skaldstudio: (Default)
Про емблему Міністерства інформаційної політики aka Мінстець ми писали ще в лютому.

Не пройшло і року, як її нарешті "узаконили" -  указ про це з'явився 25 грудня.
Такий собі подарунок до католицького Різдва :-)
емблемаМІП-указ
Крім емблеми, затверджено також міністерський прапор:

прапорМЫП-указ

Чому він блакитний - сказати важко.
Мабуть, уособлює мирне небо :-)

Хоча хрест з кабелями міністерство використовує досить давно, на появу указу народ відреагував бурно:

1937172_10203521407435665_223157049461548647_n

1915248_1057473497630517_4345964395798971390_n

10407075_1057482310962969_6011020701431783849_n

980814_938155379611397_3671685289235760713_o

skaldstudio: (Default)
Ось вже і фотожабу на тему свіжого висловлювання В.Путіна зробили:

12374728_1520098978289034_2596650761903377723_o
Четвертий вид збройних сил :-)
skaldstudio: (Default)
Якось все дивно в нас робиться.
Перші поліцейські з'явилися на київських вулицях 4 липня, однострій для них затвердили 30 вересня, а символіку - чомусь лише сьогодні, 10 грудня.
Відповідний указ підписав Президент П.Порошенко.

До символіки Національної поліції належать емблема, прапор та службові прапори територіальних органів й науково-дослідних установ.
Також внесено зміну до президентського указу "Про геральдичні знаки - емблеми і прапори центральних органів виконавчої влади України", яка дає право керівнику Нацполіції мати власний штандарт. Поки що цей штандарт не затверджено, але незабаром, очевидно, це зроблять.

Нічого сенсаційного в поліцейській символіці не спостерігається.

Емблема поліції являє собою срібну променисту зірку з Державним гербом в центрі:

емблема


Відмінності від емблеми Міністерства внутрішніх справ, затвердженої у 2000 р., незначні:

5353b8ebc72d4

До речі, в описі емблеми поліції зірку названо восьмикутною. Досить дивне твердження, адже кутів у цієї зірки шістнадцять.
Правильно було б назвати її восьмикінцевою.

Прапор поліції - прямокутне темно-синє полотнище з емблемою в центрі:

прапор

Незрозуміло чому його зображено з древком і навершям. Це нісенітниця, оскільки такий прапор може мати будь-які розміри - від великого полотнища для флагштоку до маленького настільного прапорця. Крім древка, він може підніматися  за допомогою фалу, або просто вивішуватися.

Службовий прапор територіального органу чи науково-дослідної установи Нацполіції - це щось на зразок Бойового Прапора військової частини.
Навіщо такий символ копам - сказати важко.
Втім, намальовано гарно:

сл-прапор
На лицьовому боці прапора - емблема поліції, на зворотному - вона ж, але замість Державного герба у центрі має бути герб територіальної громади, за яку відповідає орган поліції, або емблема науково-дослідної установи. Дуже правильне рішення, адже написи з назвами - радше радянська практика.
Тільки от радіти з приводу отримання прапорів рано - згідно з указом забезпечення ними почнеться лише після того, як завершиться адміністративно-територіальна реформа (тобто дуже нескоро). В принципі, це досить логічно, адже якщо створять нові територальні одиниці, треба буде малювати їм нові герби.
Тому поки що службовий прапор має шанс отримати лише поліцейське управління Києва - столиця залишиться столицею і після реформи.

Не може не дивувати спосіб подачі малюнка службового прапора - складається враження, що це два різні прапори, а не один і той же.

Наостанок згадаємо ще про одну складову поліцейської символіки - День Національної поліції України, який також встановлений сьогодні окремим указом.
Його будуть відзначати щорічно 4 серпня - у день підписання Президентом закону про поліцію.
Досить дивний підхід, адже цей закон Верховна Рада прийняла 2 липня...
Хто винний, що до його підписання руки дійшли аж через місяць?
skaldstudio: (Default)
З Днем Незалежності!

Отже, військовий парад на честь головного свята країни відбувся.
На цей раз захід мав назву "Марш Незалежності". Ну, марш, так марш.

Відтак цікаво порівняти його з минулорічним військовим парадом.

Відмінності є, і в більшості випадків на краще. Наврядчи наш блог читають можновладці, однак низку зауважень, висловлених торік, врахували.
Мабуть, думки співпали :-)

На цей раз вирішили обійтися без танців з шароварами та віночками, що вже добре.

Однак звертання "Товаришу" за рік так і не замінили на "Пане", що погано.
Зрозуміло, що у влади нині багато роботи, однак символи - річ не остання. Особливо у воєнний час.

Зате замість радянських "ЗІЛів" командувач парадом та Міністр оборони їздили на американських "HMMWV" з емблемою Збройних Сил на дверцятах:

STS_8796

Виглядало це класно і справді по-військовому, по-бойовому.

По-бойовому виглядали і більшість учасників маршу, включаючи генералітет. Полководцям довелося змінити світло-сірі двобортні мундири радянського штибу на камуфльований костюм з шапкою-"Мазепинкою".

В польову форму вдягнули навіть військових музикантів, хоч їм вона не надто й потрібна:

640x427

Втім, артисти ансамблів пісні й танцю були одягнені зовсім по-іншому:

b7fc6063702361f50dc57b0773b0d772

О, привіт, Совок! Давно не бачилися!
Особливо виділялися прикордонні митці:

0A5446BD-E6CE-4EA5-A8C9-956ABFD394F4_w974_n_s

Почали звично - з підняття Державного Прапора над Майданом.
Почесна варта прикро вразила відсутністю будь-якого прогресу у сфері однострою.
Все до болю звично:

ca1d062ab1b17e8bd641f38d59732248

Що, кажете, грошей нема?
Так можна ж було обійтися без великих витрат: всього-то замінити кашкети-аеродроми беретами ("морякам" залишити безкозирки), а чоботи - черевиками з високими берцями.
Як у німців:

1.8627382.1292315231


А далі була церемонія вручення Бойових прапорів військовим частинам:

вруч

Все це добре, але затягнуло час. Та й музика при цьому була якась... Не надто життєстверджуюча.

Власне марш знов відкривали барабанщики Військового ліцею ім. Івана Богуна.
Як і у випадку з Почесною вартою, зовні нічого не змінилося.
Все та ж радянсько-російського вигляду форма:

STS_9354

А от потім було цікаво - несли прапори видів Збройних Сил та Бойові прапори частин Збройних Сил, Нацгвардії, Держприкордонслужби:

909a92f642fbdb9e6631f4b2a7370a57

Гарне було видовище, годі й казати.

Далі була "коробка" Національного університету оборони.
Командування та слухачі головного військового вишу крокували у польових одностроях:

marsh-nezalejnosti-kijiv-24-serpnja-2015-roku-124321-124321-22


Військовики зведеного батальйону Сухопутних військ мали ще й шоломи з окулярами, бронежилети й ранці:

ed2344a490b49b4d67fddf7788abeeb7


На лівому рукаві в них була емблема Командування Сухопутних військ:

fa08d3a1c6159d4ce615c5d7e8e48c51


Відверто кажучи, нарукавні емблеми можна було і кольорові почепити. Парад все-таки.


Морпіхи з 36-ї бригади морської піхоти замість шоломів мали традиційні чорні берети з традиційними ж знаками.
Ну, і без тільняшок теж не обійшлося:

3a60ff0adbef8319f137626b56d2969c


За ними йшла зведена "коробка" десантури.
Ось тут прогрес був помітний відразу - замість кокарди  й прапорця берети військовиків ВДВ прикрашав беретний знак у вигляді Тризуба в вінку, розташований, як і годиться, збоку. Нагадаємо - минулого року такий знак носили лише військовики Президентського полку.
Тільняшки в десантників, щоправда, збереглися:

384898828


Все-таки неясно, нащо мучати людей носінням бронежилетів - не "передок" же...
А коли поверх них ще й перев'язи прапороносців, виглядало це дещо кумедно:

6423b0630b85ebc9a40f5add2edc32a7

До речі, морпіхи й десантники були в камуфляжі найновітнішого зразка - "Варан ЗСУ".

Бійці батальйону "Айдар" виглядали так само, як військовики "коробки" Сухопутних військ, але нарукавні емблеми частини  були повноколірні:

372610239


Після "айдарівців" Хрещактиком пройшли курсанти Академії Сухопутних військ, Харківського університету Повітряних Сил, Житомирського військового інституту й Військового інституту телекомунікацій та інформатизації.

Всі вони виглядали абсолютно однаково у польовій формі. Якесь розмаїття внесли б повноколірні нарукавні емблеми, однак вони були приглушені, тож розрізнити виші було складно:

11947633_664978046969924_409523342168017999_n


Втім, львів'яни з Академії СВ вирішили таки виділитися, і почепили нагрудні знаки свого навчального закладу:

асв


"Коробка" Національної академії внутрішніх справ також вийшла на марш в польовій формі, однак з іншим малюнком камуфляжу.
І без автоматів:

139fbc14bc5f2b4db39460861213b198


Курсанти Національної академії Нацгвардії виглядали так само, як минулого року:

4197


А от власне військовики НГУ були в крапових беретах з новим беретним знаком та крапових же футболках:

11885361_702860413192162_6008096699351917414_n

Беретний знак, на наш погляд, не надто вдалий, однак це все одно набагато краще, ніж було раніше.


Прикордонники цього разу вирішили обійтися без епатажу: окуляри й шалики не вдягали.
А дарма - минулого року вони зробили справжній фурор:

news_20150824_121857_1440407937


Президентський полк чомусь пустили в самому кінці:

STS_9565

Малиновий берет з беретним знаком для військовиків частини - справа звична.
Нарукавна ж емблема на цей раз була приглушена.

Замикали марш музиканти в таких же беретах, як в Президентському полку:

STS_9585

Мабуть, вони з оркестру Почесної варти.

Отже, порівняно з минулим роком зроблено не один, а навіть два кроки вперед.

Однак розслаблятися зарано - у сфері однострою й знаків розрізнення роботи ще залишається чимало.

skaldstudio: (Default)
Насамперед вітаємо з Днем Державного Прапора!

Дуже радісно, що синьо-жовтий стяг для більшості українців є вже не просто атрибутом держави, а дорогим серцю символом
свободи та незалежності.

Багато громадян прикрашають Державним Прапором свої оселі весь час, а не лише на свята.

На жаль, не завжди це робиться правильно.
Мешканці міст, не маючи можливості встановити прапорову щоглу, найчастіше просто вивішують прапор з балкона чи вікна.
Здавалося б,  полотнище можна розташовувати, як заманеться.

Однак насправді на цей рахунок існують чіткі правила.

Якщо полотнище прапора вивішується вертикально, його верхній край має розташовуватися ліворуч від глядача:

схема-прап-1


Якщо ж прапор вивішується вертикально над вулицею, його верхній край має дивитися на парну сторону будинків.

Втім, часто практикується також горизональне вивішування прапора.
Тут головне не забувати, що його верхня смуга - синя:

схема-прап-2
skaldstudio: (Default)
Два прапори - єдина країна.
Крим - це Україна!

odUxP3BHPPw

Докладніше про національний прапор кримських татар тут.


skaldstudio: (Default)
Суверенна держава зазвичай старається зробити свої символи впізнаваними та неповторними.
Однак частенько трапляється так, що прапори різних країн схожі один з одним.

Сьогодні, 20 травня, журналистка телеканалу "1+1" Неллі Ковальська розмістила на своїй ФБ-сторінці фото могили Невідомого солдата в Києві:

895834
Сайт "Обозреватель" подав інформацію під заголовком "Возле Вечного огня в Киеве появился венок с российским триколором: фотофакт"
http://kiyany.obozrevatel.com/life/84290-vozle-vechnogo-ognya-v-kieve-poyavilsya-venok-s-rossijskim-trikolorom-fotofakt.htm

Однак дивуватися чи обурюватися, як це поспішили зробити окремі громадяни, не варто.
В Україні з офіційним візитом перебуває Президент Словаччини Андрєй Кіска.

Прапор цієї країни за кольорами дійсно аналогічний російському, однак відрізняється наявністю на полотнищі зображення Державного знака (тобто герба):

вв

За часів Середньовіччя словацьким прапором було полотнище з червоної та білої смуг.
Під час революції 1848-1849 рр., коли словаки виступили проти угорців на боці Відня, до червоної та білої смуг додали синю, взяту з російського та хорватського прапорів. Росія тоді сприймалася як покровителька слов'ян, а Хорватія, як і Словаччина, належала тоді до Угорського королівства, тож хорвати вважалися братнім народом.
Певний час порядок смуг на прапорі не був усталений, і лише у 1868 р. зупинилися на біло-синьо-червоному триколорі.
У роки існування першої словацької держави (1939-1945 рр.) прапор не містив зображення герба, тобто був такий самий, як сучасний російський.
Проблеми це не становило, адже Російської імперії давно не існувало, а СРСР мав червоний прапор.
Однак після 1991 р., коли СРСР розпався, а Росія повернулася до історичного прапора, довелося додати зображення Державного знака, щоб уникнути плутанини. Такий прапор вперше було піднято 3 вересня 1992 р. перед Братиславським замком.

На вінку відобразити Державний знак важко, тож обмежилися поєднанням кольорів, яке і ввело в оману журналістів.
skaldstudio: (Default)
Давненько ми щось не писали про сепаратистів та їх символи :-)

А тут якраз гарний привід підвернувся: виявляється, віднедавна т.зв. "Луганська народна республіка" має офіційний герб!

Чесно кажучи, нам задавалося, що це питання давно вирішене. Насправді ж, судячи з матеріалів у Мережі, з гербом луганські сепаратисти визначалися непристойно довго.

Нагадаємо, що з травня 2014 р. "ЛНР" вкористовувала блакитно-синьо-червоний триколор із зображенням двоголового орла, груди якого прикрашав міський герб Луганська. Орел міг бути білий або жовтий, герб Луганська зображувався як з позащитовими елементами, так і без.

Флаг-ЛНР-1-300x200

Цікаво, що у випадку використання герба обласного центру з позащитовими елементами виходило, ніби кірки ось-ось відчекрижать птаху голови:

Флаг-ЛНР-1а1-300x193

Більше того, в деяких випадках щит герба не містив вензель Єкатєріни ІІ, що засвідчував свого часу належність до Катеринославської губернії.
Швидше за все, існування такої кількості варіацій пояснюється звичайнісінькою неузгодженістю та виготовленням символіки різними виробниками.

Здавалося, зображення з прапора і стане гербом "ЛНР"  - принаймні, саме таким шляхом пішли колеги з "Донецької народної республіки".

Однак у двадцятих числах червня 2014 р. стала використовуатися зовсім інша версія, опрацьована на основі герба Луганської області:

Флаг-ЛНР-2-300x300

Спотворений обласний герб прикрасив трибуну для виступів очільників "республіки" та бланки документації.

Але й такий варіант проіснував недовго -  29 червня 2014 р. на відео зі зверненням т.зв. "прем'єр-міністра ЛНР" М.Баширова можна було побачити прапор із вже третьою версією герба:

Флаг-ЛНР-3-Баширов

Як бачимо, форма щита змінилася, хоча кольори герба області (зелений, червоний та синій) збереглися. Залишили й зображення коня, щоправда, видозмінене. Інші фігури були новими: соняшник у зеленому полі, схрещені молотки і шахта у синьому.
До речі, чорні фігури на синьому - це порушення правил геральдики.
Сонце, яке в гербі області було в нижньому полі щита, розташували над щитом.
Також щит оздобили колосками (явний вплив "герба" СРСР), зірками (за числом районів області), літерами "ЛНР" та стрічкою з девізом: "ВОЛЯ СВОБОДНЫХ ЛЮДЕЙ".

До речі, саме таким варіантом герба планувалося прикрасити  соціальні карти "ЛНР", які можна буде отримати 2 листопада під час "виборів":
соцкарта

І тут ми дізнаємося, що десь 28 жовтня 2014 р. "Народна рада ЛНР" (псевдопарламент) прийняла закон про державний герб.
Відповідно до закону, герб являє собою "грановану від кутів до центру червону п'ятикутну зірку, обрамлену білою облямівкою і золотими променями. Ліворуч і праворуч від зірки розташовані золоті пшеничні колоски, обвиті стягом в кольорах державного прапора Луганської Народної Республіки, по одному кольору прапора на кожен виток стяга - блакитний, синій, червоний відповідно. За пшеничними колосками розташований вінець із дубового листя з кожного боку. Під зіркою розташований стяг у кольорах державного прапора, на кожній з кольорових смуг розташовані слова - Луганська, Народна, Республіка згори донизу відповідно. Напис виконаний золотою шрифтовою гарнітурою з зарубками. Над п'ятикутною червоною зіркою розташована восьмикутна золота зірка, до якої змикаються обидві групи пшеничних колосків":

герб

Отож, насправді перед нами не герб, а емблема - за правилами геральдики основою герба є щит.

Кидається в очі разюча її відмінність від герба "ДНР" - розробники орієнтувалися на символіку СРСР, а не Російської імперії чи Російської Федерації. Зірка, промені, пшеничне колосся - все це прямі запозичення радянських символів. Певна схожість простежується і з "гербом" Республіки Бєларусь:

Coat_of_arms_of_Belarus

Між іншим, велика червона зірка у центрі насторожує - адже це символ Радянської Армії. Виходить, головне для "ЛНР"  - війна?
Наявність золотої восьмипроменевої зірки у верхній частині пояснюють тим, що у деяких народів вона використовується як знак відродження та дороговказності, символ слави й світла.
http://polit.ru/news/2014/10/30/emblem/

Цікаво, що на голосування було винесено два варіанти "герба" - з териконами та із зіркою. Другий і набрав більшу кількість голосів.
"Голова Народної ради ЛНР" О.Карякін, який повідомив про прийняте рішення на засіданні "уряду", заявив, що "законним символом держави" є саме затверджений "герб", а не "якийсь птах, який і на орла не схожий".
http://actualcomment.ru/news/61063/

Отож, на "гербі" луганських сепаратистів дві зірки, колосся, дубове листя, стрічки й промені.
Стривайте-но, а де ж в такому разі символи невтомної праці "годувальників України" - серп і молот?!

Думається, пояснення просте - працювати в "республіці" насправді нікому.
skaldstudio: (Default)
Карикатура на тему нових законів про "особливий статус" і гамністію для бойовиків:

BxvC_wvIIAAHTZ9
 
Клапоть у кольорах російського прапора, пришитий до прапора українського. На наш погляд - дуже дотепно.
Але знов-таки, не весело...
skaldstudio: (Default)
1409554874_4

А на первый взгляд – обычная национальная символика. Разве что ее желто-голубая тонкая ткань вытрепана сухими ветрами, выгоревшая на палящем солнце, «изранена» осколками боевых снарядов и расписана черным маркером. Все это – незыблемая память о месяце службы житомирских правоохранителей в нескольких километрах от российской границы на восточном рубеже нашей державы.

Сводный отряд работников милиции нашего региона вернулся на родную полесскую землю. Слава Богу и командиру, в полном составе. Патрульные, оперативники, участковые, эксперты, следователи, спецназовцы – всех их сплотили один котелок солдатской каши на блокпосту, фляга воды, разделенная с коллегой, вера в одну-единственную правду и украинский национальный флаг, отныне особенно дорогой сердцу каждого бойца.

1409554921_1

«Этот флаг – наша боевая реликвия и память обо всем пережитом»
Желто-голубой флаг из тонкой ткани нашел неподалеку от блокпоста старший лейтенант милиции из житомирского сводного отряда Алексей Кощук. Он принес его своим коллегам и с тех пор бойцы не разлучались с находкой, ставшей в последствии их реликвией и оберегом.
– Не смотрите, что он немного порван и продырявлен. Это боевой флаг. У него «ранения» после артиллерийских обстрелов, - объясняют ребята из службы уголовного розыска.

Им пятерым – Виктору Лысюку, Роману Белоусу, Руслану Потапенко, Роману Коваленко и Алексею Кощуку – выпало нести службу на одном из самых трудных участков Луганской области – в непосредственной близости к границе с Россией и к активным боевым действиям.
– Мы дежурили на двух блокпостах, расположенных буквально в 15 километрах от тех мест, где продолжались бои наших военнослужащих с террористами, - рассказывает Виктор Лысюк, старший группы. – Эти участки постоянно подвергались артиллерийским обстрелам, а поскольку близки к российской границе, то и случались разные провокации. Наша задача была понятна всем: блокпосты служили пропускными пунктами, поэтому все лица, проходившие либо проезжавшие через них, подвергались тщательнейшему осмотру и проверке документов. Бывало всякое, задерживали подозрительных людей с оружием, с боеприпасами, без документов личных либо на транспортные средства. После передавали задержанных соответствующим службам.
Несмотря на ежеминутную опасность, никто из житомирян не проявил слабоволие или малодушие, ни разу не отказался от выполнения служебных обязанностей. В часы обстрелов, казавшихся тогда для бойцов вечностью, приходилось укрываться в блиндажах. И тогда осколки от боевых снарядов принимал на себя найденный и прикрепленный на блокпосте украинский флаг.

1409554891_2

«Луганчане – такие же патриоты, как и мы»
Рассказ продолжают наперебой Руслан Потапенко и Роман Белоус:
– Кроме нас на блокпостах несли службу и пограничники из Луганского отряда. Мы очень им обязаны. Ведь именно они научили нас военной тактике, помогали и делом, и советом. Мы все ощущали их братское плечо в опасных ситуациях и сами часто прикрывали им спины, - говорит Роман.
– По некоторым объективным причинам, озвучивать которые я не имею права, им намного тяжелее, морально, нести службу. Скажу только, что патриотизма луганских пограничников с лихвой хватило бы на всю Украину. Убереги, Господь, их самих и их семьи! - добавляет Руслан. При этом у мужчины на глазах слезы.
А еще, по словам житомирских милиционеров, они были приятно удивлены проукраинским настроениям местного населения.
– На День украинского флага наш желто-голубой государственный флаг развивался не только на флагштоке, но и на балконах большинства луганчан. А на День независимости люди красовались в украинских вышиванках, - говорит Виктор Лысюк.
– Да и вообще, луганчане – очень добрые и отзывчивые люди. У них которые сутки нет воды, а они нам ведрами ее несут из родников и колодцев. Еду приносили, некоторые последним куском хлеба готовы были делиться. Когда мы уезжали, луганчане благодарили нас, а мы говорим душевное спасибо им за проявленное участие, - подытожил Руслан Потапенко.
Боевая реликвия станет жемчужиной милицейского музея
Привезенный из зоны АТО флаг пестрит надписями, сделанными самими бойцами черным маркером. Вот так просто запечатлены здесь имена тех, кто воевал под украинским флагом в необъявленной войне за мир, спокойствие, правопорядок в своем государстве, на родной земле.
– Эта реликвия будет временно находиться в моем кабинете в Житомирском райотделе милиции, - говорит нашедший флаг Алексей Кощук. – А потом, по нашему общему решению, мы передадим ее в музей.

Но самое главное милиционеры-участники АТО привезли в своих сердцах.
«Папа сказал по телефону, что теперь мы будем жить по-другому»
Надежда Магнушевская ждала появления отца во дворе областного УМВД с нескрываемым нетерпением. Встречать его она пришла с мамой, маленькой сестричкой, бабушкой и дедушкой. В руках радостно сжимала связку воздушных желто-голубых шариков и еле сдерживала слезы от предвкушения надвигающейся встречи.

– Мы звонили папе дважды в день – утром и вечером. Он обязательно говорил нам, что у него все хорошо, и он скоро вернется домой. А еще как-то сказал, что там он по-настоящему понял, что значит любить Родину, - рассказывает Надя.

Семья встретила Игоря Магнушевского, начальника курса Житомирского училища милиции, теплыми объятиями и щебетанием дочурок. Сам милиционер был немногословен для журналистов, лаконично рассказав о выполнении заданий и о том, что выдержать все опасности помогала поддержка родных, чувствовавшаяся даже на тысячном расстоянии.

На камуфлированной груди бойца – нашивка в виде национального флага как символ патриотизма. Не искусственно-пропагандистского, а укоренившегося в самом сердце.

1409554933_8
1409554862_13
1409554904_14

Джерело: http://www.zhitomirnews.com/fotoreportazh/18023-boevaja-relikvija-zhitomirskikh-milicionerov-ili.html
skaldstudio: (Default)

 

По-перше, всіх зі Святом!
Святом справжнім, а не формально-ритуальним.

1394012_10204731685598976_6816463915591017910_n

Проведення військового параду було однозначно потрібне. Бентежило лише - чи не занадто пізно прийняли це рішення.
У свій час до проведення параду 24 серпня починали готуватися з лютого...
Однак організатори із завданням впоралися - вийшло гарно й душевно навіть.

Тільки от надто мало часу було на обдумування деталей. В результаті Його величність Совок нахабно ліз з усіх можливих щілин.

Ну навіщо було влаштовувати танці з шаблями й віночками? Та ще й у виконанні клоунів артистів у псевдокозацькому одязі з отакенної ширини шароварами й накладними вусами? Ну не виглядали так справжні козаки - почитали б літературу відповідну...
Зрештою, це військовий парад, а не концерт.

Покоробило звертання "Товаришу" ("товариші"). Знаємо-знаємо, так написано в статуті, а він має силу закону.
Однак принаймні в найближчому майбутньому треба повернути наше традиційне звернення: "Пане" ("панове").

Сценарій параду звичний до зубного болю - набір парадних розрахунків та порядок їх слідування не міняється багато років.
Новинка - хіба що зведений батальйон учасників АТО.
А радянські ЗІЛи у Міністра оборони та командувача парадом? Чи не варто було щось більш актуальне використати - "Хамер" той же.

Взагалі, у зовнішньому вигляді генералів та більшості учасників параду був явний дисонанс. Якщо других намагалися вдягнути по-бойовому, то перші виблискували золотими погонами й гаптуванням на парадних мундирах радянського зразка:

384046664

Раз вже таке діло, камуфльований однострій та берет пасував би куди краще. А так - в чому відмінність від тої ж Росії?

Відкривалии парад барабанщики з Військового ліцею ім. Івана Богуна. Традиція з радянських часів - тільки тоді ці хлопці звалися суворовцями. З тих же часів і форма:

384046959_R

Далі пустили зведений розрахунок учасників АТО. За справедливістю вони мали б йти першими!
Виглядали бійці гідно - нічого зайвого:

38481

Йшли вони з прапором Збройних Сил - доволі дивне рішення, адже в АТО бере участь ще й Нацгвардія, прикордонники...

a218188cef3d09591a3aa90c45d3f5270035593a

До речі, вираз ведучої "крокують орденоносці" - совок дрімучий.
Є усталене поняття: "кавалер ордена".

Офіцери Національного університету оборони виглядали прогнозовано нудно в своїх кітелях зі золотими погонами й широких кашкетах.

Військовики Президентського полку йшли в польовій формі. Парадний вигляд їм надавали малинові берети та повноколірні нарукавні емблеми частини.
Вийшло досить симпатично:

10603257_947545508593443_2341915485714255363_n
1c79143c63f725af1bec8f842c2c0a78af221878

А от курсантів Житомирського інституту радіоелектроніки ім. С.Корольова нарядили в радянському стилі, як і їхніх колег з Військового інституту телекомунікацій та інформатизації й Харківського університету Повітряних Сил:
a08a64a695f6a51cab89994b8b6b0058e6f7b1ad_002

А можна ж було хоча б замінити кашкети-"аеродроми" беретами та пілотками відповідно.

Про зведений парадний розрахунок Військово-Морських Сил нічого цікавого не скажеш - все дуже звично:

384047242

Міліцію традиційно представляла Національна академія внутрішніх справ:

10569059_947545261926801_2803168246638089991_n

Форма, в принципі, нічого так - замінити б лише погони радянського взірця.
Цікаво, що за блямба на грудях у лейтенантів? :-))

Національної гвардії на параді було багато.
По-перше, Національна академія НГУ.
Курсанти виглядали так, ніби прямо з параду поїдуть на фронт:

10600374_947545121926815_6969392728112911498_n

Між іншим, йшли вони під якимсь іншим Бойовим Прапором - трохи не таким, який вручив нещодавно О.Турчинов
http://skaldstudio.dreamwidth.org/10174.html

25 бригада охорони громадського порядку НГУ - просто жах якийсь:

96ae7218cce6259855f911b047_314e044c

Невже ніхто не бачить, що величезні кашкети з купою вишивки - це щонайменше некрасиво?
Жлоб-арт, чесне слово!

Національний університет цивільного захисту представляв Держслужбу з надзвичаних ситуацій (колишнє МНС).
Тут теж копець повний:

10350502_947545021926825_6160445927892403974_n

На, по суті, спецодязі - аксельбанти й парадні ремені!
І без того несуразний вигляд посилює велика кількість нашивок на грудях.

38492

Більше того, на правий рукав примудрилися почепити нашивку у вигляді Державного прапора з написом "UKRAINE".
За кордон зібралися, чи що?

Зате прикордонники - просто вау!
Красені!

10626878_947511531930174_3091831019460609883_n

Зелений шалик з символікою - вдале рішення. Для пострадянської країни виглядає незвично, зате стильно.

38483
10628580_947544961926831_6642707096363620684_n

Тактичні окуляри виглядають дещо по-латиноамериканські, зате прикольно.

Далі була техніка.

Тут хотілося б звернути увагу на емблеми.
Збройні Сили від Нацгвардії відрізнити ду-у-уже важко!

384047001
384047207

Про те, що символіка НГУ невдала, ми вже писали:
http://skaldstudio.dreamwidth.org/8105.html

Хотілося б, щоб і в цій сфері нарешті навели порядок.

Отож, парад вдався, але форма однозначно потребує реформи!
skaldstudio: (Default)
Сьогодні наша країна відзначає День Державного прапора.

На жаль, прихильники "перевертання" українського стяга досі не вгамуються.

Тож групою науковців було підготовлено відкритого листа:

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ГРОМАДЯН ЩОДО СПРОБ НИЩЕННЯ ЧИ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ

ДЕРЖАВНИХ СИМВОЛІВ УКРАЇНИ

Протягом останнього часу ведеться системне нищення, паплюження та дискредитація Державних символів України. Зокрема, вигадуються різні нісенітниці про герб України; піддається сумніву текст Державного гімну; поширюються провокаційні вимоги “перевернути прапор”. Йде відверте перекручування історичного фактажу, спекулюється на давніших вигадках та поширюється різні містичні інсинуації. Наприклад, щодо прапора активно роздмухується міф, що нібито «за наполяганням Грушевського 22 березня 1918 р. було прийнято жовто-блакитний прапор», покликаючись на давніші неперевірені публікації. При цьому не враховується, що фактично до початку 1990-х рр. у дослідників не було доступу до архівних матеріалів. Розсекречення таємних фондів та проведене впродовж останніх років системне вивчення документальної бази дозволило спростувати ці вигадки. Насправді 22 березня 1918 р. на засіданні Малої Ради М. Грушевський лише виніс на розгляд малюнки герба УНР та печатки, що й підтверджують протоколи цього засідання та інші матеріали. Про прийняття жодної ухвали щодо прапора навіть не йшлося.

Єдиним законодавчим актом Центральної Ради, який визначав саме блакитно-жовті прапори (де жовта смуга знизу), був закон «Про флот», прийнятий на засіданні під головуванням М. Грушевського 27 (14 за старим стилем) січня 1918 р. Всі інші державні утворення – Українська Держава гетьмана П. Скоропадського, Західно-Українська Народна Республіка, відновлена Українська Народна Республіка також використовували синьо-жовті прапори й не здійснювали ніяких «перевертань». Синьо-жовте поєднання кольорів затверджено 15 березня 1939 р. Сеймом Карпатської України під головуванням А. Волошина. Під цим прапором вела визвольну боротьбу Українська Повстанська Армія. Тому саме з таким порядком кольорів і був затверджений Державний прапор України 1992 року, таким він і використовується досі.

За усіма т. зв. ініціативами «перевернути прапор» немає жодних ні історичних, ні юридичних, ні геральдичних чи вексилологічних підстав. Насправді це звичайнісінька політтехнологічна провокація, метою якої є посіяти чвари, створити штучне чергове протистояння в українському суспільстві, вигідне хіба що різної масті противникам української державності. Проводиться вона аналогічними методами, що й спроби розпалити конфлікти навколо неіснуючих мовних чи конфесійних проблем.

         З огляду на зазначене звертаємо увагу державних структур на потребу посилити захист державних символів України. Ми, українські науковці, насамперед ті, які безпосередньо займалися дослідженням національної символіки України, а на зламі 80–90-х років ХХ ст. докладали неймовірних зусиль, щоб наша історична національна символіка стала державною, ті, хто нас підтримував і підтримує, закликаємо громадян України не піддаватися на підступні провокації наших ворогів та не допускати спроб зневажати й нищити національні та державні нині Герб, Прапор та Гімн України.


Серед підписантів листа:

Костянтин ГЛОМОЗДА, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Володимир СЕРГІЙЧУК, доктор історичних наук, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка

Богдан ЯКИМОВИЧ, доктор історичних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, заслужений працівник культури України

Андрій ГРЕЧИЛО, доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства, пров. науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України

Павло ГАЙ-НИЖНИК, доктор історичних наук, академік Української академії наук

Микола ЖЕЛЕЗНЯК, кандидат філологічних наук, в. о. директора Інституту енциклопедичних досліджень НАН України

Олег КУПЧИНСЬКИЙ, доктор історичних наук, голова Наукового товариства ім. Шевченка в Україні

Андрій РУККАС, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії слов’ян Київського національного університету ім. Т. Шевченка

Михайло КОВАЛЬЧУК, кандидат історичних наук, ст. науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України

Ігор СКОЧИЛЯС, доктор історичних наук, декан Гуманітарного факультету Українського католицького університету

Мирон КАПРАЛЬ, доктор історичних наук, керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.
 

10170746_10201687377898620_371542423115648108_n
skaldstudio: (Default)
Як вже повідомлялося раніше, наприкінці червня сепаратисти з т.зв. "ДНР" та "ЛНР" вирішили об'єднатися в т.зв. "Союз народних республік" (СНР). Відтак постало питання: що вони вигадають в плані символіки?
http://skaldstudio.dreamwidth.org/11888.html

Власне, спроба створити єдину державу мала місце ще наприкінці травня - скликали якесь збіговисько і нібито утворили т.зв. "Новороссію". Навіть прапор для неї придумали - такий самий, як в американських конфедератів, тільки без зірок:


http://skaldstudio.dreamwidth.org/8704.html

Схоже, що тепер цей прапор більше не актуальний.

Сьогодні т.зв. "Глава СНР" Олег "Што?" Царьов представив на прес-конференції "державний прапор" - полотнище з білої, жовтої та чорної рівновеликих горизонтальних смуг:





За його словами, червоний прапор з "андріївським" хрестом залишиться бойовим прапором "збройних сил", тоді як біло-жовто-чорний стане "офіційним".
"Республика создана на землях, которые входили в Российскую империю, когда существовала царская Россия и люди вышли на референдум за право быть присоединенными к русскому миру. По этой причине комиссия остановилась на варианте, который связан с флагом Российской империи" – сказав Царьов.
Взагалі-то, якось дивно виходить: державний устрій республіканський, а прапор - імперський...
Та Царьова це, очевидно, не бентежить.

Значення кольорів прапора він пояснив так:
"Черный внизу это цвет угля, шахтеров, земли. Золотой цвет это как цвет степей ... луганских э-э-э степей и белый цвет - цвет чистоты".

Зауважимо, що з 11 (23) червня 1858 по 29 квітня (11 травня) 1896 рр. прапором Російської імперії було чорно-жовто-біле полотнище:

Alexander's_II_Order(Ukase)_11_june_1858_-_flag

Цікаво, що використовувати його могли виключно державні установи, тоді як приватним особам належало вживати біло-синьо-червоний "торговий" прапор.

Імператорський указ від 11 (23) червня 1858 р. давав таке тлумачення кольорів:
"Перші смуги відповідають чорному державному орлу в жовтому полі, і кокарда з цих двох кольорів була заснована імператором Павлом І, між тим як знамена та інші прикраси з цих кольорів вживалися вже за часів царювання імператриці Анни Іоанновни. Нижня смуга біла чи срібна відповідають кокарді Пєтра Великого та імператриці Єкатєріни ІІ; імператор же Алєксандр І, після взяття Парижа у 1814 році, з'єднав правильну гербову кокарду з давньою Пєтра Великого, котра відповідає білому чи срібному вершнику (Св. Георгію) в московському гербі".
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%91%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%B6%D1%91%D0%BB%D1%82%D0%BE-%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8B%D0%B9_%D1%84%D0%BB%D0%B0%D0%B3

Однак напередодні коронації Алєксандра ІІІ  28 квітня 1883 р. було видано Височайше повеління, за яким в урочистих випадках для прикрашання будівель дозволялося використовувати виключно "російський прапор", себто біло-синьо-червоний. Втім, це не скасовувало автоматично чорно-жовто-білого прапора, який також використовувався поряд з біло-синьо-червоним аж до 1896 р., коли останній було визнано національним в усіх випадках.

Чорно-жовто-білий прапор дуже шанують російські монархісти та націоналісти - мовляв, за часів його існування Росія не програла жодної війни. Всім відомий В.Жиріновскій пропонував зробити його державним у 2000 та 2011 роках. Свіжа ініціатива належить його однопартійцю М.Дєгтярьову - пропозицію аналогічного змісту той вніс у червні 2014 р. На його думку, чорно-жовто-білий триколор здатний об'єднати всіх громадян Росії.
http://www.mk.ru/politics/2014/07/16/v-gosdume-predlagayut-zamenit-rossiyskiy-flag-imperskim-trikolorom.html

Але ж чому на прапорі "СНР" чи то "Новороссії" смуги розташовано в зворотному порядку?
Річ у тім, що О.Царьов вважає, нібито у 1883 р. Алєксандр ІІІ змінив чередування смуг, оскільки чорно-жовто-білий прапор повторював прапор держави Ганновер.
Взагалі-то станом на 1883 р. такої держави не існувало - ще у 1866 р. королівство Ганновер було анексовано Пруссією та перетворено на провінцію.
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80_%28%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%29

Прапор королівства був таким:

гановер1

А прапор провінції - таким:

гановер2

Звідки Царьов взяв, що ганноверський прапор мав чорну смугу - загадка. Мабуть звідти, звідки й дату початку Другої світової війни -  22 червня 1941 р. :-)))

Насправді ж відомості про "перевертання" прапора Алєксандром ІІІ відсутні, хоча його зображення білою смугоюю вверх зустрічалися:

National_flags_of_Russia

Слід зауважити, що новий прапор "Новороссії" наразі офіційно не прийнято - є лише намір внести це питання на сесію "парламенту".
В будь-якому разі одним вексилологічним курйозом стало більше!



skaldstudio: (Default)
Як відомо, в Криму нині триває "перехідний період".
В авральному порядку роздали російські паспорти, запровадили рубль, тепер ось бавляться з мобільним зв'язком.

Але нам, геральдистам, цікавий, так би мовити, зовнішній аспект трансформації. Українські прапори замінили російськими досить давно.
З вивісками на установах так швидко не виходить - на відміну від прапора вивіска зазвичай має індивідуальний характер, її треба замовляти окремо.

Тому доводиться викручуватися, хто як може.

Ось який "тюнінг" вивіски побачили вчора в Керчі:



Керівники інтернату знайшли десь пластиковий герб Росії і приліпили на місце герба України.
Тільки от біда - аналогічного зображення російського прапора під рукою не виявилося :-)))

Так і висить вивіска з гербом Росії, але з прапором України.

Зате специфіку установи видно одразу!


skaldstudio: (Default)
Вчора в мережі зустрілася ось така варіація на тему прапора т.зв. "Донецької народної республіки":



Замість безлапого орла полотнище прикрасила знаменита мавпа з гранатою.

Вийшло вдало й дотепно, однак сміятися чомусь не дуже хочеться...
skaldstudio: (Default)
Нібито вже роз'яснили-розжували широкому загалові, що Державний Прапор України "перевертати" жовтим догори не треба.
Нема для цього підстав ані історичних, ані геральдичних, ані вексилологічних:
http://www.uht.org.ua/ua/news;11192/
http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/01/14/140850/

І все одно - "говорили-балакали, сіли та й заплакали".
Вчора народний депутат Володимир Ар'єв написав у себе на Facebook:
Мене наполегливо переконують стати ініціатором законопроекту щоб зробити національний прапор жовто-блакитним. Моя думка - не на часі і є важливіші реформи. Але хочу послухати вас. Хто підтримує - поставте лайк. Хто проти - знак "-" в коментарях. Дякую заздалегідь.
https://www.facebook.com/volodymyr.ariev?ref=ts&fref=ts

І почалося...
Знову нісенітниці на кшталт: "треба відновити розміщення кольорів, бо по законам геральдики жовте - сонце, золото, багатство, синє - вода".
І це при тому, що в правилах геральдики немає жодного слова про значення кольорів: http://skaldstudio.livejournal.com/632.html

Втім, багато дописувачів наголошували на тому, що питання дійсно не на часі, а дехто прямо радив не страждати фігнею.
Порадував коментар Nikita Kotlyarov :
"Да бросьте вы этот антинаучный феншуй. Сраные тупоконечники с остроконечниками. Уже из за языка страну перессорили. Судя по количеству магии в коментариях, с образованием нужно что-то делать, а не флаг переворачивать. Вы депутат - РАБОТАЙТЕ над законодательством, а не фигней страдайте. У нас не законы а просто кошмар, чтоб не сказать грубее. Вы, кажется, член комитета по иностранным делам. Неужели у нас все в порядке с иностранными делами? За подобные мысли "-" в карму."

І не додати, і не відняти!

Profile

skaldstudio: (Default)
skaldstudio

April 2016

S M T W T F S
      12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728 2930

Syndicate

RSS Atom
Page generated 25/7/17 10:38

Expand Cut Tags

No cut tags