінами дожила до цього часу. Так, капралам належало носити два шеврона, сержантам – три, головним сержантам та сержантам-квартирмейстерам – чотири.

4сержант брит

В деяких країнах шевронами могли позначати також офіцерські звання, однак з часом утвердилося значення шеврона насамперед як "сержантської" відзнаки.

Також шеврони могли використовуватися для позначення тривалості служби та числа поранень.

Нині за допомогою шевронів позначають звання сержантів ледве чи не в більшості країн світу. Залежно від національних традицій та особливостей форми одягу шеврони можуть розміщуватися на погонах, комірах, нагрудних клапанах, головних уборах і, звичайно, на рукавах.

Отож, шеврон з точки зору уніформології – це знак у формі кута.

Нарукавні знаки, які мають будь-яку іншу форму (прямі галуни на рукавах офіцерів флоту, емблеми військових частин тощо), ніде в світі шевронами не називають.

Виняток – країни так званого "пострадянського простору".

Чому так?

Відомо, що під час Другої світової війни в Червоній Армії почали відроджувати традиції імперських часів.

Зокрема, у 1943 р. радянські військовики одягнули погони, дуже подібні до погонів, які носили в царській армії. Форма одягу також стала нагадувати дореволюційну російську.

Тож не дивно, що восени 1945 р. згадали і про шеврони для надстроковиків. Такі шеврони носилися в Російській імператорській армії починаючи з першої половини ХІХ ст.

5два надстроковика

Шеврони радянських надстроковиків встановлювалися зі золотого або срібного галуна різної ширини залежно від кількості прослужених років. У 1952 р. запровадили новий зразок шевронів – іншого розміру і лише із золотого галуна. Такі шеврони проіснували до 1957 р., коли замість них встановили нагрудні знаки за надстрокову службу. Більше в наказах часів СРСР термін "шеврон" не вживали.

Але гарне слово прижилося, і шевронами в просторіччі стали називати будь-які нарукавні нашивки. Коли на початку 1990-х рр. в арміях країн колишнього Радянського Союзу з’явилися нарукавні емблеми військових частин, шевронами стали називати також їх – неофіційно, звісно.

Насправді, як бачимо, різниця між шевроном та нарукавною емблемою така ж, як між проросійським сепаратистом і бійцем батальйону "Донбас".

6порівняння

Тож називаймо речі своїми іменами!

skaldstudio: (Default)
В Дніпропетровську формується ще один спецбатальйон при обласному ГУ МВС під назвою "Січеслав".
До речі, Січеславом пропонувалося назвати це місто ще за часів Української Народної Республіки, однак ані тоді, ані після відновлення незалежності України у 1991 р., до перейменування справа так і не дійшла.
А дарма - ця назва промовисто свідчить про ко
зацький характер краю.

Комплектуванням батальйону займається Штаб самооборони Майдану в Дніпропетровській області. Основу частини склали члени Регіональної громадської організації "Кодацька паланка Війська Запорозького низового". Про це повідомив отаман паланки В.Ладигін.

В мережі вже зявилося фото нарукавної емблеми батальйону:

Ar11577

В основі емблеми лежить печатка Кодацької паланки (адміністративно-територіальна одиниця Війська Запорозького Низового у XVIII ст.). Всього таких паланок у Новій Січі було вісім. Кожна з них мала свою оригінальну печатку, яку регулярно використовували у справах. Кодацька паланка розміщувалась між Дніпром, Базавлуком та верхів’ям Інгульця. Центром її певний час була Кодацька фортеця (Старий Кодак), а потім – Новий Кодак.

Печатка паланки виглядала так:

330601

Значна частина території колишньої Кодацької паланки нині входить до Дніпропетровського району. Тому й існує тут однойменна козацька організація.
Більше того, оригінальний та самобутній символ з печатки - кінь, що скаче з повернутою назад головою - зображено в сучасному гербі Дніпропетровського району:

330602

Тільки за правилами геральдики коня "розвернули" в протилежний бік.

Отож, символіка батальйону "Січеслав" є набагато цікавішою, ніж у створеного раніше батальйону "Дніпро".

Але пара ложок дьогтю все ж знайдеться.

По-перше, дивує наявність двох Тризубів, та ще й розташованих під кутом. Виходить, що фігура Державного герба використовується в якості розділового знаку між словами!
Це виглядає насправді зовсім непатріотично і може сприйматися як знущання над державною символікою.

До речі, написи на нарукавній емблемі - річ зайва. Кому треба, той знає, а ворогам знати не слід.

По-друге, форму емблеми бажано мати як в інших органах МВС:

post-574-1351446441

Якщо нема порядку в символіці - як можна навести порядок в державі?

skaldstudio: (геральдика)

Ростовські гастролі громадянина В.Януковича під назвою "Я живий, я легітимний" покликали до життя велику кількість веселих і не дуже фотожаб.
Одна з них привернула нашу увагу як геральдистів.

http://glavcom.ua/photo/2456-12.html
o-00113266-g-00002456

За спиною генерала А.Власова стоїть російський триколор з чорним орлом.

Орел цей двоголовий. Орел імперський. Тільки до Росії він ніякого відношення не має.

Малий Державний герб Російської імперії зразка 1883 р., який проіснував до 1917 р., виглядав так

фото_1

А на прапорі герб Австрійської імперії, що використовувався з 1815 по 1867 рр.

486px-Imperial_Coat_of_Arms_of_the_Empire_of_Austria_(1815).svg
http://en.wikipedia.org/wiki/Coat_of_arms_of_Austria-Hungary

Тому бабцю Австрію просимо не ображати!

skaldstudio: (геральдика)

Критикувати завжди легко, що й казати. Але що поробиш, коли в Україні все ще трапляються герби, від яких волосся на голові ворушиться.((
        Тож ми започатковуємо проект “Геральдична кунсткамера”. В ньому будуть розглядатися герби, які не відповідають правилам геральдики.
        Особові та родові герби чіпати не будемо – нехай їхні власники самі розбираються з “фахівцями”, які ці герби намалювали. Є правила, тож все можна легко перевірити. Так само нема сенсу аналізувати творіння людей, які від початку не збиралися дотримуватися геральдичних норм – свідомо чи не свідомо.
          Нас цікавлять “герби” міст, районів, областей, підприємств і т.п., автори яких претендують на дотримання правил геральдики, хоч на ділі в них це не дуже-то й виходить.  
    Отже, наш перший “експонат” – герб Старокостянтинівського району (Хмельницька обл.). Дата затвердження, на жаль, невідома.

symb_1
         Офіційний сайт райради стверджує, що герб цей розроблений на основі правил класичної європейської геральдики та традицій давнього українського гербівництва”.
            Ну що ж, гарно сказано! 

Йдемо далі:
          “За правилами класичної геральдики герб має слідуючі компоненти: щит, намет, шолом, нашоломник. В основу герба покладено символи терену Волині, до якої історично, етнографічно, територіально належить Старокостянтинівщина”.
         Тут теж все гаразд. Щоправда, в сучасній українській територіальній та муніципальній геральдиці шоломи та намети зазвичай не використовуються, однак це не забороняється.  

Головним елементом герба є щит французької форми, що найбільш спостерігається в гербівництві України”.
          Стривайте-но, а де тут “французька” форма щита? “Французька” форма – це коли щит прямокутний, в нижній частині посередині вістря, нижні краї заокруглені.

фрщит
          Такий щит дійсно “найбільш спостерігається в гербівництві”, тільки не України, а Росії.

        Та головне все ж не форма щита, а те, що на ньому. А тут вже проблемка – зелений пояс у червоному полі. Порушено головне правило геральдики – не накладати колір на колір та метал на метал. Більше того, хвиляста балка (“звивиста смужка”) на поясі не срібна, як здається на перший погляд, а голуба. Ця смужка “зображає річку Случ, яка майже навпіл перетинає весь район – основна водна артерія району. Голубий колір символізує славу, красу, велич, мир; означає воду і повітря; в християнстві – побожність”.
       Отже, зелений колір на червоному, голубий на зеленому… І це при тому, що голубого кольору в геральдиці немає – є лише синій. Якось сумно виходить. І зовсім не геральдично.

Так чи інакше, на чотирьох червоних полях є срібні фігури, названі “історичними символами краю”:
      “Юрій Змієборець (Св.Георгій – борець за праве діло, за перемогу світла над темрявою) – давньоукраїнський (руський) період; зв’язки з Візантією; “Погоня” (воїн на коні з мечем), протогерб Київської Русі – литовсько-український період; “Хрест” (прадавній) – історичний символ Волині; “Леліва” і “Огоньчик” – символ герба Князя Костянтина Острозького, засновника міста Старий Костянтинів”.

Тлумачення “Погоні” як протогерба Київської Русі “тягне” на наукове відкриття – досі про таке чути не доводилося. До речі, зображення “Погоні” взято з герба Республіки Бєларусь, що використовувався у 1991-1995 рр. Авторами його малюнка є Я.Кулік, У.Круковскій та Л.Талбузін. 

пагоня
        Творці герба Старокостянтинівського району лише замінили на щиті вершника т.зв. Хрест Єфросинії Полоцької (свята покровителька Бєларусі) хрестом іншої форми.

Зі щитом районного герба розібралися, переходимо до позащитових елементів.

Отже, шолом. Стоп, а де він? І близько немає.
        Виявляється, на думку герботворців, шоломом може бути що завгодно, наприклад… Державний Герб України!
            “В “шоломі” зображення державного малого герба України, знака княжої держави святого Володимира Великого, стрічка державного прапору України”.
          Отакої…
        Використовувати Державний герб в якості шолома на гербі району не варто. По-перше, шолом або є, або немає. Будь-який інший предмет чи зображення називатися шоломом не може. По-друге, для району це надто претензійно. Між іншим, форму щита Державного герба викривлено – нижня частина сильно загострена. “Стрічки державного прапору” також не буває, бо прапор має офіційно встановлене співвідношення ширини до довжини. Може бути стрічка у кольорах Державного прапора.  

        Якщо шолома на гербі, як з’ясувалося, немає, “нашоломник” у вигляді трьох колосків вже не дивує.

      Нарешті, щит обрамляє “намет” з “рослинного візерунка у стилі української барокової орнаментики”. Схоже, авторів герба анітрохи не збентежив той факт, що намет без шолома зазвичай не використовується. Адже намет походить від шматка тканини, яким лицарі накривали свої шоломи, рятуючись від пекучого сонця Святої землі. Згодом намети набули вибагливих художніх форм, однак необхідності наявності шолома це не скасовує. Про це не варто забувати, особливо при апелюванні до “класичної європейської геральдики”.

       Як бачимо, не дивлячись на заявлене дотримання правил геральдики герб Старокостянтинівського району потребує покращення вже сьогодні!

skaldstudio: (геральдика)
        Багато хто думає, що геральдика – наука складна і незбагненна для непосвячених. Насправді ж її правила прості, чіткі та зрозумілі.
        Перш за все зауважимо, що правила геральдики стосуються виключно гербів. На емблеми, прапори, ордени та медалі, форму одягу і т.п. вони не розповсюджуються. Тому твердження про те, ніби Державний Прапор України не відповідає геральдичним нормам – нісенітниця. Більше того, ці правила, суворо кажучи, “грають” лише на полі гербового щита. Оформлення позащитових елементів, таких як шолом, намет, бурелет і т.д., визначається традиціями конкретної країни, а не загальновизнаними правилами.
        Отже, що треба знати тим, хто хоче мати власний герб?

        1. Герб має подаватися у щиті. З точки зору геральдики герб без шита не існує.

        Форма щита може бути практично будь-яка. В деяких книгах з геральдики можна знайти назви для різних форм щита, наприклад, “французький щит”, “іспанський”, “німецький” і т.п. Однак ці назви свідчать не про національну належність тої чи іншої форми щита, а про країну, де ця форма найбільш розповсюджена. Тому якщо ви оберете для свого герба “німецький” щит, це не означатиме, що ви німець. Взагалі ж форма щита значення не має – один і той же герб може зображуватися в щитах різних форм, залежно від мети застосування чи смаку власника. Єдина форма, яку застосовувати, мабуть, не варто – це ромб. По-перше, починаючи з XVI ст. у Великій Британії та Західній Європі (і то не всюди!) ромбічний щит використовують для гербів незаміжніх жінок та вдів. По-друге, для розміщення фігур ця форма незручна.
          Для територіальних та муніципальних гербів Українське геральдичне товариство (УГТ) рекомендує використовувати щит із заокругленою нижньою частиною (т.зв. “іспанський”). Така форма щита з композиційних міркувань вважається найкращою.

2. Класична геральдика визнає 2 метали (золото й срібло) та 5 кольорів, які ще називають емалями або фініфтями (синій, червоний, зелений, чорний, пурпуровий).

           Точних відтінків того чи іншого кольору чи металу в геральдиці не встановлено. Головне, щоб один колір не можна було сплутати з іншим. Скажімо, срібло може передаватися як білим кольором, так і відтінками сірого. Однак застосування в гербовому щиті кількох відтінків одного і того ж кольору однозначно недопустиме. Для передавання геральдичних кольорів та металів в чорно-білому вигляді з XVIІ ст. застосовується система штрихування, розроблена італійським геральдистом Сільвестром Петра-Санкта. Наприклад, синій колір відображається горизонтальними лініями.

правила1
      Крім того, в геральдиці використовуються хутра, які не відносяться ані до кольорів, ані до металів. Це хутра горностая та білки. Хутро горностая передається значками, які нагадують хрестики. Хутро білки передається фігурами, які нагадують шоломи. Втім, в українській геральдиці хутра зустрічаються рідко.
правила2

В полі щита недопустимі напівтони, перетікання кольорів і тому подібні дизайнерські прийоми.
          Частини людського тіла (обличчя, рука) можна в разі потреби передавати за допомогою тілесного кольору.
          Передбачаємо запитання: а що означають геральдичні кольори та метали? Відповідаємо: вони взагалі нічого не означають. В літературі можна зустріти різні трактування (наприклад, золото – знатність, могутність, багатство; синій – великодушність, чесність, вірність і т.ін.), однак вони не мають універсального характеру. Так само в геральдиці немає “поганих” чи “хороших” кольорів. Отож, власник герба сам вирішує, що символізують його кольори.

3. Забороняється накладати колір на колір і метал на метал. Це найголовніше правило геральдики.

Припустимо, хтось захотів зобразити на синьому щиті орла. В цьому разі орел може бути золотий або срібний – і більше ніякий! Якщо ж поле щита золоте, орел може бути чорний, синій, зелений, червоний чи пурпуровий, але не срібний.
          Чому так? Геральдика виникла з військової практики. Фігури на щиті повинні були дозволяти розпізнати лицаря навіть на значній відстані. Цього вдається досягти, коли кольори чіткі та контрастні. Золотого орла на синьому полі побачиш здалека, але якщо птах чорний, вийде якась темна хрінь.
правила3
        Наведене вище правило не розповсюджується на такі дрібні деталі, як язики та кігті звірів чи птахів. Золотий орел у синьому полі щита може бути з червоним язиком та кігтями – це допускається.
            Фігура, розміщена на полі з хутра, може бути як металевою, так і кольоровою.

правила4
      Крім того, можливим є сусідство металів з металами та кольорів з кольорами. Скажімо, щит може бути розділений на два “кольорових” поля. В цьому разі правило не порушується, однак в плані чіткості такі герби програють.
          Деякі сучасні геральдисти практикують розміщення в “кольоровому” полі “кольорових” фігур. Щоб обійти правило ненакладання, вони відділяють фігури тонкою золотою чи срібною окантовкою. Формально цей прийом не заборонений, принаймні, УГТ такі герби реєструє. Однак з точки зору “духу” геральдики цього робити не слід – на відстані окантовку вже не видно, тож фігура зливається з полем щита.

4. Зображення на щиті мають бути двомірними, без напівтіней. Перспективні зображення не допускаються.

5. Не допускається розміщення в полі щита будь-яких написів.

Це правило знов-таки відносить нас до часів Середньовіччя. Лицарі в масі своїй були людьми неписьменними, тож розміщення на щиті слів не мало сенсу. До того ж, прочитати їх на відстані або під час бою все одно було б важко.
        Виключення становлять т.зв “сиглі” – окремі літери, що можуть зійти за геральдичні фігури. Однак використання сиглів варто все ж розглядати як вимушений крок. Приклад – герб Бюро кодифікації у військовій сфері Збройних Сил України (1). Краще “маскувати” літери за допомогою геральдичних фігур (якщо це можливо, звісно). Наприклад, в гербі особи, прізвище якої починається на літеру “М”, зображено дві з’єднані золоті крокви, що нагадують цю літеру (2). В гербі с. Маринин (Рівненська обл.) літеру “М” формують два сині вістря (3).

            Розміщення в полі щита кількох літер (наприклад, ініціалів власника герба) – поганий тон.

правила5
 

      6. Ліва й права сторони щита в геральдиці визначаються не від глядача, а з точки зору того, хто тримає
щит.
правила6

7. Живі істоти чи рукотворні об’єкти, зображені у профіль, мають бути спрямовані геральдично вправо, тобто вліво від глядача.
        Правило обумовлено тим, що щит лицар тримає в лівій руці. Відповідно, бачити герб ми можемо лише тоді, коли він рухається вліво від глядача.

правила7


Відтак логічно, щоб істоти чи предмети на щиті “рухалися” разом з лицарем, а не в протилежний бік.
Щоправда, якщо на щиті зображено дві істоти, їх можна повертати обличчям або спиною одна до одної.

правила8
        Крім того, в українській муніципальній та територіальній геральдиці допускається виключення для Св. Юрія Змієборця. Оскільки цей святий зустрічається в гербах дуже часто, щоб уникнути плутанини його можна розвертати як вправо, так і вліво.

правила9

http://skald.io.ua/

Profile

skaldstudio: (Default)
skaldstudio

April 2016

S M T W T F S
      12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728 2930

Syndicate

RSS Atom
Page generated 25/7/17 10:33

Expand Cut Tags

No cut tags