skaldstudio: (Default)
   В житті країн, які здобули або відновили незалежність, річниці з дня проголошення державної самостійності мають особливе значення.
До ювілейних дат зазвичай засновують спеціальні нагороди – як правило, у вигляді медалей.

         Українська традиція таких нагород бере свій початок ще у 1923 р. Уряд Української Народної Республіки перебував тоді на території Польщі, там же була інтернована Армія УНР. Та була надія, що боротьба за незалежність от-от відновиться. До п'ятої річниці з дня проголошення у 1918 р. незалежності УНР планували встановити пам'ятну медаль. Вона мала бути однакова для всіх громадян, тільки для військовиків - "з де-якими військовими емблемами". Та реалізувати цю ідею не судилося.

      Зате у 1927 р.  в еміграції з'явилася медаль в 10-ту річницю відбудови Української Держави. В цьому випадку початком новітньої Української державності вирішили вважати 1917 рік - рік проголошення УНР, яка спочатку мислилася як автономія у складі Росії і лише в січні 1918 р остаточно стала незалежною державою.

07_10-rokiv-Derzhavi_thumb2

  

        У 1967 р. Об'єднання Бувших Вояків-Українців в Америці встановило хрест "За Україну" в 50-ліття відродження Української держави:

19_50-rokiv-UNR_America_thumb2

        На жаль, у 1991 р. депутати Верховної Ради не наважилися заявити про відновлення незалежності, як це зробили в країнах Балтії.
        Тож відлік ювілейних дат пішов від 24 серпня 1991 р.

        Так, десяту річницю незалежності України у 2001 р. відмітили медаллю. Щоправда, не нагородною, а настільною, сувенірною.
Автором проекту був О.Руденко:
віі

download.php
       
         Випустили таких медалей порядка 1000-1500 шт.

        До 20-ї річниці спочатку хотіли заснувати
пам'ятний ювілейний знак "20 років незалежності України". Про це йшлося в Указі Президента від 1 листопада 2010 р. № 990, присвяченому організації підготовки ювілею.
        Однак потім вирішили не розмінюватися на дрібниці і встановити відзнаку Президента - ювілейну медаль. Відповідний указ Президент В.Янукович підписав 30 травня 2011 р. за № 615.
          Медаллю нагороджувалися громадяни з нагоди 20-ї річниці незалежності України за значний особистий внесок у становлення незалежності України, утвердження її суверенітету та зміцнення міжнародного авторитету, заслуги у державотворчій, соціально-економічній і громадсько-політичній діяльності, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу.

        Малюнок нагороди створили посадовець Адміністрації Президента С.Бєляєв і К.Кітаєва:

Ukraine-20
Ukraine-20-rev

        Цікаво, що стрічка медалі повністю повторювала стрічки орденів "Золота Зірка" та Держави, які вручаються Героям України. Різниця полягала лише в тоненкому золотому шитті по краям.
          Нагороджувати медаллю довелося у кілька прийомів: перший указ був датований 19 серпня 2011 р., останній - 27 червня 2012 р.
Кількість нагороджених перевалила за 3000.
         До речі, різні фірми наштампували до ювілею купу комерційних медалей, адже отримати державну змогли далеко не всі бажаючі.

        До 25-ї річниці своєї незалежності Україна підійшла, маючи територіальні втрати та бойові дії на сході.
       Тож виникло питання - а чи доцільно випускати чергову медаль? Мовляв, у США,  Великій Британії та інших західних країнах подібних медалей немає.
     Але ж державне буття багатьох країн Заходу було тривалим, а головне - безперевним. Натомість Україна свою незалежність неодноразово втрачала і відновлювала. Тому порівнювати її з Великою Британією не доводиться. Значно ближчим для нас є довід Литви. У 1928 р. там було встановлено Медаль незалежності на честь 10-ї річниці її проголошення. У 2000 р. цю медаль відновили.
      Так чи інакше, ідея медалі до 25-ї річниці незалежності України перемогла.
      17 лютого 2016 р. Президент П.Порошенко підписав указ № 52 про її встановлення. На відміну від попередніх років малюнок медалі вирішили визначити шляхом відкритого конкурсу, який оголосили 21 березня. На конкурс надійшло 12 ескізів медалі - як від окремих осіб, так і від авторських колективів.

        Підсумки творчого змагання Комісія державних нагород та геральдики підбила 11 квітня 2016 р.
        Переміг ескіз, автором якого виявився викладач Кафедри дизайну Університету Грінченка (м.Київ) О.Лєжнєв:

12963356_1561082580857115_4598530253198967420_n

.           І ось сьогодні, 29 квітня 2016 р., підписано Указ Президента № 185. Ним затверджено Положення про відзнаку Президента України - ювілейну медаль "25 років незалежності України", малюнок медалі та зразок бланка диплома до неї.
      Згідно з Положенням, медаль установлена для відзначення громадян за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу.
      Отримати медаль можуть як громадяни України, так і іноземці та особи без громадянства. При цьому нагородження посмертно не передбачається.
       Клопотання про відзначення вносять обласні, Київська міська держадміністрації та інші органи влади до Кабінету Міністрів, а він вже формує подання у вигляді списків на ім'я Президента.

      Зовнішній вигляд нової медалі багато кому видасться незвичним. Її розмір (35 мм) дещо більший за звичний нам радянський стандарт (32 мм), а кріпиться вона до стрічки без металевої колодки, як в більшості країн Європи та світу.
        На лицьовому боці профіль дівчини в українському національному вінку зі стрічками, яка символізує Україну, а також Незалежність. Лівіше, на тлі променів, Тризуб, нижче якого написи "1991" (рік проголошення незалежності) та "2016" (рік святкування ювілею). Як бачимо, малюнок, очевидно, доопрацьовували з метою усунення дублювання Тризуба та цифри "25".

12c79f83c6764dbe4
     Образ молодої дівчини у вінку як символ України застосовувався в грошових знаках та поштових марках часів УНР:

26

16marka2_1

    Тож цей образ у новій, авторській інтерпретації, свідчить про історичний зв'язок з УНР, підкреслює глибоке коріння Української державності. Це важливо ще й тому, що наступний, 2017 рік офіційно проголошено Роком Української революції 1917-1921 рр.

        На зворотному боці медалі на тлі сонця, що сходить, напис з назвою нагороди.

        Стрічка синя та з трьома жовтими смугами: двома широкими, що символізує 20 років, і одною вузькою, що символізує 5 - разом 25 років.
       Ширина стрічки - 35 мм. Річ у тім, що в країнах ЄС ширина стрічок для нагород, як носяться на грудях, зазвичай становить від 30 до 40 мм. В Україні ж досі використовувалася занадто вузька стрічка - 28 мм.

       Як і у випадку з відзнаками за участь в АТО, разом з медаллю нагородженому замість посвідчення вручатиметься диплом формату А 4:
5e47d724ас

       Носитися медаль має з лівого боку грудей після медалі "20 років незалежності України".
       Передбачено і замінники для повсякденного носіння - планку на формений одяг та мініатюру (зменшена копія медалі без стрічки) на цивільне вбрання.
      
      Отож, нова медаль знаменує собою і нові стандарти зовнішнього вигляду українських нагород, що мають наблизити їх до європейських зразків.
      Сподіваємося на нові рішучі кроки у сфері реформування нагородної системи.

 

skaldstudio: (Default)
Ще в жовтні 2014 р. ми запитували, коли вже, нарешті, встановлять медаль для учасників АТО.

Минав місяць за місяцем, з'явилися ювілейні медалі на честь 70-ї річниці визволення, 70-ї річниці Перемоги, підрихтували медаль "Захиснику Вітчизни", а за участь в АТО військовиків нагороджували хто завгодно, тільки не держава.

І ось сьогодні, 17 лютого 2016 р., П.Порошенко встановив відразу дві відзнаки: "За участь в антитерористичній операції" і "За гуманітарну участь в антитерористичній операції".
Стоп, а чому не медалі?
Важко сказати. Без слова "медаль" у назві вийшло щось малозрозуміле. Несолідне, чи що...

Відзнакою "За участь в антитерористичній операції" будуть нагороджувати військовиків та представників інших "силових" структур, включаючи бійців добровольчих батальйонів.
Натомість відзнаку "За гуманітарну участь в антитерористичній операції" призначено насамперед для волонтерів.
Такий розподіл цілком логічний - надто вже різниться специфіка діялності.

Обидві відзнаки будуть досить-таки масовими, тож нагородження відбуватимуться на підставі списків, складених державними органами.

Авторами малюнків нових нагород є художники Володимир Таран, Олександр Харук та Сергій Харук.

Відзнаки розроблено за єдиною схемою:  латунне коло із зображенням "козацького" хреста.
Хрест уособлює спадкоємність переможних бойових традицій Українського війська. Він присутній в емблемах більшості "силових" відомств нашої держави.
На тлі хреста розміщено відповідні символи.

Для відзнаки за участь в АТО це три схрещені мечі вістрями униз, середній з яких оповитий дубовим вінком:

участьАТО


Мечі символізують спільну боротьбу Збройних Сил та інших силових структур з тероризмом і воєнною агресією, а також захист територіальноці цілісності України. Дубовий вінок вказує на проявлені при цьому міць, відвагу та мужність.
Синя та жовті смужки на стрічці символізують Державний прапор. А от чому основний колір стрічки темно-зелений - незрозуміло.

Відзнаку за гуманітарну участь в АТО прикрашає палаюче серце та оливкові гілки:

гумучастьАТО


Палаюче серце уособлює жертовність, гуманізм, милосердя, турботу та співучасть у біді.
Оливкові гілки - символ миру та спокою.
Біла та світло-зелена смужки на стрічці символізують надію та прагнення до мирного життя.

Отже, аверс відзнак має дуже цікавий зовнішній вигляд.
А от реверс, відверто кажучи, так собі - лише герб і напис з назвою.

На жаль, так і не вдалося відійти від радянського стандарту розміру (32 мм в діаметрі), а також незручної металевої колодки.

Зате маємо аж дві новації у сфері нагородних атрибутів.

По-перше, в якості замінника для щоденного носіння передбачено не лише планку, а й значок у вигляді зменшеного зображення відзнаки без колодки.
Вельми правильне рішення - бо планки в цивілізованому світі носять лише на однострої. А для цивільного одягу доречним буде якраз значок.

По-друге, замість посвідчення нагородженому видаватимуть грамоту формату А-4.
Справді, сенсу в посвідченні немає (покладуть до шухляди, і все), а от грамоту можна на стіну повісити.
В більшості країн Європи, і не лише її, до нагород дають саме грамоти. Так було і в Україні на поч. 1990-х рр., коли грамоти додавалися до Почесної відзнаки Президента України та відзнак "За мужність". На жаль, потім від цього відмовилися.

Тож ідея гарна, а от з виконанням перемудрили - грамоти вийшли надто розцяцьковані:

гармота-гумучасть


У американців вони набагато скромніші, але від того не програють:

Bruce.SS.color

В будь-якому разі добре, що участь в АТО військовиків, правоохоронців та волонтерів нарешті буде відзначатися на державному рівні.
Шкода тільки, що такі потрібні нагороди з'явилися лише зараз.

skaldstudio: (Default)
Власною символікою у Збройних Силах нині обзаводяться всі, кому не лінь.
Біда в тому, що роблять це непрофесійно і нашвидкуруч.

Черговий приклад - нарукавна емблема зенітного ракетно-артилерійського дивізіону (ЗРАДн) 1-ї окремої танкової бригади:

post-7664-0-07210800-1451845748

В якості символу підрозділ обрав собі хамелеона.
Ідея дуже вдала - ці ящірки відомі як вправні мисливці на комах.
Побачивши здобич, хамелеон викидає свій довгий язик з присоскою. Процес викидання займає лише 1/20 секунди - просто блискавично!
За 3 секунди він здатний розпізнати й упіймати до чотирьох комах. Чим не зенітник? :-)
Здавалося б, більше нічого зображувати не треба.
Але ж ні - не сприймають наші люди лаконічність в символіці.

Нижче хамелеона зменшена і спрощена емблема бригади, до якої входить дивізіон:

1otbr

І щоб ніхто не сумнівався - ще й напис з назвою.

А от вище...
Вище - емблема Військ ППО на комір однострою.
Тільки не українська, а ... російська!
Ось вона, під № 11:

7

Так, ми в курсі, що тепер в Російській армії емблеми дещо інші - без вінків.
Але факт залишається фактом - знов, видно, взяли першу-ліпшу картинку з Інтернету, не намагаючись розібратися що до чого.

В результаті цікавий і вдалий символ - хамелеон - придавлений нагромадженням написів та емблем, одна з яких належить супротивнику.

Дилетантський підхід - це не лише смішно, але й сумно...
skaldstudio: (Default)
З Днем Незалежності!

Отже, військовий парад на честь головного свята країни відбувся.
На цей раз захід мав назву "Марш Незалежності". Ну, марш, так марш.

Відтак цікаво порівняти його з минулорічним військовим парадом.

Відмінності є, і в більшості випадків на краще. Наврядчи наш блог читають можновладці, однак низку зауважень, висловлених торік, врахували.
Мабуть, думки співпали :-)

На цей раз вирішили обійтися без танців з шароварами та віночками, що вже добре.

Однак звертання "Товаришу" за рік так і не замінили на "Пане", що погано.
Зрозуміло, що у влади нині багато роботи, однак символи - річ не остання. Особливо у воєнний час.

Зате замість радянських "ЗІЛів" командувач парадом та Міністр оборони їздили на американських "HMMWV" з емблемою Збройних Сил на дверцятах:

STS_8796

Виглядало це класно і справді по-військовому, по-бойовому.

По-бойовому виглядали і більшість учасників маршу, включаючи генералітет. Полководцям довелося змінити світло-сірі двобортні мундири радянського штибу на камуфльований костюм з шапкою-"Мазепинкою".

В польову форму вдягнули навіть військових музикантів, хоч їм вона не надто й потрібна:

640x427

Втім, артисти ансамблів пісні й танцю були одягнені зовсім по-іншому:

b7fc6063702361f50dc57b0773b0d772

О, привіт, Совок! Давно не бачилися!
Особливо виділялися прикордонні митці:

0A5446BD-E6CE-4EA5-A8C9-956ABFD394F4_w974_n_s

Почали звично - з підняття Державного Прапора над Майданом.
Почесна варта прикро вразила відсутністю будь-якого прогресу у сфері однострою.
Все до болю звично:

ca1d062ab1b17e8bd641f38d59732248

Що, кажете, грошей нема?
Так можна ж було обійтися без великих витрат: всього-то замінити кашкети-аеродроми беретами ("морякам" залишити безкозирки), а чоботи - черевиками з високими берцями.
Як у німців:

1.8627382.1292315231


А далі була церемонія вручення Бойових прапорів військовим частинам:

вруч

Все це добре, але затягнуло час. Та й музика при цьому була якась... Не надто життєстверджуюча.

Власне марш знов відкривали барабанщики Військового ліцею ім. Івана Богуна.
Як і у випадку з Почесною вартою, зовні нічого не змінилося.
Все та ж радянсько-російського вигляду форма:

STS_9354

А от потім було цікаво - несли прапори видів Збройних Сил та Бойові прапори частин Збройних Сил, Нацгвардії, Держприкордонслужби:

909a92f642fbdb9e6631f4b2a7370a57

Гарне було видовище, годі й казати.

Далі була "коробка" Національного університету оборони.
Командування та слухачі головного військового вишу крокували у польових одностроях:

marsh-nezalejnosti-kijiv-24-serpnja-2015-roku-124321-124321-22


Військовики зведеного батальйону Сухопутних військ мали ще й шоломи з окулярами, бронежилети й ранці:

ed2344a490b49b4d67fddf7788abeeb7


На лівому рукаві в них була емблема Командування Сухопутних військ:

fa08d3a1c6159d4ce615c5d7e8e48c51


Відверто кажучи, нарукавні емблеми можна було і кольорові почепити. Парад все-таки.


Морпіхи з 36-ї бригади морської піхоти замість шоломів мали традиційні чорні берети з традиційними ж знаками.
Ну, і без тільняшок теж не обійшлося:

3a60ff0adbef8319f137626b56d2969c


За ними йшла зведена "коробка" десантури.
Ось тут прогрес був помітний відразу - замість кокарди  й прапорця берети військовиків ВДВ прикрашав беретний знак у вигляді Тризуба в вінку, розташований, як і годиться, збоку. Нагадаємо - минулого року такий знак носили лише військовики Президентського полку.
Тільняшки в десантників, щоправда, збереглися:

384898828


Все-таки неясно, нащо мучати людей носінням бронежилетів - не "передок" же...
А коли поверх них ще й перев'язи прапороносців, виглядало це дещо кумедно:

6423b0630b85ebc9a40f5add2edc32a7

До речі, морпіхи й десантники були в камуфляжі найновітнішого зразка - "Варан ЗСУ".

Бійці батальйону "Айдар" виглядали так само, як військовики "коробки" Сухопутних військ, але нарукавні емблеми частини  були повноколірні:

372610239


Після "айдарівців" Хрещактиком пройшли курсанти Академії Сухопутних військ, Харківського університету Повітряних Сил, Житомирського військового інституту й Військового інституту телекомунікацій та інформатизації.

Всі вони виглядали абсолютно однаково у польовій формі. Якесь розмаїття внесли б повноколірні нарукавні емблеми, однак вони були приглушені, тож розрізнити виші було складно:

11947633_664978046969924_409523342168017999_n


Втім, львів'яни з Академії СВ вирішили таки виділитися, і почепили нагрудні знаки свого навчального закладу:

асв


"Коробка" Національної академії внутрішніх справ також вийшла на марш в польовій формі, однак з іншим малюнком камуфляжу.
І без автоматів:

139fbc14bc5f2b4db39460861213b198


Курсанти Національної академії Нацгвардії виглядали так само, як минулого року:

4197


А от власне військовики НГУ були в крапових беретах з новим беретним знаком та крапових же футболках:

11885361_702860413192162_6008096699351917414_n

Беретний знак, на наш погляд, не надто вдалий, однак це все одно набагато краще, ніж було раніше.


Прикордонники цього разу вирішили обійтися без епатажу: окуляри й шалики не вдягали.
А дарма - минулого року вони зробили справжній фурор:

news_20150824_121857_1440407937


Президентський полк чомусь пустили в самому кінці:

STS_9565

Малиновий берет з беретним знаком для військовиків частини - справа звична.
Нарукавна ж емблема на цей раз була приглушена.

Замикали марш музиканти в таких же беретах, як в Президентському полку:

STS_9585

Мабуть, вони з оркестру Почесної варти.

Отже, порівняно з минулим роком зроблено не один, а навіть два кроки вперед.

Однак розслаблятися зарано - у сфері однострою й знаків розрізнення роботи ще залишається чимало.

skaldstudio: (Default)
Насамперед вітаємо з Днем Державного Прапора!

Дуже радісно, що синьо-жовтий стяг для більшості українців є вже не просто атрибутом держави, а дорогим серцю символом
свободи та незалежності.

Багато громадян прикрашають Державним Прапором свої оселі весь час, а не лише на свята.

На жаль, не завжди це робиться правильно.
Мешканці міст, не маючи можливості встановити прапорову щоглу, найчастіше просто вивішують прапор з балкона чи вікна.
Здавалося б,  полотнище можна розташовувати, як заманеться.

Однак насправді на цей рахунок існують чіткі правила.

Якщо полотнище прапора вивішується вертикально, його верхній край має розташовуватися ліворуч від глядача:

схема-прап-1


Якщо ж прапор вивішується вертикально над вулицею, його верхній край має дивитися на парну сторону будинків.

Втім, часто практикується також горизональне вивішування прапора.
Тут головне не забувати, що його верхня смуга - синя:

схема-прап-2
skaldstudio: (Default)
Новий мем #Йовбак переможно крокує Україною, демонструючи готовність потіснити тітушок.

Наш феноменально талановитий народ швидко відгукнувся великою кількістю фотожаб та інших приколів, з яких ми відібрали ті, що стосуються символіки.

Отже, форма одягу нової закарпатської патрульної поліції на основі одягу М.Йовбака:

11201821_1051976674820168_3186331186106769504_n

Нарукавна емблема:

1436993193_yovbak

Звання і знаки розрізнення:

11750709_843466229064038_4714191301070740406_n

Оформлення транспортних засобів:

412x232_1436872137_yovbak_yovbik_miliciya-ukrainy1-410x231

Отже, спецпідрозділ "Йовбак" до виконання завдань за призначенням готовий! :-)))

988584_925348337508124_1055909490149886412_n
skaldstudio: (Default)
Два прапори - єдина країна.
Крим - це Україна!

odUxP3BHPPw

Докладніше про національний прапор кримських татар тут.


skaldstudio: (Default)
Харків'яни та мешканці Закарпаття 1 червня встановили новий рекорд України - піднялися на Говерлу й утворили власними тілами велетенський Тризуб:

11227620_1598955523716881_8864047899522251822_n

Для створення зображення українського символу знадобилося 30 чоловік, а його площа вишла майже 90 кв.м.
Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook один з участників акції, екс-голова Комінтернівської та Жовтневої районних адміністрацій Харкова Роман Веприцький.

Представники Національного реєстру рекордів визнали Тризуб найбільшим з-поміж тих, що створювалися коли-небудь з людських тіл на Говерлі:

10462787_1598955463716887_4474747920628614623_n

«Ми знову хочемо сказати: «Схід, Захід, Північ та Південь – ми єдині, незалежно від того, по який бік Дніпра живемо!» - заявив Р.Веприцький.

Безымянный-1

За матеріалами:
http://kharkov.comments.ua/news/2015/06/02/173454.html
http://chv.tv/ukraintsi-vyklaly-na-hoverli-veletenskyi-zhyvyi-herb-foto.html
skaldstudio: (Default)
Культуральні заходи в "Мистецькому арсеналі" стараємось не пропускати.

Сьогодні ось відвідали форум сучасного мистецтва Art-Kyiv Contemporary.
Море вражень і всі позитивні :-)

Писати про все буде довго й нудно. Зрештою, таке краще бачити на власні очі.

Однак про один експонат хотілося б розповісти.

Це Art Namet - зображення території України, зшите з великих кпаптів військових наметів Майдану та Антимайдану:

DSCN7426
Куратор Євгенія Смірнова; художники Алевтина Кахідзе, Тетяна Войтович; директор Володимир Жовтяк

Як зазначено в анотації, це рефлексія світу мистецтва на події, які охопили країну наприкінці 2013 року.
Проект має на меті надати індивідуальному висловлюванню нового, колективного значення.

DSCN7433

До розмальовування клаптів долучилися мешканці Києва, Донецька, Дніпропетровська, Сімферополя, Хуста, Львова, Полтави, Івано-Франківська, Одеси, Сміли та Харкова.
Оскільки таке "полотно" є потужним носієм інформації, кожен учасник мусив трансформувати енергію спротиву в енергію творення й налаштуватися на візуалізацію власних почуттів.

Кілька клаптів привернули нашу увагу з точки зору символіки.

Тризуб, поєднаний з тарак-тамгою (національний символ кримських татар), оливковими гілками та голубом миру:

DSCN7429

Руки, що оберігають Тризуб:

DSCN7431

А це взагалі бомба - солдатський чобіт з прапором чи то "ДНР", чи то Росії, пробитий кинджалом з Тризубом на руків'ї:

DSCN7430

Отож, навіть в складні часи сила мистецтва сприяє єднанню людей з різних куточків нашої країни, роблячи народ одним цілим.
skaldstudio: (Default)
 Невідомі патріоти України наклеїли патріотичні наклейки на на пам’ятник м’ячу біля Донбас-арени.
Наклейки містять фото гербу України на червоно-чорному фоні та напис Донбас — це Україна.

117

http://7days-ua.com/news/herb-ukrajiny-u-tsentri-dnr-patrioty-naklejily-tryzub-na-pam-yatnyk-m-yachu-bilya-donbas-areny-fotofakt/
skaldstudio: (Default)
Не з усім згодні, однак більшість думок - дуже правильні:

гайдукевич

Виталий Гайдукевич
Телеведущий

Новый имидж армии. Поставить точку на советском прошлом можно уже в ближайший вторник. Дальше - новые имена частей, эмблемы, униформа. Всё, что создает образ. Это важно

Капитан Врунгель говорил: "Как Вы яхту назовёте, так она и поплывет". Мы старательно выбираем имя ребенку, кораблю, фирме, новому продукту на рынке. Имя – составляющая образа, а образ - это важно. Вы же не хотите быть безликими? Когда мы планируем поменять свою жизнь, мы меняем образ. Другой стиль одежды или прическа могут изменить нас до неузнаваемости. Или наоборот – изменение внутреннего мира, ценностей и приоритетов неизбежно повлечет за собой смену образа. Я не про вывод на рынок нового бренда. Хотя.

Какой образ у нынешней украинской армии? Он изменился за последний год? Согласитесь – сильно. Причём,  суть и наполнение изменились в разы, а вот внешний образ остался старым. Войско худо-бедно становится Армией, именно так, с большой буквы, а вся внешняя атрибутика – атавизм советского прошлого. Грустные, отягощенные большим количеством букв нашивки, абсолютно бестолковые эмблемы частей. А форма – смотришь на всеми ругаемую «стекляшку» на бойцах – ну хоть какой-то внешний вид, переводишь взгляд на офицеров в «городском» - печаль. Говоря языком маркетологов, у нас изменилось, выросло качество бренда, но осталась отвратительной его подача. Обложка продукта ни к черту. Давно пора делать ребрендинг.

21-й век на дворе. 23 года независимой Украины, а в вооруженных силах до сих пор есть… внимание….

24 отдельная механизированная Самаро-Ульяновская Бердичевская Железная ордена Октябрьской Революции, трижды ордена Красного Знамени, орденов Суворова и Богдана Хмельницкого бригада имени князя Данилы Галицкого.

Что там говорил Врунгель о том, что "как назовете, так и поплывет"?

Как в Украинских вооруженных силах подразделение может называться «самарско-ульяновским»? Это тоже, если бы в армии Польши назвать воинскую часть «мюнхенско-гамбургской». А как в названии украинской части можно носить упоминание большевистского переворота, который погубил Украинское государство? И ведь таких примеров очень много.

51 отдельная гвардейская механизированная Перекопско-Харьковская Пражско Волынская ордена Ленина, дважды ордена Красного Знамени, орденов Суворова и Кутузова бригада. Это точно про Украину? И не надо упоминать «боевой путь». Всё, что захочется сохранить из прошлого, можно отправить в музей, где ему и место (кстати, у немцев именно так). В музей, но не в название.

А если внимательно присмотреться к нашивкам подразделений, то в них можно найти, например, георгиевскую ленточку. Ту самую – символ сепаратистов. Наши парни сражаются с агрессором, а в названиях их частей – населенные пункты агрессора, ордена агрессора и его идеологические символы. Плохо всё это.

Давно пора задуматься, как называть воинские части, чтобы сразу было видно и по картинке, и по словам, что это новая армия, а главное - украинская. Ведь наши парни это уже доказали в деле, а мы не перевели это в символику. А символы - это очень серьёзно. Это идеология. Почему СССР так живуч в своих мифах, символах и прочем? Потому что идеологическая работа там была на высоком уровне. А у нас в эту сторону, увы, даже не смотрят.

А может, пора хоть с чего-то начать? 23 февраля, думаю, будет праздновать только законченный украиноненавистник. Но ведь и 6 декабря непойми какая дата. Может решиться и, наконец, зафиксировать день защитника Украины 14 октября – Покрова, как и должно быть? Ведь никакая другая дата так не связана с украинским воинством, как Покрова.

А флот? После всего, что произошло, праздновать день флота синхронно с русскими? Это кощунство. Историки говорят, что датой рождения украинского флота может быть 29 апреля. В этот день Севастопольская крепость и Черноморский флот подняли украинские флаги, а к командованию флотом приступил адмирал Саблин. Подчеркну - Севастопольская крепость и Черноморский флот.

В истории Украины очень много героических битв, славных имен и знаковых географических названий. Хватит, чтобы подобрать и красивое, и значимое имя каждой воинской части. Это будет звучать как музыка. Например: панцерная бригада имени князя Константина Острожского, добровольческий корпус Холодный Яр, горно-стрелковый батальон Довбуш. Проанализировать лучший мировой опыт, придумать несколько концепций, обсудить, прорисовать всю атрибутику. И наконец-то армия будет не постсоветской, а украинской. Это смешно, но кажется генеральские "пасочки" в одежде остались со времен совка. А погоны? А эти дурацкие фуражки? А обращение «товарищ»? Выходит главнокомандующий перед строем, а почетный караул ему «здравияжелаемтоварищ». Это проблема армии? Переживать о здравии старшего комсостава? А может всё-таки медиков?

Слава Украине! Героям Слава! Всё – приветствие готово.

Тут штатные троли и зануды начнут песню: «Вам что, нечем больше заняться? больше проблем не осталось?». Скажу сразу – работа историков и геральдистов никак не повлияет на скорость комплектации берцами или танками фронта. Это всё равно, что критиковать архитектора, что он думает о фасаде дома, пока строится первый этаж. К сведению троллей – фасад рисуется ещё до того, как начинают копать котлован. Дизайн машины рождается раньше её технической начинки, потому что в дизайне, в образе заключены идея, дух, настроение. Так что пока одни люди снабжают армию, другие могут создавать её новый имидж. Качественная форма, эстетически правильные эмблемы, грамотная визуалистика вооруженных сил, это продвижение армии, как одного из фундаментов государства.

Так получилось, что случайное упоминание этих мыслей в присутствии одного из уважаемых армейских командиров, чье имя сейчас на слуху, вызвало бурную реакцию и горячую поддержку: «Давно пора!». Это радует. Так может, президент таки сдвинет вопрос с мертвой точки? Сделает 14-е число Днём армии? А по остальным вопросам прислушается к специалистам. Они готовы.

14-е число уже во вторник.

http://nvua.net/opinion/gajdukevich/14-oktjabrja---den-zashchitnika-ukrainy-15548.html
skaldstudio: (Default)
     Під час бойових дій на сході України мають місце випадки потрапляння військовиків Збройних Сил в полон.
     В умовах полону українські солдати та офіцери в більшості своїй виявляють стійкість та мужність, гідно переносять важкі обставини, подаючи приклади патріотизму та вірності Військовій присязі.

     24 серпня 2014 р. на Facebook доцент Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя к.п.н. Олександр Желіба подав ідею заснування медалі для відзначення військовополонених.
      Ця ідея вельми слушна, адже такі нагороди було встановлено свого часу, наприклад, в Бельгії та США.                                    
                      
      Так, Медаллю військовополоненого 1940-1945 нагороджувалися всі військовики Бельгійських збройних сил, які потрапили в полон під час Другої світової війни. Починаючи з 1985 р. в США існує Медаль військовополоненого, якою нагороджуються військовики, які потрапили в полон під час війн та військових конфліктів починаючи з 5 квітня 1917 р.

      Отож, ми опрацювали два варіанта заохочувальної відзнаки Міністерства оборони України - "Медаль військовополоненого".

      Медаль являє собою восьмигранник з бронзи, по периметру якого зображено замкнений колючий дріт, що символізує утримування в полоні. Зображення колючого дроту залите чорною емаллю.

      У варіанті 1 посередині зображено лева, який уособлює велич духу, гідність, мужність та стійкість:

в-1
      Також лев є одним з українських національних символів. Його зображення використовувала спадкоємиця Київської Русі – Галицько-Волинська держава ХІІ-XIV ст. Саме тому лева зображено на одному з медальйонів Знака Президента України. Надалі лев зображувався на територіальному гербі Львівської землі, а з 1848 р. набув значення національного символу на західноукраїнських землях.
       Рядки вірша, опублікованого у 1848 р. в газеті “Зоря Галицька”, надивовижу актуальні для наших днів:
       “Лев ся орла не боїть,
       Як Лев рикне, птах злетить…”
           
       У варіанті 2 посередині зображено сонце в стані повного затемнення. Диск сонця та простір довкола сонячної корони покрито чорною емаллю, промені сонячної корони – позолочені:
в-2

      Затемнення сонця уособлює позбавлення волі внаслідок потрапляння в полон. Цей образ навіяний видатною пам’яткою давньоруської літератури “Слово о полку Ігоревім”, створеною наприкінці ХІІ ст. на території України. За сюжетом “Слова…” під час походу на половців новгород-сіверський князь Ігор потрапляє до полону, звідки згодом вдало тікає.

     На зворотному боці медалі у нижній частині зображено напіввінок з лаврового листя, що символізує пошану. У верхній частині розміщено напис по колу: “МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ”. По центру напис у чотири рядки: “ЗА МУЖНІСТЬ ТА ГІДНІСТЬ В УМОВАХ ПОЛОНУ”:
реверс

     За зразком нагород більшості країн світу медаль не має незручної металевої колодки, а кріпиться до складеної вдвоє стрічки за допомогою кільця.
        Білі та чорні смужки на стрічці символізують дні і ночі, проведені у полоні. Крім того, білий колір уособлює чистоту та гідність, а чорний – важкі умови полону. Зелений колір символізує надію.


        Відправили пропозиції до Міністерства оборони.

skaldstudio: (Default)
Карикатура на тему нових законів про "особливий статус" і гамністію для бойовиків:

BxvC_wvIIAAHTZ9
 
Клапоть у кольорах російського прапора, пришитий до прапора українського. На наш погляд - дуже дотепно.
Але знов-таки, не весело...
skaldstudio: (Default)
Нині в Україні своєрідна "мода" на все нове.
В принципі, нічого поганого тут немає - країну справді треба "перезавантажувати".

Тільки от не завжди "нове" означає "краще".

Міністерство закордонних справ донедавна використовувало ось таку емблему:

MZS1

Була ця емблема так собі, та ще й малий Державний герб не відповідав офіційному зразку:

herb3
http://uht.org.ua/ua/part/derzh/article;48/

Сьогодні ж в мережі з'явилася нова символіка міністерства:

мзснов1
Міністр закордонних справ П.Клімкін у своєму мікроблозі Twitter відмітив: "Нова символіка для МЗС європ. країни".
http://intvua.com/news/106200-mnsterstvo-zakordonnih-sprav-ukrayini-onovilosya-foto.html

За словами головного дипломата, символіку безкоштовно розробила українська студя 3Z.
"Волонтерство - воно ж буває і дизайнерське" - додав міністр.

Згідно з концептом візуальної ідентифікації, розробленим фірмою, Україна - наш корабель, воля народу - його вітер, МЗС - наше вітрило, що несе нас до Європи. Додому.
http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/logo-concept

Отож, синьо-жовта фігура, що нагадує літеру "С" - це одночасно стилізоване вітрило і будівля дипломатичного відомства (вид зверху):

VPC

Припустимо.
Але Тризуб, фігура малого Державного герба України - синій!

Такого роду ляп вже допускав свого часу Нацбанк:
http://skaldstudio.dreamwidth.org/4359.html

Тепер ось дипломати підтягнулися.
І головне - все під "європейським" соусом.

Чи можна собі уявити, щоб орла з герба Польщі намалювали червоним замість білого? Звісно, ні - поляки, як власне інші європейці, шанують свої символи й традиції.
У нас же можна спокійно спотворити державний знак і заслужити похвалу міністра...
skaldstudio: (Default)
Цьогорічний День знань для вищих військових навчальних закладів ознаменувався використанням нової польової форми.

Від попередніх зразків вона відрізняється малюнком камуфляжу та прогресивною конструкцією предметів. Погон лише один - на грудях.
На кишенях та на грудях платформи-"липучки" для знаків розрізнення та символіки. Нашивки у вигляді Державного прапора пришиті ще на етапі виробництва, возитися з голкою-ниткою не треба.

Все ніби чудово, тільки радості мало.

Почнімо з того, що нова форма більше потрібна в зоні АТО, ніж в тилу. Гаразд, припустимо, що бойові частини так гарно забезпечили, що ще й на курсантів лишилося.
Однак назва форми - "польова" - від слова "поле". Себто носитися вона повинна лише там. А марширувати на плацу після прийняття присяги варто в іншому одязі.
Нам заперечать: а як же парад 24 серпня? Багато військовиків були саме в польовому однострої.
http://skaldstudio.dreamwidth.org/16931.html
Все вірно. Але то особливий випадок - стояло завдання продемонструвати високу боєздатність.

Зауважимо, що курсантів військових вишів перевдягнули в камуфльовану форму ще на поч. 1990-х рр. Зробили це не від хорошого життя - так було дешевше. У 2000-х рр. тиловики докладали великих зусиль, щоб повернути курсантам кітелі з сорочками й краватками: все-таки використання польової форми в якості повсякденної і навіть парадної - не надто добре.

Тепер ось знов камуфляж - історія повторюється...

Але видати форму це одне, а регламентувати правила її носіння - зовсім інше.
Ось тут якраз і є проблема - схоже, керівникам вишів ніхто не розповів, що на цю форму можна чіпляти, а що не варто.
В результаті вийшло як завжди: хто в ліс, хто по дрова.

В Академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного нову форму вдягнув навіть начальник - генерал-лейтенант П.Ткачук.
На відміну від решти військовиків польовий кашкет генерала прикрасила якась неясна кокарда (?):

10633167_318075878366031_5362927189097390313_o
Це та інші фото звідси: https://www.facebook.com/tkachukpp/media_set?set=a.318075808366038.1073741922.100004908637948&type=1

Бажання відрізнятися - нездоланне прагення наших генералів. Навіть небезпека загинути від кулі ворожого снайпера не лякає.

На лівому рукаві розмістили приглушений варіант нарукавного знака належності до Збройних Сил, на правому - нарукавну емблему академії, теж приглушену. Приглушеними зробили і нагрудні таблички з прізвищами та номерами курсантських груп:

10603852_318076365032649_2978092273454915157_o

В принципі, все правильно, однак нарукавний знак належності до ЗСУ носитися на цій формі не повинен. По-перше, його функцію виконують нашивки у вигляді Державного прапора. По-друге, нормативними документами приглушений варіант цього знака не передбачений.

Неприємно вразило носіння з новою формою смугастих тільників. Панове, з маргєловщиною час зав'язувати, а то буде як свого часу з 25 повітрянодесантною бригадою.

1399154_318076385032647_4213023978576820960_o

Йдемо далі.

В Житомирському Військовому інституті імені С.П.Корольова Державного університету телекомунікацій питання вирішили просто - нічого додатково на форму не чіпляли:

5b3912dfc577c4c1cf27c27b25923ff0720833ee
Фото звідси: http://www.mil.gov.ua/news/2014/08/30/u-zhitomiri-vijskovu-prisyagu-na-virnist-ukrainskomu-narodovi-sklali-blizko-300-kursantiv/

Так само зробили і у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка:

ee3949b7f4a32a2cf48beb4eacd765c67aceccce_002
Фото звідси: http://www.mil.gov.ua/news/2014/08/30/v-stroyu-vijskovogo-institutu-kiivskogo/

В принципі, теж варіант. Як в старому армійському анекдоті: пиши один недолік - немає лопати. :-)

Зате в Одесі-мамі тамтешня Військова академія "відірвалася" по-повній.

По-перше, курсантам-десантникам дозволили вдягнути тільники та ще й блакитні берети:

9e0b123f0e2d6ea4ecd6955adba866feb0ff4c69_002
Це та інше фото звідси: http://www.mil.gov.ua/news/2014/08/30/kursanti-pershokursniki-vijskovoi-akademii/

По-друге, почепили повноколірні нарукавні емблеми та знаки:

686f9792bc93be1effc3dc5d0a7699c7c2b418b9

По-третє, додаткові прямокутні платформи на клапанах кишень примудрилися прикрасити табличками з назвами факультетів - причому на обох рукавах!
Вийшла клоунада якась...

Нічим не кращими від розцяцькованих одеситів виявилися їхні харківські колеги.

В Харківському університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на рукави почепили повноколірні нарукавний знак приналежності до Повітряних Сил...
ecfbc16496da0441123c0def454073eec97f07e4_002

та нарукавну емблему університету.
bbc98082e1318bb868ecc2c40e183cce65c9eedb
Фото звідси: http://www.mil.gov.ua/news/2014/08/31/pershokursniki-hups-sklali-vijskovu-prisyagu-na-virnist-ukrainskomu-narodovi/

До речі, обидва елементи символіки офіційно не затверджені.

Більше того, таблички  на грудях зробили синього кольору зі золотими кантами й написами!
Воістину - де починається авіація, там закінчується порядок!

Додаткові платформи на клапанах нарукавних кишень, очевидно, муляли очі, але чим їх зайняти, ніяк придумати не могли.
В результаті приліпили ось таку незрозумілу табличку:

хупс-таб

Схожим чином зробили і на Гвардійському ордена Червоної Зірки факультеті військової підготовки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Майбутні офіцери-танкісти й хіміки були вдягнуті в берети замість польових кашкетів, на грудях замість таблички з прізвищем - відверта хрінь з Тризубом, прапором та купою написів (мабуть, прапора на обох рукавах факультетським "патріотам" видалося замало).
А деякі унікуми розмістили над нею ще й різноманітні металеві знаки!

d2722070d8e6f303f83404c5ec76284467f4a164
Це та інше фото звідси: http://www.mil.gov.ua/news/2014/08/30/kursanti-gvardijczi-sklali-vijskovu-prisyagu-na-virnist-ukrainskomu-narodovi/

З додатковими платформами на клапанах нарукавних кишень "розібралися" по-своєму: на праву почепили дугоподібну нашивку з назвою закладу, а на ліву - таку ж табличку, як в ХУПС, тільки іншого кольору:

247ce61c4ed4c9b8252e8a0b85cd6b9e72dba211

Дурний приклад, як відомо, заразний. Цікаво, хто виступив "рознощиком"?

Ось такі сумні речі.

Товариші генерали та полковники!

Затямте, будь ласка, таке:

1. На польовій формі одягу знаки розрізнення та символіка носиться в приглушеному варіанті.
2. Приглушеного варіанта нарукавного знака належності до ЗСУ (в просторіччі - "склянка") не встановлено.
Тому носити його не треба. Як хто раптом буде придовбуватися, сміливо посилайтеся на постанову Кабінету Міністрів 2003 р. № 1073
і посилайте таку людину самі знаєте куди.
3. Додаткові платформи на клапанах нарукавних кишень існують для того, щоб можна було перечепити на них нагрудні таблички у разі носіння панцержилета. Не треба намагатися зайняти їх бодай чимось! Більше того, інші платформи-"липучки" не обов'язково мусять бути зайняті.
4. Для носіння під курткою є футболка. Про тільники час забути - не треба уподібнюватися до противника.

Коротше кажучи: польова форма для поля, а не для краси!
skaldstudio: (Default)
1409554874_4

А на первый взгляд – обычная национальная символика. Разве что ее желто-голубая тонкая ткань вытрепана сухими ветрами, выгоревшая на палящем солнце, «изранена» осколками боевых снарядов и расписана черным маркером. Все это – незыблемая память о месяце службы житомирских правоохранителей в нескольких километрах от российской границы на восточном рубеже нашей державы.

Сводный отряд работников милиции нашего региона вернулся на родную полесскую землю. Слава Богу и командиру, в полном составе. Патрульные, оперативники, участковые, эксперты, следователи, спецназовцы – всех их сплотили один котелок солдатской каши на блокпосту, фляга воды, разделенная с коллегой, вера в одну-единственную правду и украинский национальный флаг, отныне особенно дорогой сердцу каждого бойца.

1409554921_1

«Этот флаг – наша боевая реликвия и память обо всем пережитом»
Желто-голубой флаг из тонкой ткани нашел неподалеку от блокпоста старший лейтенант милиции из житомирского сводного отряда Алексей Кощук. Он принес его своим коллегам и с тех пор бойцы не разлучались с находкой, ставшей в последствии их реликвией и оберегом.
– Не смотрите, что он немного порван и продырявлен. Это боевой флаг. У него «ранения» после артиллерийских обстрелов, - объясняют ребята из службы уголовного розыска.

Им пятерым – Виктору Лысюку, Роману Белоусу, Руслану Потапенко, Роману Коваленко и Алексею Кощуку – выпало нести службу на одном из самых трудных участков Луганской области – в непосредственной близости к границе с Россией и к активным боевым действиям.
– Мы дежурили на двух блокпостах, расположенных буквально в 15 километрах от тех мест, где продолжались бои наших военнослужащих с террористами, - рассказывает Виктор Лысюк, старший группы. – Эти участки постоянно подвергались артиллерийским обстрелам, а поскольку близки к российской границе, то и случались разные провокации. Наша задача была понятна всем: блокпосты служили пропускными пунктами, поэтому все лица, проходившие либо проезжавшие через них, подвергались тщательнейшему осмотру и проверке документов. Бывало всякое, задерживали подозрительных людей с оружием, с боеприпасами, без документов личных либо на транспортные средства. После передавали задержанных соответствующим службам.
Несмотря на ежеминутную опасность, никто из житомирян не проявил слабоволие или малодушие, ни разу не отказался от выполнения служебных обязанностей. В часы обстрелов, казавшихся тогда для бойцов вечностью, приходилось укрываться в блиндажах. И тогда осколки от боевых снарядов принимал на себя найденный и прикрепленный на блокпосте украинский флаг.

1409554891_2

«Луганчане – такие же патриоты, как и мы»
Рассказ продолжают наперебой Руслан Потапенко и Роман Белоус:
– Кроме нас на блокпостах несли службу и пограничники из Луганского отряда. Мы очень им обязаны. Ведь именно они научили нас военной тактике, помогали и делом, и советом. Мы все ощущали их братское плечо в опасных ситуациях и сами часто прикрывали им спины, - говорит Роман.
– По некоторым объективным причинам, озвучивать которые я не имею права, им намного тяжелее, морально, нести службу. Скажу только, что патриотизма луганских пограничников с лихвой хватило бы на всю Украину. Убереги, Господь, их самих и их семьи! - добавляет Руслан. При этом у мужчины на глазах слезы.
А еще, по словам житомирских милиционеров, они были приятно удивлены проукраинским настроениям местного населения.
– На День украинского флага наш желто-голубой государственный флаг развивался не только на флагштоке, но и на балконах большинства луганчан. А на День независимости люди красовались в украинских вышиванках, - говорит Виктор Лысюк.
– Да и вообще, луганчане – очень добрые и отзывчивые люди. У них которые сутки нет воды, а они нам ведрами ее несут из родников и колодцев. Еду приносили, некоторые последним куском хлеба готовы были делиться. Когда мы уезжали, луганчане благодарили нас, а мы говорим душевное спасибо им за проявленное участие, - подытожил Руслан Потапенко.
Боевая реликвия станет жемчужиной милицейского музея
Привезенный из зоны АТО флаг пестрит надписями, сделанными самими бойцами черным маркером. Вот так просто запечатлены здесь имена тех, кто воевал под украинским флагом в необъявленной войне за мир, спокойствие, правопорядок в своем государстве, на родной земле.
– Эта реликвия будет временно находиться в моем кабинете в Житомирском райотделе милиции, - говорит нашедший флаг Алексей Кощук. – А потом, по нашему общему решению, мы передадим ее в музей.

Но самое главное милиционеры-участники АТО привезли в своих сердцах.
«Папа сказал по телефону, что теперь мы будем жить по-другому»
Надежда Магнушевская ждала появления отца во дворе областного УМВД с нескрываемым нетерпением. Встречать его она пришла с мамой, маленькой сестричкой, бабушкой и дедушкой. В руках радостно сжимала связку воздушных желто-голубых шариков и еле сдерживала слезы от предвкушения надвигающейся встречи.

– Мы звонили папе дважды в день – утром и вечером. Он обязательно говорил нам, что у него все хорошо, и он скоро вернется домой. А еще как-то сказал, что там он по-настоящему понял, что значит любить Родину, - рассказывает Надя.

Семья встретила Игоря Магнушевского, начальника курса Житомирского училища милиции, теплыми объятиями и щебетанием дочурок. Сам милиционер был немногословен для журналистов, лаконично рассказав о выполнении заданий и о том, что выдержать все опасности помогала поддержка родных, чувствовавшаяся даже на тысячном расстоянии.

На камуфлированной груди бойца – нашивка в виде национального флага как символ патриотизма. Не искусственно-пропагандистского, а укоренившегося в самом сердце.

1409554933_8
1409554862_13
1409554904_14

Джерело: http://www.zhitomirnews.com/fotoreportazh/18023-boevaja-relikvija-zhitomirskikh-milicionerov-ili.html
skaldstudio: (Default)

 

По-перше, всіх зі Святом!
Святом справжнім, а не формально-ритуальним.

1394012_10204731685598976_6816463915591017910_n

Проведення військового параду було однозначно потрібне. Бентежило лише - чи не занадто пізно прийняли це рішення.
У свій час до проведення параду 24 серпня починали готуватися з лютого...
Однак організатори із завданням впоралися - вийшло гарно й душевно навіть.

Тільки от надто мало часу було на обдумування деталей. В результаті Його величність Совок нахабно ліз з усіх можливих щілин.

Ну навіщо було влаштовувати танці з шаблями й віночками? Та ще й у виконанні клоунів артистів у псевдокозацькому одязі з отакенної ширини шароварами й накладними вусами? Ну не виглядали так справжні козаки - почитали б літературу відповідну...
Зрештою, це військовий парад, а не концерт.

Покоробило звертання "Товаришу" ("товариші"). Знаємо-знаємо, так написано в статуті, а він має силу закону.
Однак принаймні в найближчому майбутньому треба повернути наше традиційне звернення: "Пане" ("панове").

Сценарій параду звичний до зубного болю - набір парадних розрахунків та порядок їх слідування не міняється багато років.
Новинка - хіба що зведений батальйон учасників АТО.
А радянські ЗІЛи у Міністра оборони та командувача парадом? Чи не варто було щось більш актуальне використати - "Хамер" той же.

Взагалі, у зовнішньому вигляді генералів та більшості учасників параду був явний дисонанс. Якщо других намагалися вдягнути по-бойовому, то перші виблискували золотими погонами й гаптуванням на парадних мундирах радянського зразка:

384046664

Раз вже таке діло, камуфльований однострій та берет пасував би куди краще. А так - в чому відмінність від тої ж Росії?

Відкривалии парад барабанщики з Військового ліцею ім. Івана Богуна. Традиція з радянських часів - тільки тоді ці хлопці звалися суворовцями. З тих же часів і форма:

384046959_R

Далі пустили зведений розрахунок учасників АТО. За справедливістю вони мали б йти першими!
Виглядали бійці гідно - нічого зайвого:

38481

Йшли вони з прапором Збройних Сил - доволі дивне рішення, адже в АТО бере участь ще й Нацгвардія, прикордонники...

a218188cef3d09591a3aa90c45d3f5270035593a

До речі, вираз ведучої "крокують орденоносці" - совок дрімучий.
Є усталене поняття: "кавалер ордена".

Офіцери Національного університету оборони виглядали прогнозовано нудно в своїх кітелях зі золотими погонами й широких кашкетах.

Військовики Президентського полку йшли в польовій формі. Парадний вигляд їм надавали малинові берети та повноколірні нарукавні емблеми частини.
Вийшло досить симпатично:

10603257_947545508593443_2341915485714255363_n
1c79143c63f725af1bec8f842c2c0a78af221878

А от курсантів Житомирського інституту радіоелектроніки ім. С.Корольова нарядили в радянському стилі, як і їхніх колег з Військового інституту телекомунікацій та інформатизації й Харківського університету Повітряних Сил:
a08a64a695f6a51cab89994b8b6b0058e6f7b1ad_002

А можна ж було хоча б замінити кашкети-"аеродроми" беретами та пілотками відповідно.

Про зведений парадний розрахунок Військово-Морських Сил нічого цікавого не скажеш - все дуже звично:

384047242

Міліцію традиційно представляла Національна академія внутрішніх справ:

10569059_947545261926801_2803168246638089991_n

Форма, в принципі, нічого так - замінити б лише погони радянського взірця.
Цікаво, що за блямба на грудях у лейтенантів? :-))

Національної гвардії на параді було багато.
По-перше, Національна академія НГУ.
Курсанти виглядали так, ніби прямо з параду поїдуть на фронт:

10600374_947545121926815_6969392728112911498_n

Між іншим, йшли вони під якимсь іншим Бойовим Прапором - трохи не таким, який вручив нещодавно О.Турчинов
http://skaldstudio.dreamwidth.org/10174.html

25 бригада охорони громадського порядку НГУ - просто жах якийсь:

96ae7218cce6259855f911b047_314e044c

Невже ніхто не бачить, що величезні кашкети з купою вишивки - це щонайменше некрасиво?
Жлоб-арт, чесне слово!

Національний університет цивільного захисту представляв Держслужбу з надзвичаних ситуацій (колишнє МНС).
Тут теж копець повний:

10350502_947545021926825_6160445927892403974_n

На, по суті, спецодязі - аксельбанти й парадні ремені!
І без того несуразний вигляд посилює велика кількість нашивок на грудях.

38492

Більше того, на правий рукав примудрилися почепити нашивку у вигляді Державного прапора з написом "UKRAINE".
За кордон зібралися, чи що?

Зате прикордонники - просто вау!
Красені!

10626878_947511531930174_3091831019460609883_n

Зелений шалик з символікою - вдале рішення. Для пострадянської країни виглядає незвично, зате стильно.

38483
10628580_947544961926831_6642707096363620684_n

Тактичні окуляри виглядають дещо по-латиноамериканські, зате прикольно.

Далі була техніка.

Тут хотілося б звернути увагу на емблеми.
Збройні Сили від Нацгвардії відрізнити ду-у-уже важко!

384047001
384047207

Про те, що символіка НГУ невдала, ми вже писали:
http://skaldstudio.dreamwidth.org/8105.html

Хотілося б, щоб і в цій сфері нарешті навели порядок.

Отож, парад вдався, але форма однозначно потребує реформи!
skaldstudio: (Default)
Сьогодні наша країна відзначає День Державного прапора.

На жаль, прихильники "перевертання" українського стяга досі не вгамуються.

Тож групою науковців було підготовлено відкритого листа:

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ГРОМАДЯН ЩОДО СПРОБ НИЩЕННЯ ЧИ ФАЛЬСИФІКАЦІЇ

ДЕРЖАВНИХ СИМВОЛІВ УКРАЇНИ

Протягом останнього часу ведеться системне нищення, паплюження та дискредитація Державних символів України. Зокрема, вигадуються різні нісенітниці про герб України; піддається сумніву текст Державного гімну; поширюються провокаційні вимоги “перевернути прапор”. Йде відверте перекручування історичного фактажу, спекулюється на давніших вигадках та поширюється різні містичні інсинуації. Наприклад, щодо прапора активно роздмухується міф, що нібито «за наполяганням Грушевського 22 березня 1918 р. було прийнято жовто-блакитний прапор», покликаючись на давніші неперевірені публікації. При цьому не враховується, що фактично до початку 1990-х рр. у дослідників не було доступу до архівних матеріалів. Розсекречення таємних фондів та проведене впродовж останніх років системне вивчення документальної бази дозволило спростувати ці вигадки. Насправді 22 березня 1918 р. на засіданні Малої Ради М. Грушевський лише виніс на розгляд малюнки герба УНР та печатки, що й підтверджують протоколи цього засідання та інші матеріали. Про прийняття жодної ухвали щодо прапора навіть не йшлося.

Єдиним законодавчим актом Центральної Ради, який визначав саме блакитно-жовті прапори (де жовта смуга знизу), був закон «Про флот», прийнятий на засіданні під головуванням М. Грушевського 27 (14 за старим стилем) січня 1918 р. Всі інші державні утворення – Українська Держава гетьмана П. Скоропадського, Західно-Українська Народна Республіка, відновлена Українська Народна Республіка також використовували синьо-жовті прапори й не здійснювали ніяких «перевертань». Синьо-жовте поєднання кольорів затверджено 15 березня 1939 р. Сеймом Карпатської України під головуванням А. Волошина. Під цим прапором вела визвольну боротьбу Українська Повстанська Армія. Тому саме з таким порядком кольорів і був затверджений Державний прапор України 1992 року, таким він і використовується досі.

За усіма т. зв. ініціативами «перевернути прапор» немає жодних ні історичних, ні юридичних, ні геральдичних чи вексилологічних підстав. Насправді це звичайнісінька політтехнологічна провокація, метою якої є посіяти чвари, створити штучне чергове протистояння в українському суспільстві, вигідне хіба що різної масті противникам української державності. Проводиться вона аналогічними методами, що й спроби розпалити конфлікти навколо неіснуючих мовних чи конфесійних проблем.

         З огляду на зазначене звертаємо увагу державних структур на потребу посилити захист державних символів України. Ми, українські науковці, насамперед ті, які безпосередньо займалися дослідженням національної символіки України, а на зламі 80–90-х років ХХ ст. докладали неймовірних зусиль, щоб наша історична національна символіка стала державною, ті, хто нас підтримував і підтримує, закликаємо громадян України не піддаватися на підступні провокації наших ворогів та не допускати спроб зневажати й нищити національні та державні нині Герб, Прапор та Гімн України.


Серед підписантів листа:

Костянтин ГЛОМОЗДА, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Володимир СЕРГІЙЧУК, доктор історичних наук, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка

Богдан ЯКИМОВИЧ, доктор історичних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, заслужений працівник культури України

Андрій ГРЕЧИЛО, доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства, пров. науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України

Павло ГАЙ-НИЖНИК, доктор історичних наук, академік Української академії наук

Микола ЖЕЛЕЗНЯК, кандидат філологічних наук, в. о. директора Інституту енциклопедичних досліджень НАН України

Олег КУПЧИНСЬКИЙ, доктор історичних наук, голова Наукового товариства ім. Шевченка в Україні

Андрій РУККАС, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії слов’ян Київського національного університету ім. Т. Шевченка

Михайло КОВАЛЬЧУК, кандидат історичних наук, ст. науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України

Ігор СКОЧИЛЯС, доктор історичних наук, декан Гуманітарного факультету Українського католицького університету

Мирон КАПРАЛЬ, доктор історичних наук, керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.
 

10170746_10201687377898620_371542423115648108_n
skaldstudio: (Default)
Як відомо, в Криму нині триває "перехідний період".
В авральному порядку роздали російські паспорти, запровадили рубль, тепер ось бавляться з мобільним зв'язком.

Але нам, геральдистам, цікавий, так би мовити, зовнішній аспект трансформації. Українські прапори замінили російськими досить давно.
З вивісками на установах так швидко не виходить - на відміну від прапора вивіска зазвичай має індивідуальний характер, її треба замовляти окремо.

Тому доводиться викручуватися, хто як може.

Ось який "тюнінг" вивіски побачили вчора в Керчі:



Керівники інтернату знайшли десь пластиковий герб Росії і приліпили на місце герба України.
Тільки от біда - аналогічного зображення російського прапора під рукою не виявилося :-)))

Так і висить вивіска з гербом Росії, але з прапором України.

Зате специфіку установи видно одразу!


Profile

skaldstudio: (Default)
skaldstudio

April 2016

S M T W T F S
      12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728 2930

Syndicate

RSS Atom
Page generated 25/7/17 10:32

Expand Cut Tags

No cut tags