skaldstudio: (Default)
Починаючи з 1965 р. в Радянському Союзі існувала традиція заснування ювілейної медалі на честь чергової річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Такі медалі встановлювалися відповідно у 1965, 1975 та 1985 роках:

тримед

Далі, як відомо, Союз благополучно розпався, однак у більшості держав, що постали на його уламках, практика святкування перемоги у Великій Вітчизняній війні збереглася. Зберігся і сам термін: "Велика Вітчизняна війна".
Тож не дивно, що у 1993 р., за два роки до чергової "круглої" дати, постало питання про медаль.
На адресу Президента Л.Кравчука почали надходити звернення щодо заснування відповідної державної нагороди України.
У той же час існувала також ідея створення спільної медалі країн - учасниць Співдружності Незалежних Держав (СНД).
Спочатку Україна не побажала приєднуватися до цього проекту - фактично це означало б нагородження її громадян державною нагородою Росії. Адже 7 липня 1993 р. Верховна Рада РФ прийняла закон про заснування ювілейної медалі "50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.", що отримала виразно радянський вигляд та несла зображення, пов'язані насамперед з російською історією:

320px-Medal_50_Years_of_Victory_in_the_Great_Patriotic_War

Попервах "уломати" нашу державу росіянам не вдавалося: під час заходів на рівні СНД 12 березня, 24 вересня та 24 грудня 1993 р.   документи щодо "єдиної" медалі Україна не підписувала.
Натомість 19 жовтня 1993 р. Верховна Рада своєю постановою заснувала ювілейну медаль "50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.", яка формально стала  першою державною нагородою відродженої України. Зауважимо, що право бути нагородженими медаллю, поряд з радянськими ветеранами, отримали також вояки Української повстанчої армії "які не вчинили злочинів проти миру і людства", а також ті з них, хто реабілітований як жертва політичних репресій.
Автором малюнка медалі був О.Івахненко:

50рп

До речі, кольори смужок по краям стрічки в описі тлумачились як "кольори гвардійської стрічки часів Великої Вітчизняної війни".

Відмова від "СНДівської" (а фактично - російської) медалі викликала гостру реакцію з боку організацій радянських ветеранів - їм приємніше було б отримати медаль з Москви, а не з Києва. А тут ще додався фактор майбутніх виборів.
Тож Президент Кравчук змушений був поступитися. Україна дала згоду на нагородження своїх ветеранів "єдиною" медаллю, а рішення про заснування власної ювілейної нагороди парламент скасував.
Підсумком стала витрата з держбюджету коштів у розмірі 17-18 мільярдів російських рублів, які отримали Московський та Санкт-Петербургський монетні двори. Росія примудрилася не лише відзначити українців своєю державною нагородою, а ще й заробити на її виготовленні.

Надалі українські президенти слухняно приєднувалися до рішень СНД щодо "єдиних" медалей.
Так, у 2005 р. Президент В.Ющенко видав указ про нагородження громадян медаллю на честь 60-ї річниці перемоги, розробленою в Росії і прийнятою як "СНДівська":

60_years_to_great_patriotic_war

У 2009 р. все повторилося знов, тільки на цей раз "єдина" медаль була до 65-ї річниці:

65_years_victory_ww2

Втім, прем'єр Ю.Тимошенко підписала рішення глав урядів СНД із застереженням: медаль виготовлятимуть підприємства України.

А 25 жовтня 2013 р. свій підпис під рішенням Ради глав держав СНД щодо заснування єдиної ювілейної медалі до 70-ї річниці перемоги поставив В.Янукович.
До 9 травня 2015 р. ветерани мали б отримати таку медаль:

70-let-pobedy

Однак крах режиму В.Януковича та агресія Росії зробили вручення "СНДівської" медалі, м'яко кажучи, неактуальним.
Отож, Указ Президента України про нагородження нею українських громадян не видавався. Більше того, від визначення "Велика Вітчизняна війна" Україна офіційно відмовилася.
Та виникла проблема: "єдину" медаль почали завозити в Україну і вручати її ветеранам (не зрозуміло, правда, від імені кого).

Тому сьогодні, 29 квітня 2015 р., П.Порошенко підписав указ № 249 про встановлення президентської відзнаки - ювілейної медалі
"70 років Перемоги над нацизмом". Фактично, цей указ означає відновлення "нагородного суверенітету" України у сфері відзначення ветеранів Другої світової, який був зданий Москві понад двадцять років тому.

Медаль має такий вигляд:
medal_70y_peremogy

Як бачимо, на відміну від медалей на честь 60-ї та 70-ї річниці визволення України, нова нагорода має чотирикутну, а не п'ятикутну колодку.
Лицьовий бік прикрашає Тризуб (в медалях на честь річниць визволення зображень державних символів уникали), а монумент "Батьківщина-мати" розташовано так, щоб акуратно "обрізати" щит з "гербом" СРСР.
Присутні також червоні маки - символ, запозичений у Великої Британії та низки інших країн для заміни "георгіївської" стрічки.
Отож, медаль постаралися зробити "нерадянською". Однак на європейські медалі вона також не схожа - надто яскрава...
До того ж,  адміністрація ПОПа вкотре здивувала стрічкою. Не зрозуміло, що означають "темно-золота" (во придумали!) та сіра широкі смуги, а також чорна й червона вузькі. Про зв'язок чорно-червоного поєднання з символікою ОУН (б), очевидно, не йдеться (та й смуги мали б тоді розташовуватися по-іншому) - мабуть, так відобразили кольори квітки мака.
Не залишає також відчуття, що й цього разу обійшлися без конкурсу на кращий проект та висновку Комісії державних нагород та геральдики.
skaldstudio: (Default)
Як не прикро, але замість того, щоб стати символом нової України, Національна гвардія є тими самими внутрішніми військами (ВВ) МВС.

Замість того, щоб відродити (хоча б формально!) Нацгвардію, що існувала у 1991-2000 рр., просто перейменували ВВ.
Замість того, щоб успадкувати символіку "старої" НГУ, поспіхом прийняли спотворений варіант символіки внутрішніх військ.

А сьогодні, 18 березня 2015 р., Президент П.Порошенко підписав указ "Про День Національної гвардії України".
Це свято має відзначатися щороку 26 березня.

Звідки взялася ця дата?

"Першу" Нацгвардію створили відповідно до закону, прийнятого 4 листопада 1991 р.
Таким чином, НГУ була найстаршим військовим формуванням сучасної України.
Нагадаємо: закон про Збройні Сили прийняли пізніше - 6 грудня 1991 р.

А 26 березня 1992 р. Верховна Рада приймає закон "Про війська внутрішньої та конвойної охорони", які законом від 31 жовтня 1995 р. перейменували на "внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України".
Ці війська існували паралельно з Нацгвардією, кожне військове формування мало власні завдання й функції.

Свята в них теж були різні.
Так, 28 жовтня 1993 р. Президент Л.Кравчук встановив Днем Національної гвардії України 4 листопада - дату прийняття відповідного закону.
Внутрішні війська "ощасливив" Президент Л.Кучма: указом від 26 березня 1996 р. він встановив Днем внутрішніх військ МВС України 26 березня - за тим самим принципом.

У 2000 р. НГУ було розформовано, тож її свято на офіційному рівні відзначати перестали.

Як пам'ятаємо, 13 березня 2014 р. Верховна Рада прийняла закон про, так би мовити, "нову" Національну гвардію.
Здавалося б, якщо нема бажання відродити традиції "старої" НГУ і святкувати 4 листопада, можна встановити днем свята
13 березня.

Однак П.Порошенко сьогоднішнім указом фактично вивів історію Нацгвардії від ... військ внутрішньої та конвойної охорони!
Безперечно, охоронці та конвоїри теж потрібні, нема чого казати.
Особливо "приємно" має бути, напевно, добровольцям, які пришли до гвардії з Майдану. :-(

нгувв
skaldstudio: (Default)
Далекого 1999 року Президент Кучма збирався переобиратися на другий термін. Перший тур виборів мав відбутися 31 жовтня.
Рейтинг Леоніда Даниловича був, як то кажуть, не ахті - існувала загроза приходу до влади лідера комуністів П.Симоненка.
Тож політтехнологи працювали як трактори, вигадуючи способи задобрити електорат.

Голоси радянських ветеранів Другої світової війни тоді були в ціні - люди вони в масі своїй дисципліновані, виборів не пропускають.
Тільки от симпатизують зазвичай комуністам. Як би привернути їх на бік влади?
А тут якраз чудова нагода підвернулася - 55-а річниця визволення України від німецько-фашистських загарбників.
Певний час датою визволення вважалося 8 жовтня, однак президентським указом від 30 квітня 1999 р. № 463 її "перенесли" на 28 жовтня - якраз під перший тур народного волевиявлення.
Відзначення 50-ї річниці визволення у 1994 р. супроводжувалося нагородженням ветеранів нагрудним знаком "50 років визволення України".
У 1999 р. вирішили провернути аналогічну операцію - ветерани значки та медалі полюбляють.
А оскільки дата видалася не "кругла", назву для медалі придумали нейтральну - "Захиснику Вітчизни".

Цю медаль Л.Кучма встановив 8 жовтня 1999 р. своїм указом за № 1299 в якості президентської відзнаки.
Згідно з положенням, медаллю нагороджувалися ветерани війни, особи, на яких поширюється чинність закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які проживають в Україні, громадяни інших держав, які брали участь у визволенні України від фашистських загарбників, інші громадяни України за особисту мужність і відвагу, виявлені у захисті державних інтересів, зміцнення обороноздатності та безпеки України.

Хоча в положенні і згадувалися "інші громадяни", медаль призначалася насамперед для масового нагородження  ветеранів.
Принаймні, зовнішній вигляд відзнаки свідчив про це дуже красномовно:

url

Медаль мала круглу форму, як абсолютна більшість медалей СРСР, та кріпилася до п'ятикутної радянської колодки.
Очевидно, щоб не дратувати майбутніх нагороджених, державних символів України вона не містила. Щоправда, в стрічці присутні синій та жовтий колір, але сором'язливо і ненав'язливо. Натомість домінують кольори т.зв. "гвардійської" або "георгіївської" стрічки - чорний з оранжевим.

Згодом, коли Верховна Рада у 2000 р. нарешті прийняла закон "Про державні нагороди", медаль "Захиснику Вітчизни" включили до переліку медалей України.
Критерії нагородження залишилися ті самі, як і зовнішній вигляд.

Оскільки медаль вручали не лише ветеранам, а й діючим військовикам, виникла проблема з її носінням. Річ у тім, що п'ятикутна колодка чудово підходила ветеранам, які мали радянські нагороди. Але більшість українських нагород має колодку зовсім іншу - чотирикутну. Нормально розмістити на мундирі медалі  ніяк не виходило. На пропозиції фахівців передбачити варіант медалі на чотирикутній колодці для діючих військовиків посадовці Адміністрації Президента реагували так: "Кому не подобається, того нагороджувати не будемо!"

Медаль спокійно пережила другий темін Л.Кучми, правління В.Ющенка та В.Януковича, тимчасове президентство О.Турчинова.
Прийшовши до влади, П.Порошенко почав нагороджувати нею військовиків, які відзначились в АТО.

І ось тут-то прорадянський вигляд нагороди вийшов боком - в медалі присутня колорадська стрічка!
Здавалося б, слід розробити нові, справді бойові нагороди, а медаль "Захиснику Вітчизни" забути, як страшний сон. Тим більше, що масові нагородження ветеранів давно перетворили її на значок.
Але нова влада вирішила інакше: раз медалей наштампували багато, нема чого пропадати добру - внесемо зміни.

І от сьогодні, 30 січня 2015 р., ПОП підписав указ № 41, яким затвердив нове положення про медаль та її малюнок:

medal_zahyst11
Власне медаль залишилася такою самою - дезігнери полінувалися навіть її обцифровувати: просто прифотошопили нову колодку з  новою стрічкою.
Тепер стрічка синя з жовтими й сірими смужками - принамні, так сказано в положенні.
Тільки от візуально домінує все ж сірий колір. Що він символізує - загадка.

Взагалі, сірий колір в стрічках державних нагород України не застосовувався аж до часів В.Януковича.
Як пам'ятаємо, 14 лютого 2014 р. він встановив відзнаку Президента - пам’ятну медаль "25 років виведення військ з Афганістану" на сірій з червоними смужками стрічці:

мендаль2
П.Порошенко продовжив "традицію"  - стрічка відзнаки Президента  - медалі "70 років визволення України від фашистських загарбників", встановленої 28 жовтня 2014 р., також сіра, тільки смужки сині та жовті:

medal_10_14_0001ввв


Виникає питання - чи не радянські медалі "За відвагу" та "За бойові заслуги" надихають розробників?

zaboevyezaslugi2

До речі, не так давно Президент затвердив новий склад Комісії державних нагород та геральдики.
Цікаво, чи розглядала ця комісія проект заміни стрічки?
І взагалі, хто автор і за яким принципом його обрали?

Отож, замість того, щоб переглянути систему державних нагород, роблять суто косметичні зміни, та ще й невдалі.

Якщо інші реформи в нашій країні будуть відбуватися в такий спосіб, нічого путнього не вийде. :-(((
skaldstudio: (Default)
Буває так, що в бочку меду хтось може вкинути ложку дьогтю - коли спеціально, а коли - ні.

Все було надто гарно - лєнінопад, скасування Дня захисника Вітчизни 23 лютого, натомість встановлення Дня захисника України 14 жовтня...
Комуністи "пролетіли" на виборах до Верховної Ради.
"Україна розриває з радянським минулим" - читаєш то тут, то там в ЗМІ.

І тут, наче серпом по яйцям - указ № 829 "Про встановлення відзнаки Президента України - медалі "70 років визволення України від фашистських загарбників".

Скільки вже разів казали історики, що фашистськими загарбниками можна назвати хіба що італійців - в Німеччині часів Гітлера правлячою партією була Націонал-соціалістична робітнича. Зрештою, не всі німці були нацистами, а італійці - фашистами.
За словами директора Українського інституту національної пам'яті В.В'ятровича, "термін "визволення" передбачає волю, свободу, а у 1944 році Україна не стала вільною. Із вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, а опинилася під іншим пануванням, результатом якого стали масові репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу". На його думку, коректніше було б говорити про вигнання нацистських окупантів із України.

Так чи інакше, маємо нову медаль в статусі президентської відзнаки. Відзнака Президента - медаль відрізняється від просто медалі тим, що для її заснування Главі держави не потрібне рішення Верховної Ради - він просто підписує власний указ.

Саме так десять років тому зробив Л.Кучма, встановивши відзнаку Президента - медаль "60 років визволення України від фашистських загарбників".
Медаль ця мала суто радянський вигляд:

Nagradigosukrmedal_008_ukr

Синя та жовта смужечки на стрічці, зображення пам'ятника Богдану Хмельницькому та шматка Софійського собору ситуацію не виправляли.
Медаллю нагороджувалися учасники бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.

Нинішній Президент П.Порошенко вирішив "продовжити традицію".
Цікаво, що перелік осіб, які можуть отримати нову медаль, суттєво розширили - до учасників бойових дій додали інвалідів війни з їх числа, колишніх малолітніх та неповнолітніх в'язнів концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання.

Ми не наважимося заперечувати необхідність такої нагороди.
Тільки навіщо було робити її в радянському стилі?

На президентському сайті чомусь є тільки чорно-біле зображення, однак все добре видно:

medal_10_14_0002и
Все та ж тридцятидвохміліметрова кругляха на п'ятикутній колодці - ніби СРСР і не думав розпадатися.
"Батьківщина-мати" (яка?) та лаврова гілка на аверсі. Така ж гілка, тільки розвернута в інший бік - на реверсі. Схоже, на відміну від 2004 року фантазія у нинішніх розробників вичерпалася.
Стрічка сіра, з синіми та жовтими смужками по краям. Чому сіра, питаєте? Тут два варіанти - або нічого іншого придумати не змогли, або тому, що сірий був основним кольором стрічок радянських медалей "За відвагу" та "За бойові заслуги".

До речі, про якійсь конкурс на розробку нової нагороди не було жодних згадок. Знов все тишком-нишком, як за Януковича?

І це при тому, що можна було зробити по-іншому.
У 2010 р. в Грузії встановили медаль "65 років перемоги над фашизмом".
В її дизайні не було нічого радянського:

P1070852

Що заважало нам піти таким же шляхом?

Мабуть, ПОП дуже хоче подобатися усім без винятку.
Для патріотів - свято 14 жовтня, для ностальгуючих за Союзом - медаль...
Тільки на двох стільцях всидіти важко.
Тут хоч медаль встанови, хоч орден - все одно голосуватимуть за комуністів чи якесь ОБло, і нема на то ради.

Питання в іншому.
Вже кілька місяців триває АТО - де медаль для її учасників?
Ні, всяка дурня, звісно, вручається, але ми про нормальну нагороду.

Вже кілька місяців, як засновано орден Героїв Небесної Сотні, проведено конкурс на кращий ескіз - і де він?

По-нормальному, ескіз медалі на честь річниці "визволення" мала б розглядати Комісія державних нагород та геральдики.
Новий склад комісії досі не сформовано.

От і маємо - замість реформи державних нагород Адміністрація Президента видає на гора медаль а-ля СРСР.

За влучним виразом художника Богдана Піргача, прочитаним на ФБ, "наш Ложкін виявився крутіше їхнього":

b-00160668-a-00022430
skaldstudio: (Default)
Радник Президента Микола Томенко поділився сьогодні досить цікавими спостереженнями з приводу Героїв України - осіб, відзначених найвищою нагородою нашої держави.



Він звернув увагу, що з початку Євромайдану та фактичної війни з Росією частина з цих «Героїв» втекла за кордон (як Герой України Сергій Тулуб), підтримала путінську окупацію Криму (як Герой України Борис Дейч або Герой України, ректор Таврійського національного університету Микола Багров, який не вступився за державу, яка зробила його Героєм), а деякі активно виступали проти санкцій світової спільноти щодо Росії (як Герой України Юрій Бойко під час своєї президентської передвиборчої кампанії).

"Якщо частина Героїв України по факту (за своїми заявами) виявилася ворогами України, то велика кількість громадських активістів, діячів культури та спорту (наприклад, Герой України, відомий футболіст Андрій Шевченко) вирішили пересидіти за кордоном або «утриматися» в ситуації, де йде боротьба за збереження єдиної України. От і виникає не стільки парадоксальна, як трагічна ситуація – коли більшість Героїв України виступають або проти України, або утримуються в боротьбі за її незалежність», – зауважив Микола Томенко.
На думку політика, по завершенню військових дій на Сході та наведенню порядку було б варто переглянути ставлення до присвоєння звання Герой України. А тим "Героям", що стали радше "героями Росії" або утрималися від захисту своєї держави в складний для України час, варто було би відмовитися від цього високого звання.
http://ridna.ua/2014/07/bilshist-herojiv-ukrajiny-vystupayut-abo-proty-ukrajiny-abo-utrymuyutsya-jiji-zahyschaty-tomenko/

Як відомо, звання Герой України є вищим ступенем відзнаки в Україні. Його присвоють громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення:
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1549-14
Стати двічі Героєм неможливо - хіба що після геройського вчинку здійснити ще й трудовий подвиг.

Зовнішніми атрибутами звання є орден "Золота Зірка" (для тих, хто здійснив геройський вчинок) та орден Держави (для тих, хто має визначні трудові досягнення). До речі, з-поміж державних нагородних знаків лише ці ордени виготовляються із золота:



На щодень Герой України може вдягати так звану мініатюру - єдину для обох орденів:



Неважко помітити - як сама ідея нагороди, так і її втілення в орденах є спадщиною СРСР.
Очевидно, свого часу її засновник - Л.Кучма - вирішив зіграти на ностальгійних почуттях певної частини населення.

Зі званням Герой України пов'язано багато скандалів чи просто незрозумілих ситуацій.
То нагороджували не тих, то нагороджували не тим. Наприклад, спортсменка Я.Клочкова отримала замість ордена Держави орден "Золота Зірка", хоча ніякого геройського вчинку не здійснила.

Надамо знов слово М.Томенку:
"Якщо загально проаналізувати перелік Героїв України, то це, в основному, так званий «директорат» – керівники підприємств, установ, вишів, до речі, здебільшого Сходу України. Фактично, в Донецькій і Луганській областях немає жодного великого підприємства чи вишу, керівники яких не отримали би звання Героя України".

Доцільність подальшого існування нагороди сумнівна насамперед тому, що в країнах ЄС нічого подібного немає.
Годі знайти звання Герой ФРН чи Герой Італії. Там обходяться орденами, хрестами та медалями. Зате звання героя існує в Росії, Бєларусі, Казахстані...
Ми в досить дивній компанії - чи не так?

Тим не менш, після краху режиму В.Януковича почали лунати голови про присвоєння звання Герой України цивільним особам, полеглим під час мирних акцій протесту впродовж листопада 2013 – лютого 2014 р.
Поставити цих людей поряд з Дейчем, Звягільським чи Бойком - хіба не абсурд?

Натомість народний депутат І.Васюник наприкінці лютого 2014 р. запропонував замість ордена "Золота Зірка" вручати за геройський вчинок орден Свободи.
В даному випадку це означало б суто косметичні зміни. Та й орден Свободи з точки зору дизайну виглядає суперечливо - африканська цацка зі скельцями Сваровскі:



Новий Президент своє ж гасло "Жити по-новому" виконувати не поспішає. Замість того, щоб ініціювати фаховий перегляд системи державних нагород, П.Порошенко вже встиг зробити Героями України (посмертно) трьох осіб: С.Кульчицького, К.Могилка і Т.Сенюка.

Отож, чи повинно далі існувати звання Герой України?

На наш погляд - ні. Це рудимент радянського минулого, який суперечить самій ідеї повернення України до Європи.
Доречно було б прийняти новий закон про державні нагороди, в якому цього звання не буде.

Передбачаємо обурення: "А як же справді достойні люди, які є Героями України - хіба можна їх позбавляти заслуженої нагороди?!"

Відповідаємо:закон зворотної сили не має.
Тож особа, яка стала свого часу Героєм, після скасування цього звання спокійно носитиме відповідний орден.

Навіть якщо її прізвище Дейч, Тулуб чи Бойко.

Profile

skaldstudio: (Default)
skaldstudio

September 2017

S M T W T F S
     12
3 456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom
Page generated 23/9/17 23:59

Expand Cut Tags

No cut tags