skaldstudio: (Default)
Серед нових почесних найменувань військових частин, про які оголосили під час параду 24 серпня, найцікавішим є "Імені Чорних Запорожців".
Як пам'ятаємо, його отримала 72-а окрема механізована бригада, розташована у Білій Церкви, що на Київщині.

Раз у частини нове ім'я, значить, символіка, очевидно, теж стане іншою.

Що саме приймуть - поки що неясно, а значить, можна подати власну пропозицію.
Розробляючи проект, ми виходили з таких міркувань:
1. Символіка має бути проста й лаконічна, на основі правил геральдики.
2. В ній має бути враховано почесне найменування бригади та місце дислокації.
3. Кількість кольорів та зображень слід звести до мінімуму, написи не давати взагалі.

Отже, бригада стала "духовним спадкоємцем" кінного полку Чорних Запорожців Армії УНР.
Характерною деталлю полкової форми був чорний шлик на шапці.
Через те славетних кіннотників називали ще "чорношличниками":

21078375_1901782053367975_5783676663342319198_n


Чорний шлик можна відобразити за допомогою геральдичного вістря - це одна з "почесних" геральдичних фігур.
Поле щита при цьому краще зробити золотим. Це відповідає правилам геральдики, а також символізує
жовтий колір, присвоєний кінноті Армії УНР.

Місце дислокації буде відображати дуже гарна й "бойова" фігура міського герба Білої Церкви - лук з натягнутою тятивою, в якій три стріли.
Такий символ місто має аж з 1620 р.
Лук та стріли підкреслюють історичну роль Білої Церкви як міцного оборонного поселення.

belocerk0


Оскільки лук зі стрілами золоті, як і щит, ми дали їх в обернених кольорах (те, що на чорному тлі - золоте, на золотому - чорне).
Ось що в нас вийшло:

72р

На мундирі це буде виглядати десь так:

зольдат


Звісно, це далеко не єдиний спосіб створення нової символіки 72-ї омбр.

В будь-якому разі, вирішувати військовикам уславленої бригади.
skaldstudio: (Default)
Насамперед вітаємо з Днем Державного Прапора!

Дуже радісно, що синьо-жовтий стяг для більшості українців є вже не просто атрибутом держави, а дорогим серцю символом
свободи та незалежності.

Багато громадян прикрашають Державним Прапором свої оселі весь час, а не лише на свята.

На жаль, не завжди це робиться правильно.
Мешканці міст, не маючи можливості встановити прапорову щоглу, найчастіше просто вивішують прапор з балкона чи вікна.
Здавалося б,  полотнище можна розташовувати, як заманеться.

Однак насправді на цей рахунок існують чіткі правила.

Якщо полотнище прапора вивішується вертикально, його верхній край має розташовуватися ліворуч від глядача:

схема-прап-1


Якщо ж прапор вивішується вертикально над вулицею, його верхній край має дивитися на парну сторону будинків.

Втім, часто практикується також горизональне вивішування прапора.
Тут головне не забувати, що його верхня смуга - синя:

схема-прап-2
skaldstudio: (Default)
Давненько ми щось не писали про сепаратистів та їх символи :-)

А тут якраз гарний привід підвернувся: виявляється, віднедавна т.зв. "Луганська народна республіка" має офіційний герб!

Чесно кажучи, нам задавалося, що це питання давно вирішене. Насправді ж, судячи з матеріалів у Мережі, з гербом луганські сепаратисти визначалися непристойно довго.

Нагадаємо, що з травня 2014 р. "ЛНР" вкористовувала блакитно-синьо-червоний триколор із зображенням двоголового орла, груди якого прикрашав міський герб Луганська. Орел міг бути білий або жовтий, герб Луганська зображувався як з позащитовими елементами, так і без.

Флаг-ЛНР-1-300x200

Цікаво, що у випадку використання герба обласного центру з позащитовими елементами виходило, ніби кірки ось-ось відчекрижать птаху голови:

Флаг-ЛНР-1а1-300x193

Більше того, в деяких випадках щит герба не містив вензель Єкатєріни ІІ, що засвідчував свого часу належність до Катеринославської губернії.
Швидше за все, існування такої кількості варіацій пояснюється звичайнісінькою неузгодженістю та виготовленням символіки різними виробниками.

Здавалося, зображення з прапора і стане гербом "ЛНР"  - принаймні, саме таким шляхом пішли колеги з "Донецької народної республіки".

Однак у двадцятих числах червня 2014 р. стала використовуатися зовсім інша версія, опрацьована на основі герба Луганської області:

Флаг-ЛНР-2-300x300

Спотворений обласний герб прикрасив трибуну для виступів очільників "республіки" та бланки документації.

Але й такий варіант проіснував недовго -  29 червня 2014 р. на відео зі зверненням т.зв. "прем'єр-міністра ЛНР" М.Баширова можна було побачити прапор із вже третьою версією герба:

Флаг-ЛНР-3-Баширов

Як бачимо, форма щита змінилася, хоча кольори герба області (зелений, червоний та синій) збереглися. Залишили й зображення коня, щоправда, видозмінене. Інші фігури були новими: соняшник у зеленому полі, схрещені молотки і шахта у синьому.
До речі, чорні фігури на синьому - це порушення правил геральдики.
Сонце, яке в гербі області було в нижньому полі щита, розташували над щитом.
Також щит оздобили колосками (явний вплив "герба" СРСР), зірками (за числом районів області), літерами "ЛНР" та стрічкою з девізом: "ВОЛЯ СВОБОДНЫХ ЛЮДЕЙ".

До речі, саме таким варіантом герба планувалося прикрасити  соціальні карти "ЛНР", які можна буде отримати 2 листопада під час "виборів":
соцкарта

І тут ми дізнаємося, що десь 28 жовтня 2014 р. "Народна рада ЛНР" (псевдопарламент) прийняла закон про державний герб.
Відповідно до закону, герб являє собою "грановану від кутів до центру червону п'ятикутну зірку, обрамлену білою облямівкою і золотими променями. Ліворуч і праворуч від зірки розташовані золоті пшеничні колоски, обвиті стягом в кольорах державного прапора Луганської Народної Республіки, по одному кольору прапора на кожен виток стяга - блакитний, синій, червоний відповідно. За пшеничними колосками розташований вінець із дубового листя з кожного боку. Під зіркою розташований стяг у кольорах державного прапора, на кожній з кольорових смуг розташовані слова - Луганська, Народна, Республіка згори донизу відповідно. Напис виконаний золотою шрифтовою гарнітурою з зарубками. Над п'ятикутною червоною зіркою розташована восьмикутна золота зірка, до якої змикаються обидві групи пшеничних колосків":

герб

Отож, насправді перед нами не герб, а емблема - за правилами геральдики основою герба є щит.

Кидається в очі разюча її відмінність від герба "ДНР" - розробники орієнтувалися на символіку СРСР, а не Російської імперії чи Російської Федерації. Зірка, промені, пшеничне колосся - все це прямі запозичення радянських символів. Певна схожість простежується і з "гербом" Республіки Бєларусь:

Coat_of_arms_of_Belarus

Між іншим, велика червона зірка у центрі насторожує - адже це символ Радянської Армії. Виходить, головне для "ЛНР"  - війна?
Наявність золотої восьмипроменевої зірки у верхній частині пояснюють тим, що у деяких народів вона використовується як знак відродження та дороговказності, символ слави й світла.
http://polit.ru/news/2014/10/30/emblem/

Цікаво, що на голосування було винесено два варіанти "герба" - з териконами та із зіркою. Другий і набрав більшу кількість голосів.
"Голова Народної ради ЛНР" О.Карякін, який повідомив про прийняте рішення на засіданні "уряду", заявив, що "законним символом держави" є саме затверджений "герб", а не "якийсь птах, який і на орла не схожий".
http://actualcomment.ru/news/61063/

Отож, на "гербі" луганських сепаратистів дві зірки, колосся, дубове листя, стрічки й промені.
Стривайте-но, а де ж в такому разі символи невтомної праці "годувальників України" - серп і молот?!

Думається, пояснення просте - працювати в "республіці" насправді нікому.
skaldstudio: (Default)
Сьогодні закінчили роботу над гербом для шановної людини - офіцера Збройних Сил України.

Замовник задоволений, і нам приємно :-)

Майбутній власник побажав для себе суто особовий герб, який відображав би його службу Батьківщині.

Ось що в нас вийшло:

net2

Герб складено відповідно до правил класичної геральдики на основі анкетної інформації про особу.

Головним елементом герба є щит.
Срібло символізує шляхетність, самовідданість, вірність обов'язку та чистоту.
Чорний колір, кинджал та крила кажана уособлюють військову спеціальність власника герба  - розвідка.
Крім того, чорний колір відображає проходження ним служби у танковій бригаді.

Схрещені алебарди та голова вовка пов'язані з символікою частин, в яких служив офіцер: 101-а окрема бригада охорони та 1-а окрема танкова бригада.
Також вовк є символом військової доблесті.

Наступною складовою герба є сталевий лицарський шолом, що увінчує щит. Шолом покриває чорний намет зі срібним підбиттям. Намет походить від шматка тканини, яким лицарі під час Хрестових походів вкривали шоломи для захисту від пекучого сонця Святої землі. Згодом намети стали складовою частиною гербів і набули вибагливих художніх форм. За даньою геральдичною традицією  зовнішня та внутрішня сторони намету мають бути різного кольору. Зазвичай він виконується в основних кольорах щита.
Місце з'єднання намету з шоломом, як правило, закривалося вінцем з тканини, що називається бурелетом. Як і намет, бурелет зазвичай відтворював кольори гербового щита.

Під щитом розміщено стрічку з девізом власника герба.


Маємо честь повідомити, що в нас діє система знижок на розробку особових та родових гербів для військовиків Збройних Сил, Національної гвардії та добровольчих батальйонів. Розмір знижки збільшується, якщо військовик проходив службу в зоні АТО, нагороджений орденом чи медаллю.
Акція триватиме до повної перемоги!
Наш сайт: http://skald.io.ua/
skaldstudio: (геральдика)

Критикувати завжди легко, що й казати. Але що поробиш, коли в Україні все ще трапляються герби, від яких волосся на голові ворушиться.((
        Тож ми започатковуємо проект “Геральдична кунсткамера”. В ньому будуть розглядатися герби, які не відповідають правилам геральдики.
        Особові та родові герби чіпати не будемо – нехай їхні власники самі розбираються з “фахівцями”, які ці герби намалювали. Є правила, тож все можна легко перевірити. Так само нема сенсу аналізувати творіння людей, які від початку не збиралися дотримуватися геральдичних норм – свідомо чи не свідомо.
          Нас цікавлять “герби” міст, районів, областей, підприємств і т.п., автори яких претендують на дотримання правил геральдики, хоч на ділі в них це не дуже-то й виходить.  
    Отже, наш перший “експонат” – герб Старокостянтинівського району (Хмельницька обл.). Дата затвердження, на жаль, невідома.

symb_1
         Офіційний сайт райради стверджує, що герб цей розроблений на основі правил класичної європейської геральдики та традицій давнього українського гербівництва”.
            Ну що ж, гарно сказано! 

Йдемо далі:
          “За правилами класичної геральдики герб має слідуючі компоненти: щит, намет, шолом, нашоломник. В основу герба покладено символи терену Волині, до якої історично, етнографічно, територіально належить Старокостянтинівщина”.
         Тут теж все гаразд. Щоправда, в сучасній українській територіальній та муніципальній геральдиці шоломи та намети зазвичай не використовуються, однак це не забороняється.  

Головним елементом герба є щит французької форми, що найбільш спостерігається в гербівництві України”.
          Стривайте-но, а де тут “французька” форма щита? “Французька” форма – це коли щит прямокутний, в нижній частині посередині вістря, нижні краї заокруглені.

фрщит
          Такий щит дійсно “найбільш спостерігається в гербівництві”, тільки не України, а Росії.

        Та головне все ж не форма щита, а те, що на ньому. А тут вже проблемка – зелений пояс у червоному полі. Порушено головне правило геральдики – не накладати колір на колір та метал на метал. Більше того, хвиляста балка (“звивиста смужка”) на поясі не срібна, як здається на перший погляд, а голуба. Ця смужка “зображає річку Случ, яка майже навпіл перетинає весь район – основна водна артерія району. Голубий колір символізує славу, красу, велич, мир; означає воду і повітря; в християнстві – побожність”.
       Отже, зелений колір на червоному, голубий на зеленому… І це при тому, що голубого кольору в геральдиці немає – є лише синій. Якось сумно виходить. І зовсім не геральдично.

Так чи інакше, на чотирьох червоних полях є срібні фігури, названі “історичними символами краю”:
      “Юрій Змієборець (Св.Георгій – борець за праве діло, за перемогу світла над темрявою) – давньоукраїнський (руський) період; зв’язки з Візантією; “Погоня” (воїн на коні з мечем), протогерб Київської Русі – литовсько-український період; “Хрест” (прадавній) – історичний символ Волині; “Леліва” і “Огоньчик” – символ герба Князя Костянтина Острозького, засновника міста Старий Костянтинів”.

Тлумачення “Погоні” як протогерба Київської Русі “тягне” на наукове відкриття – досі про таке чути не доводилося. До речі, зображення “Погоні” взято з герба Республіки Бєларусь, що використовувався у 1991-1995 рр. Авторами його малюнка є Я.Кулік, У.Круковскій та Л.Талбузін. 

пагоня
        Творці герба Старокостянтинівського району лише замінили на щиті вершника т.зв. Хрест Єфросинії Полоцької (свята покровителька Бєларусі) хрестом іншої форми.

Зі щитом районного герба розібралися, переходимо до позащитових елементів.

Отже, шолом. Стоп, а де він? І близько немає.
        Виявляється, на думку герботворців, шоломом може бути що завгодно, наприклад… Державний Герб України!
            “В “шоломі” зображення державного малого герба України, знака княжої держави святого Володимира Великого, стрічка державного прапору України”.
          Отакої…
        Використовувати Державний герб в якості шолома на гербі району не варто. По-перше, шолом або є, або немає. Будь-який інший предмет чи зображення називатися шоломом не може. По-друге, для району це надто претензійно. Між іншим, форму щита Державного герба викривлено – нижня частина сильно загострена. “Стрічки державного прапору” також не буває, бо прапор має офіційно встановлене співвідношення ширини до довжини. Може бути стрічка у кольорах Державного прапора.  

        Якщо шолома на гербі, як з’ясувалося, немає, “нашоломник” у вигляді трьох колосків вже не дивує.

      Нарешті, щит обрамляє “намет” з “рослинного візерунка у стилі української барокової орнаментики”. Схоже, авторів герба анітрохи не збентежив той факт, що намет без шолома зазвичай не використовується. Адже намет походить від шматка тканини, яким лицарі накривали свої шоломи, рятуючись від пекучого сонця Святої землі. Згодом намети набули вибагливих художніх форм, однак необхідності наявності шолома це не скасовує. Про це не варто забувати, особливо при апелюванні до “класичної європейської геральдики”.

       Як бачимо, не дивлячись на заявлене дотримання правил геральдики герб Старокостянтинівського району потребує покращення вже сьогодні!

skaldstudio: (геральдика)
        Багато хто думає, що геральдика – наука складна і незбагненна для непосвячених. Насправді ж її правила прості, чіткі та зрозумілі.
        Перш за все зауважимо, що правила геральдики стосуються виключно гербів. На емблеми, прапори, ордени та медалі, форму одягу і т.п. вони не розповсюджуються. Тому твердження про те, ніби Державний Прапор України не відповідає геральдичним нормам – нісенітниця. Більше того, ці правила, суворо кажучи, “грають” лише на полі гербового щита. Оформлення позащитових елементів, таких як шолом, намет, бурелет і т.д., визначається традиціями конкретної країни, а не загальновизнаними правилами.
        Отже, що треба знати тим, хто хоче мати власний герб?

        1. Герб має подаватися у щиті. З точки зору геральдики герб без шита не існує.

        Форма щита може бути практично будь-яка. В деяких книгах з геральдики можна знайти назви для різних форм щита, наприклад, “французький щит”, “іспанський”, “німецький” і т.п. Однак ці назви свідчать не про національну належність тої чи іншої форми щита, а про країну, де ця форма найбільш розповсюджена. Тому якщо ви оберете для свого герба “німецький” щит, це не означатиме, що ви німець. Взагалі ж форма щита значення не має – один і той же герб може зображуватися в щитах різних форм, залежно від мети застосування чи смаку власника. Єдина форма, яку застосовувати, мабуть, не варто – це ромб. По-перше, починаючи з XVI ст. у Великій Британії та Західній Європі (і то не всюди!) ромбічний щит використовують для гербів незаміжніх жінок та вдів. По-друге, для розміщення фігур ця форма незручна.
          Для територіальних та муніципальних гербів Українське геральдичне товариство (УГТ) рекомендує використовувати щит із заокругленою нижньою частиною (т.зв. “іспанський”). Така форма щита з композиційних міркувань вважається найкращою.

2. Класична геральдика визнає 2 метали (золото й срібло) та 5 кольорів, які ще називають емалями або фініфтями (синій, червоний, зелений, чорний, пурпуровий).

           Точних відтінків того чи іншого кольору чи металу в геральдиці не встановлено. Головне, щоб один колір не можна було сплутати з іншим. Скажімо, срібло може передаватися як білим кольором, так і відтінками сірого. Однак застосування в гербовому щиті кількох відтінків одного і того ж кольору однозначно недопустиме. Для передавання геральдичних кольорів та металів в чорно-білому вигляді з XVIІ ст. застосовується система штрихування, розроблена італійським геральдистом Сільвестром Петра-Санкта. Наприклад, синій колір відображається горизонтальними лініями.

правила1
      Крім того, в геральдиці використовуються хутра, які не відносяться ані до кольорів, ані до металів. Це хутра горностая та білки. Хутро горностая передається значками, які нагадують хрестики. Хутро білки передається фігурами, які нагадують шоломи. Втім, в українській геральдиці хутра зустрічаються рідко.
правила2

В полі щита недопустимі напівтони, перетікання кольорів і тому подібні дизайнерські прийоми.
          Частини людського тіла (обличчя, рука) можна в разі потреби передавати за допомогою тілесного кольору.
          Передбачаємо запитання: а що означають геральдичні кольори та метали? Відповідаємо: вони взагалі нічого не означають. В літературі можна зустріти різні трактування (наприклад, золото – знатність, могутність, багатство; синій – великодушність, чесність, вірність і т.ін.), однак вони не мають універсального характеру. Так само в геральдиці немає “поганих” чи “хороших” кольорів. Отож, власник герба сам вирішує, що символізують його кольори.

3. Забороняється накладати колір на колір і метал на метал. Це найголовніше правило геральдики.

Припустимо, хтось захотів зобразити на синьому щиті орла. В цьому разі орел може бути золотий або срібний – і більше ніякий! Якщо ж поле щита золоте, орел може бути чорний, синій, зелений, червоний чи пурпуровий, але не срібний.
          Чому так? Геральдика виникла з військової практики. Фігури на щиті повинні були дозволяти розпізнати лицаря навіть на значній відстані. Цього вдається досягти, коли кольори чіткі та контрастні. Золотого орла на синьому полі побачиш здалека, але якщо птах чорний, вийде якась темна хрінь.
правила3
        Наведене вище правило не розповсюджується на такі дрібні деталі, як язики та кігті звірів чи птахів. Золотий орел у синьому полі щита може бути з червоним язиком та кігтями – це допускається.
            Фігура, розміщена на полі з хутра, може бути як металевою, так і кольоровою.

правила4
      Крім того, можливим є сусідство металів з металами та кольорів з кольорами. Скажімо, щит може бути розділений на два “кольорових” поля. В цьому разі правило не порушується, однак в плані чіткості такі герби програють.
          Деякі сучасні геральдисти практикують розміщення в “кольоровому” полі “кольорових” фігур. Щоб обійти правило ненакладання, вони відділяють фігури тонкою золотою чи срібною окантовкою. Формально цей прийом не заборонений, принаймні, УГТ такі герби реєструє. Однак з точки зору “духу” геральдики цього робити не слід – на відстані окантовку вже не видно, тож фігура зливається з полем щита.

4. Зображення на щиті мають бути двомірними, без напівтіней. Перспективні зображення не допускаються.

5. Не допускається розміщення в полі щита будь-яких написів.

Це правило знов-таки відносить нас до часів Середньовіччя. Лицарі в масі своїй були людьми неписьменними, тож розміщення на щиті слів не мало сенсу. До того ж, прочитати їх на відстані або під час бою все одно було б важко.
        Виключення становлять т.зв “сиглі” – окремі літери, що можуть зійти за геральдичні фігури. Однак використання сиглів варто все ж розглядати як вимушений крок. Приклад – герб Бюро кодифікації у військовій сфері Збройних Сил України (1). Краще “маскувати” літери за допомогою геральдичних фігур (якщо це можливо, звісно). Наприклад, в гербі особи, прізвище якої починається на літеру “М”, зображено дві з’єднані золоті крокви, що нагадують цю літеру (2). В гербі с. Маринин (Рівненська обл.) літеру “М” формують два сині вістря (3).

            Розміщення в полі щита кількох літер (наприклад, ініціалів власника герба) – поганий тон.

правила5
 

      6. Ліва й права сторони щита в геральдиці визначаються не від глядача, а з точки зору того, хто тримає
щит.
правила6

7. Живі істоти чи рукотворні об’єкти, зображені у профіль, мають бути спрямовані геральдично вправо, тобто вліво від глядача.
        Правило обумовлено тим, що щит лицар тримає в лівій руці. Відповідно, бачити герб ми можемо лише тоді, коли він рухається вліво від глядача.

правила7


Відтак логічно, щоб істоти чи предмети на щиті “рухалися” разом з лицарем, а не в протилежний бік.
Щоправда, якщо на щиті зображено дві істоти, їх можна повертати обличчям або спиною одна до одної.

правила8
        Крім того, в українській муніципальній та територіальній геральдиці допускається виключення для Св. Юрія Змієборця. Оскільки цей святий зустрічається в гербах дуже часто, щоб уникнути плутанини його можна розвертати як вправо, так і вліво.

правила9

http://skald.io.ua/

Profile

skaldstudio: (Default)
skaldstudio

September 2017

S M T W T F S
     12
3 456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom
Page generated 23/9/17 23:59

Expand Cut Tags

No cut tags