skaldstudio: (Default)
   В житті країн, які здобули або відновили незалежність, річниці з дня проголошення державної самостійності мають особливе значення.
До ювілейних дат зазвичай засновують спеціальні нагороди – як правило, у вигляді медалей.

         Українська традиція таких нагород бере свій початок ще у 1923 р. Уряд Української Народної Республіки перебував тоді на території Польщі, там же була інтернована Армія УНР. Та була надія, що боротьба за незалежність от-от відновиться. До п'ятої річниці з дня проголошення у 1918 р. незалежності УНР планували встановити пам'ятну медаль. Вона мала бути однакова для всіх громадян, тільки для військовиків - "з де-якими військовими емблемами". Та реалізувати цю ідею не судилося.

      Зате у 1927 р.  в еміграції з'явилася медаль в 10-ту річницю відбудови Української Держави. В цьому випадку початком новітньої Української державності вирішили вважати 1917 рік - рік проголошення УНР, яка спочатку мислилася як автономія у складі Росії і лише в січні 1918 р остаточно стала незалежною державою.

07_10-rokiv-Derzhavi_thumb2

  

        У 1967 р. Об'єднання Бувших Вояків-Українців в Америці встановило хрест "За Україну" в 50-ліття відродження Української держави:

19_50-rokiv-UNR_America_thumb2

        На жаль, у 1991 р. депутати Верховної Ради не наважилися заявити про відновлення незалежності, як це зробили в країнах Балтії.
        Тож відлік ювілейних дат пішов від 24 серпня 1991 р.

        Так, десяту річницю незалежності України у 2001 р. відмітили медаллю. Щоправда, не нагородною, а настільною, сувенірною.
Автором проекту був О.Руденко:
віі

download.php
       
         Випустили таких медалей порядка 1000-1500 шт.

        До 20-ї річниці спочатку хотіли заснувати
пам'ятний ювілейний знак "20 років незалежності України". Про це йшлося в Указі Президента від 1 листопада 2010 р. № 990, присвяченому організації підготовки ювілею.
        Однак потім вирішили не розмінюватися на дрібниці і встановити відзнаку Президента - ювілейну медаль. Відповідний указ Президент В.Янукович підписав 30 травня 2011 р. за № 615.
          Медаллю нагороджувалися громадяни з нагоди 20-ї річниці незалежності України за значний особистий внесок у становлення незалежності України, утвердження її суверенітету та зміцнення міжнародного авторитету, заслуги у державотворчій, соціально-економічній і громадсько-політичній діяльності, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу.

        Малюнок нагороди створили посадовець Адміністрації Президента С.Бєляєв і К.Кітаєва:

Ukraine-20
Ukraine-20-rev

        Цікаво, що стрічка медалі повністю повторювала стрічки орденів "Золота Зірка" та Держави, які вручаються Героям України. Різниця полягала лише в тоненкому золотому шитті по краям.
          Нагороджувати медаллю довелося у кілька прийомів: перший указ був датований 19 серпня 2011 р., останній - 27 червня 2012 р.
Кількість нагороджених перевалила за 3000.
         До речі, різні фірми наштампували до ювілею купу комерційних медалей, адже отримати державну змогли далеко не всі бажаючі.

        До 25-ї річниці своєї незалежності Україна підійшла, маючи територіальні втрати та бойові дії на сході.
       Тож виникло питання - а чи доцільно випускати чергову медаль? Мовляв, у США,  Великій Британії та інших західних країнах подібних медалей немає.
     Але ж державне буття багатьох країн Заходу було тривалим, а головне - безперевним. Натомість Україна свою незалежність неодноразово втрачала і відновлювала. Тому порівнювати її з Великою Британією не доводиться. Значно ближчим для нас є довід Литви. У 1928 р. там було встановлено Медаль незалежності на честь 10-ї річниці її проголошення. У 2000 р. цю медаль відновили.
      Так чи інакше, ідея медалі до 25-ї річниці незалежності України перемогла.
      17 лютого 2016 р. Президент П.Порошенко підписав указ № 52 про її встановлення. На відміну від попередніх років малюнок медалі вирішили визначити шляхом відкритого конкурсу, який оголосили 21 березня. На конкурс надійшло 12 ескізів медалі - як від окремих осіб, так і від авторських колективів.

        Підсумки творчого змагання Комісія державних нагород та геральдики підбила 11 квітня 2016 р.
        Переміг ескіз, автором якого виявився викладач Кафедри дизайну Університету Грінченка (м.Київ) О.Лєжнєв:

12963356_1561082580857115_4598530253198967420_n

.           І ось сьогодні, 29 квітня 2016 р., підписано Указ Президента № 185. Ним затверджено Положення про відзнаку Президента України - ювілейну медаль "25 років незалежності України", малюнок медалі та зразок бланка диплома до неї.
      Згідно з Положенням, медаль установлена для відзначення громадян за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу.
      Отримати медаль можуть як громадяни України, так і іноземці та особи без громадянства. При цьому нагородження посмертно не передбачається.
       Клопотання про відзначення вносять обласні, Київська міська держадміністрації та інші органи влади до Кабінету Міністрів, а він вже формує подання у вигляді списків на ім'я Президента.

      Зовнішній вигляд нової медалі багато кому видасться незвичним. Її розмір (35 мм) дещо більший за звичний нам радянський стандарт (32 мм), а кріпиться вона до стрічки без металевої колодки, як в більшості країн Європи та світу.
        На лицьовому боці профіль дівчини в українському національному вінку зі стрічками, яка символізує Україну, а також Незалежність. Лівіше, на тлі променів, Тризуб, нижче якого написи "1991" (рік проголошення незалежності) та "2016" (рік святкування ювілею). Як бачимо, малюнок, очевидно, доопрацьовували з метою усунення дублювання Тризуба та цифри "25".

12c79f83c6764dbe4
     Образ молодої дівчини у вінку як символ України застосовувався в грошових знаках та поштових марках часів УНР:

26

16marka2_1

    Тож цей образ у новій, авторській інтерпретації, свідчить про історичний зв'язок з УНР, підкреслює глибоке коріння Української державності. Це важливо ще й тому, що наступний, 2017 рік офіційно проголошено Роком Української революції 1917-1921 рр.

        На зворотному боці медалі на тлі сонця, що сходить, напис з назвою нагороди.

        Стрічка синя та з трьома жовтими смугами: двома широкими, що символізує 20 років, і одною вузькою, що символізує 5 - разом 25 років.
       Ширина стрічки - 35 мм. Річ у тім, що в країнах ЄС ширина стрічок для нагород, як носяться на грудях, зазвичай становить від 30 до 40 мм. В Україні ж досі використовувалася занадто вузька стрічка - 28 мм.

       Як і у випадку з відзнаками за участь в АТО, разом з медаллю нагородженому замість посвідчення вручатиметься диплом формату А 4:
5e47d724ас

       Носитися медаль має з лівого боку грудей після медалі "20 років незалежності України".
       Передбачено і замінники для повсякденного носіння - планку на формений одяг та мініатюру (зменшена копія медалі без стрічки) на цивільне вбрання.
      
      Отож, нова медаль знаменує собою і нові стандарти зовнішнього вигляду українських нагород, що мають наблизити їх до європейських зразків.
      Сподіваємося на нові рішучі кроки у сфері реформування нагородної системи.

 

skaldstudio: (Default)
Починаючи з 1965 р. в Радянському Союзі існувала традиція заснування ювілейної медалі на честь чергової річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Такі медалі встановлювалися відповідно у 1965, 1975 та 1985 роках:

тримед

Далі, як відомо, Союз благополучно розпався, однак у більшості держав, що постали на його уламках, практика святкування перемоги у Великій Вітчизняній війні збереглася. Зберігся і сам термін: "Велика Вітчизняна війна".
Тож не дивно, що у 1993 р., за два роки до чергової "круглої" дати, постало питання про медаль.
На адресу Президента Л.Кравчука почали надходити звернення щодо заснування відповідної державної нагороди України.
У той же час існувала також ідея створення спільної медалі країн - учасниць Співдружності Незалежних Держав (СНД).
Спочатку Україна не побажала приєднуватися до цього проекту - фактично це означало б нагородження її громадян державною нагородою Росії. Адже 7 липня 1993 р. Верховна Рада РФ прийняла закон про заснування ювілейної медалі "50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.", що отримала виразно радянський вигляд та несла зображення, пов'язані насамперед з російською історією:

320px-Medal_50_Years_of_Victory_in_the_Great_Patriotic_War

Попервах "уломати" нашу державу росіянам не вдавалося: під час заходів на рівні СНД 12 березня, 24 вересня та 24 грудня 1993 р.   документи щодо "єдиної" медалі Україна не підписувала.
Натомість 19 жовтня 1993 р. Верховна Рада своєю постановою заснувала ювілейну медаль "50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.", яка формально стала  першою державною нагородою відродженої України. Зауважимо, що право бути нагородженими медаллю, поряд з радянськими ветеранами, отримали також вояки Української повстанчої армії "які не вчинили злочинів проти миру і людства", а також ті з них, хто реабілітований як жертва політичних репресій.
Автором малюнка медалі був О.Івахненко:

50рп

До речі, кольори смужок по краям стрічки в описі тлумачились як "кольори гвардійської стрічки часів Великої Вітчизняної війни".

Відмова від "СНДівської" (а фактично - російської) медалі викликала гостру реакцію з боку організацій радянських ветеранів - їм приємніше було б отримати медаль з Москви, а не з Києва. А тут ще додався фактор майбутніх виборів.
Тож Президент Кравчук змушений був поступитися. Україна дала згоду на нагородження своїх ветеранів "єдиною" медаллю, а рішення про заснування власної ювілейної нагороди парламент скасував.
Підсумком стала витрата з держбюджету коштів у розмірі 17-18 мільярдів російських рублів, які отримали Московський та Санкт-Петербургський монетні двори. Росія примудрилася не лише відзначити українців своєю державною нагородою, а ще й заробити на її виготовленні.

Надалі українські президенти слухняно приєднувалися до рішень СНД щодо "єдиних" медалей.
Так, у 2005 р. Президент В.Ющенко видав указ про нагородження громадян медаллю на честь 60-ї річниці перемоги, розробленою в Росії і прийнятою як "СНДівська":

60_years_to_great_patriotic_war

У 2009 р. все повторилося знов, тільки на цей раз "єдина" медаль була до 65-ї річниці:

65_years_victory_ww2

Втім, прем'єр Ю.Тимошенко підписала рішення глав урядів СНД із застереженням: медаль виготовлятимуть підприємства України.

А 25 жовтня 2013 р. свій підпис під рішенням Ради глав держав СНД щодо заснування єдиної ювілейної медалі до 70-ї річниці перемоги поставив В.Янукович.
До 9 травня 2015 р. ветерани мали б отримати таку медаль:

70-let-pobedy

Однак крах режиму В.Януковича та агресія Росії зробили вручення "СНДівської" медалі, м'яко кажучи, неактуальним.
Отож, Указ Президента України про нагородження нею українських громадян не видавався. Більше того, від визначення "Велика Вітчизняна війна" Україна офіційно відмовилася.
Та виникла проблема: "єдину" медаль почали завозити в Україну і вручати її ветеранам (не зрозуміло, правда, від імені кого).

Тому сьогодні, 29 квітня 2015 р., П.Порошенко підписав указ № 249 про встановлення президентської відзнаки - ювілейної медалі
"70 років Перемоги над нацизмом". Фактично, цей указ означає відновлення "нагородного суверенітету" України у сфері відзначення ветеранів Другої світової, який був зданий Москві понад двадцять років тому.

Медаль має такий вигляд:
medal_70y_peremogy

Як бачимо, на відміну від медалей на честь 60-ї та 70-ї річниці визволення України, нова нагорода має чотирикутну, а не п'ятикутну колодку.
Лицьовий бік прикрашає Тризуб (в медалях на честь річниць визволення зображень державних символів уникали), а монумент "Батьківщина-мати" розташовано так, щоб акуратно "обрізати" щит з "гербом" СРСР.
Присутні також червоні маки - символ, запозичений у Великої Британії та низки інших країн для заміни "георгіївської" стрічки.
Отож, медаль постаралися зробити "нерадянською". Однак на європейські медалі вона також не схожа - надто яскрава...
До того ж,  адміністрація ПОПа вкотре здивувала стрічкою. Не зрозуміло, що означають "темно-золота" (во придумали!) та сіра широкі смуги, а також чорна й червона вузькі. Про зв'язок чорно-червоного поєднання з символікою ОУН (б), очевидно, не йдеться (та й смуги мали б тоді розташовуватися по-іншому) - мабуть, так відобразили кольори квітки мака.
Не залишає також відчуття, що й цього разу обійшлися без конкурсу на кращий проект та висновку Комісії державних нагород та геральдики.
skaldstudio: (Default)
Далекого 1999 року Президент Кучма збирався переобиратися на другий термін. Перший тур виборів мав відбутися 31 жовтня.
Рейтинг Леоніда Даниловича був, як то кажуть, не ахті - існувала загроза приходу до влади лідера комуністів П.Симоненка.
Тож політтехнологи працювали як трактори, вигадуючи способи задобрити електорат.

Голоси радянських ветеранів Другої світової війни тоді були в ціні - люди вони в масі своїй дисципліновані, виборів не пропускають.
Тільки от симпатизують зазвичай комуністам. Як би привернути їх на бік влади?
А тут якраз чудова нагода підвернулася - 55-а річниця визволення України від німецько-фашистських загарбників.
Певний час датою визволення вважалося 8 жовтня, однак президентським указом від 30 квітня 1999 р. № 463 її "перенесли" на 28 жовтня - якраз під перший тур народного волевиявлення.
Відзначення 50-ї річниці визволення у 1994 р. супроводжувалося нагородженням ветеранів нагрудним знаком "50 років визволення України".
У 1999 р. вирішили провернути аналогічну операцію - ветерани значки та медалі полюбляють.
А оскільки дата видалася не "кругла", назву для медалі придумали нейтральну - "Захиснику Вітчизни".

Цю медаль Л.Кучма встановив 8 жовтня 1999 р. своїм указом за № 1299 в якості президентської відзнаки.
Згідно з положенням, медаллю нагороджувалися ветерани війни, особи, на яких поширюється чинність закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які проживають в Україні, громадяни інших держав, які брали участь у визволенні України від фашистських загарбників, інші громадяни України за особисту мужність і відвагу, виявлені у захисті державних інтересів, зміцнення обороноздатності та безпеки України.

Хоча в положенні і згадувалися "інші громадяни", медаль призначалася насамперед для масового нагородження  ветеранів.
Принаймні, зовнішній вигляд відзнаки свідчив про це дуже красномовно:

url

Медаль мала круглу форму, як абсолютна більшість медалей СРСР, та кріпилася до п'ятикутної радянської колодки.
Очевидно, щоб не дратувати майбутніх нагороджених, державних символів України вона не містила. Щоправда, в стрічці присутні синій та жовтий колір, але сором'язливо і ненав'язливо. Натомість домінують кольори т.зв. "гвардійської" або "георгіївської" стрічки - чорний з оранжевим.

Згодом, коли Верховна Рада у 2000 р. нарешті прийняла закон "Про державні нагороди", медаль "Захиснику Вітчизни" включили до переліку медалей України.
Критерії нагородження залишилися ті самі, як і зовнішній вигляд.

Оскільки медаль вручали не лише ветеранам, а й діючим військовикам, виникла проблема з її носінням. Річ у тім, що п'ятикутна колодка чудово підходила ветеранам, які мали радянські нагороди. Але більшість українських нагород має колодку зовсім іншу - чотирикутну. Нормально розмістити на мундирі медалі  ніяк не виходило. На пропозиції фахівців передбачити варіант медалі на чотирикутній колодці для діючих військовиків посадовці Адміністрації Президента реагували так: "Кому не подобається, того нагороджувати не будемо!"

Медаль спокійно пережила другий темін Л.Кучми, правління В.Ющенка та В.Януковича, тимчасове президентство О.Турчинова.
Прийшовши до влади, П.Порошенко почав нагороджувати нею військовиків, які відзначились в АТО.

І ось тут-то прорадянський вигляд нагороди вийшов боком - в медалі присутня колорадська стрічка!
Здавалося б, слід розробити нові, справді бойові нагороди, а медаль "Захиснику Вітчизни" забути, як страшний сон. Тим більше, що масові нагородження ветеранів давно перетворили її на значок.
Але нова влада вирішила інакше: раз медалей наштампували багато, нема чого пропадати добру - внесемо зміни.

І от сьогодні, 30 січня 2015 р., ПОП підписав указ № 41, яким затвердив нове положення про медаль та її малюнок:

medal_zahyst11
Власне медаль залишилася такою самою - дезігнери полінувалися навіть її обцифровувати: просто прифотошопили нову колодку з  новою стрічкою.
Тепер стрічка синя з жовтими й сірими смужками - принамні, так сказано в положенні.
Тільки от візуально домінує все ж сірий колір. Що він символізує - загадка.

Взагалі, сірий колір в стрічках державних нагород України не застосовувався аж до часів В.Януковича.
Як пам'ятаємо, 14 лютого 2014 р. він встановив відзнаку Президента - пам’ятну медаль "25 років виведення військ з Афганістану" на сірій з червоними смужками стрічці:

мендаль2
П.Порошенко продовжив "традицію"  - стрічка відзнаки Президента  - медалі "70 років визволення України від фашистських загарбників", встановленої 28 жовтня 2014 р., також сіра, тільки смужки сині та жовті:

medal_10_14_0001ввв


Виникає питання - чи не радянські медалі "За відвагу" та "За бойові заслуги" надихають розробників?

zaboevyezaslugi2

До речі, не так давно Президент затвердив новий склад Комісії державних нагород та геральдики.
Цікаво, чи розглядала ця комісія проект заміни стрічки?
І взагалі, хто автор і за яким принципом його обрали?

Отож, замість того, щоб переглянути систему державних нагород, роблять суто косметичні зміни, та ще й невдалі.

Якщо інші реформи в нашій країні будуть відбуватися в такий спосіб, нічого путнього не вийде. :-(((
skaldstudio: (Default)
Пам'ятаєте, в одному з постів ми писали, що П.Порошенко не любить носити шапку?

Однак природа бере своє - в сенсі стало надто холодно, щоб ходити з непокритою головою.

Тож під час сьогоднішньої поїздки Львівщиною ПОП нарешті доповнив однострій Верховного Головнокомандувача головним убором.
До шкіряної куртки додалася шкіряна ж шапка з хутряними відворотами:

40286
Фото звідси: http://www.president.gov.ua/gallery/2388.html

До речі, зверніть увагу на шапки інших високопосадовців.
Якби поруч опинився молодий В.Янукович, в його рейтингу, напевно, перше місце зайняла б каракулева шапка Міністра оборони С.Полторака, яка ну зовсім не підходить до камуфльованого одягу. Шапка П.Порошенка, мабуть, посіла б почесне друге місце. А от з О.Турчинова збивати головний убір погидував би й останній єнакієвський гопнік - "Кривавий Пастор" скромно вдягнув стандартну армійську шапку зі штучного хутра.

Цікаво, що Верховний носить шапку, встановлену для ... міліції!
Тільки що без знаків розрізнення:

162649553_2_644x461_kozhanaya-zimnyaya-militseyskaya-shapka-56-razmera-sotrudnikov-ukraini-fotografii

Та нічого, можна припустити, що якусь гарну кокарду туди скоро забабахають.

Цікаво, що ПОП явно старався принагідно позбутися головного убору:

40290

Але холодна погода змушувала повертати його на місце:

40291

На відміну від генералів С.Полторака та В.Муженка в своїх каракулевих шапках, начальник Академії сухопутних військ генерал П.Ткачук (на фото крайній зліва) як і годиться, носить шапку-феску трикотажну. Тільки носить якось недолуго - мабуть, не звик ще :-) Втім, персонаж в камуфльованій шапці, що стоїть крайнім праворуч, виглядає ще смішніше.

Як не прикро це визнавати, але смак разом з посадою не приходить...
skaldstudio: (Default)
Буває так, що в бочку меду хтось може вкинути ложку дьогтю - коли спеціально, а коли - ні.

Все було надто гарно - лєнінопад, скасування Дня захисника Вітчизни 23 лютого, натомість встановлення Дня захисника України 14 жовтня...
Комуністи "пролетіли" на виборах до Верховної Ради.
"Україна розриває з радянським минулим" - читаєш то тут, то там в ЗМІ.

І тут, наче серпом по яйцям - указ № 829 "Про встановлення відзнаки Президента України - медалі "70 років визволення України від фашистських загарбників".

Скільки вже разів казали історики, що фашистськими загарбниками можна назвати хіба що італійців - в Німеччині часів Гітлера правлячою партією була Націонал-соціалістична робітнича. Зрештою, не всі німці були нацистами, а італійці - фашистами.
За словами директора Українського інституту національної пам'яті В.В'ятровича, "термін "визволення" передбачає волю, свободу, а у 1944 році Україна не стала вільною. Із вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, а опинилася під іншим пануванням, результатом якого стали масові репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу". На його думку, коректніше було б говорити про вигнання нацистських окупантів із України.

Так чи інакше, маємо нову медаль в статусі президентської відзнаки. Відзнака Президента - медаль відрізняється від просто медалі тим, що для її заснування Главі держави не потрібне рішення Верховної Ради - він просто підписує власний указ.

Саме так десять років тому зробив Л.Кучма, встановивши відзнаку Президента - медаль "60 років визволення України від фашистських загарбників".
Медаль ця мала суто радянський вигляд:

Nagradigosukrmedal_008_ukr

Синя та жовта смужечки на стрічці, зображення пам'ятника Богдану Хмельницькому та шматка Софійського собору ситуацію не виправляли.
Медаллю нагороджувалися учасники бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.

Нинішній Президент П.Порошенко вирішив "продовжити традицію".
Цікаво, що перелік осіб, які можуть отримати нову медаль, суттєво розширили - до учасників бойових дій додали інвалідів війни з їх числа, колишніх малолітніх та неповнолітніх в'язнів концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання.

Ми не наважимося заперечувати необхідність такої нагороди.
Тільки навіщо було робити її в радянському стилі?

На президентському сайті чомусь є тільки чорно-біле зображення, однак все добре видно:

medal_10_14_0002и
Все та ж тридцятидвохміліметрова кругляха на п'ятикутній колодці - ніби СРСР і не думав розпадатися.
"Батьківщина-мати" (яка?) та лаврова гілка на аверсі. Така ж гілка, тільки розвернута в інший бік - на реверсі. Схоже, на відміну від 2004 року фантазія у нинішніх розробників вичерпалася.
Стрічка сіра, з синіми та жовтими смужками по краям. Чому сіра, питаєте? Тут два варіанти - або нічого іншого придумати не змогли, або тому, що сірий був основним кольором стрічок радянських медалей "За відвагу" та "За бойові заслуги".

До речі, про якійсь конкурс на розробку нової нагороди не було жодних згадок. Знов все тишком-нишком, як за Януковича?

І це при тому, що можна було зробити по-іншому.
У 2010 р. в Грузії встановили медаль "65 років перемоги над фашизмом".
В її дизайні не було нічого радянського:

P1070852

Що заважало нам піти таким же шляхом?

Мабуть, ПОП дуже хоче подобатися усім без винятку.
Для патріотів - свято 14 жовтня, для ностальгуючих за Союзом - медаль...
Тільки на двох стільцях всидіти важко.
Тут хоч медаль встанови, хоч орден - все одно голосуватимуть за комуністів чи якесь ОБло, і нема на то ради.

Питання в іншому.
Вже кілька місяців триває АТО - де медаль для її учасників?
Ні, всяка дурня, звісно, вручається, але ми про нормальну нагороду.

Вже кілька місяців, як засновано орден Героїв Небесної Сотні, проведено конкурс на кращий ескіз - і де він?

По-нормальному, ескіз медалі на честь річниці "визволення" мала б розглядати Комісія державних нагород та геральдики.
Новий склад комісії досі не сформовано.

От і маємо - замість реформи державних нагород Адміністрація Президента видає на гора медаль а-ля СРСР.

За влучним виразом художника Богдана Піргача, прочитаним на ФБ, "наш Ложкін виявився крутіше їхнього":

b-00160668-a-00022430
skaldstudio: (Default)
Наш колишній Президент В.Янукович в якості подарунків до дня народження полюбляв використовувати державні нагороди.

Дуже практичний підхід - і людині приємно, і самому Януковичу це нічого не коштувало - хіба що підпис під указом поставити.
Іноді доходило до смішного - 16 травня 2012 р. орденом "За заслуги" ІІІ ст. був відзначений нардеп Ю.Чертков (дата народження 16.05.1962) за "вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного парламентаризму, плідну законотворчу діяльність, багаторічну сумлінну працю".
http://www.president.gov.ua/documents/14745.html
Прикол в тому, що цей Ю.Чертков входив до десятки народних обранців, які... найменше працюють у парламенті!
http://lb.ua/news/2012/05/17/151422_tomenko_poslednie_nagrazhdeniya.html

Нинішній Глава держави, схоже, вирішив продовжити практику "папєрєдніка".

Сьогодні на президентському сайті з'явився ось такий указ:

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 703/2014
Про нагородження Г.Суркіса орденом князя Ярослава Мудрого

За визначний особистий внесок у розвиток вітчизняного футболу, піднесення міжнародного спортивного авторитету України, багаторічну плідну професійну діяльність постановляю:

Нагородити орденом князя Ярослава Мудрого III ступеня СУРКІСА Григорія Михайловича - віце-президента УЄФА.

Президент України Петро ПОРОШЕНКО

З вересня 2014 року
http://president.gov.ua/documents/18043.html

Як відомо, Г.Суркіс народився 4 вересня 1949 р.:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%80%D0%BA%D1%96%D1%81_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

200px-Hryhoriy_Surkis

Представляти цю людину, думається, немає потреби. Зазначимо лише, що орденами він не ображений - має всі три ступені ордена "За заслуги", тепер ось три з п'яти ступенів ордена князя Ярослава Мудрого.

Втім, питання не в свіжому кавалері, а в обставинах нагородження.
Мало того, що це зроблено до днюхи, так ще й з порушенням орденського статуту!

За статутом (пункт 10) нагородження орденом наступного ступеня можливе "не раніш як через 3 роки після нагородження орденом попереднього ступеня"
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/766/95

А Ярослава IV ступеня наш герой отримав 5 липня 2012 р. з рук Януковича за Євро-2012:
http://www.president.gov.ua/documents/14892.html

Проста арифметика показує: нагороджувати було явно зарано.

Отож, "кращі" традиції попереднього режиму живуть і процвітають.
На тлі ситуації в країні виглялає це якось... ганебно, чи що.

Може, варто накласти обмеження на нагородження - ордени та медалі давати лише за бойові заслуги?
А футбольні функціонери та їм подібні хай почекають закінчення бойових дій.
Дивись, закортить новий орден - і гроші на армію пожертвують, щоб наблизити цю омріяну мить.
skaldstudio: (Default)
Радник Президента Микола Томенко поділився сьогодні досить цікавими спостереженнями з приводу Героїв України - осіб, відзначених найвищою нагородою нашої держави.



Він звернув увагу, що з початку Євромайдану та фактичної війни з Росією частина з цих «Героїв» втекла за кордон (як Герой України Сергій Тулуб), підтримала путінську окупацію Криму (як Герой України Борис Дейч або Герой України, ректор Таврійського національного університету Микола Багров, який не вступився за державу, яка зробила його Героєм), а деякі активно виступали проти санкцій світової спільноти щодо Росії (як Герой України Юрій Бойко під час своєї президентської передвиборчої кампанії).

"Якщо частина Героїв України по факту (за своїми заявами) виявилася ворогами України, то велика кількість громадських активістів, діячів культури та спорту (наприклад, Герой України, відомий футболіст Андрій Шевченко) вирішили пересидіти за кордоном або «утриматися» в ситуації, де йде боротьба за збереження єдиної України. От і виникає не стільки парадоксальна, як трагічна ситуація – коли більшість Героїв України виступають або проти України, або утримуються в боротьбі за її незалежність», – зауважив Микола Томенко.
На думку політика, по завершенню військових дій на Сході та наведенню порядку було б варто переглянути ставлення до присвоєння звання Герой України. А тим "Героям", що стали радше "героями Росії" або утрималися від захисту своєї держави в складний для України час, варто було би відмовитися від цього високого звання.
http://ridna.ua/2014/07/bilshist-herojiv-ukrajiny-vystupayut-abo-proty-ukrajiny-abo-utrymuyutsya-jiji-zahyschaty-tomenko/

Як відомо, звання Герой України є вищим ступенем відзнаки в Україні. Його присвоють громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення:
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1549-14
Стати двічі Героєм неможливо - хіба що після геройського вчинку здійснити ще й трудовий подвиг.

Зовнішніми атрибутами звання є орден "Золота Зірка" (для тих, хто здійснив геройський вчинок) та орден Держави (для тих, хто має визначні трудові досягнення). До речі, з-поміж державних нагородних знаків лише ці ордени виготовляються із золота:



На щодень Герой України може вдягати так звану мініатюру - єдину для обох орденів:



Неважко помітити - як сама ідея нагороди, так і її втілення в орденах є спадщиною СРСР.
Очевидно, свого часу її засновник - Л.Кучма - вирішив зіграти на ностальгійних почуттях певної частини населення.

Зі званням Герой України пов'язано багато скандалів чи просто незрозумілих ситуацій.
То нагороджували не тих, то нагороджували не тим. Наприклад, спортсменка Я.Клочкова отримала замість ордена Держави орден "Золота Зірка", хоча ніякого геройського вчинку не здійснила.

Надамо знов слово М.Томенку:
"Якщо загально проаналізувати перелік Героїв України, то це, в основному, так званий «директорат» – керівники підприємств, установ, вишів, до речі, здебільшого Сходу України. Фактично, в Донецькій і Луганській областях немає жодного великого підприємства чи вишу, керівники яких не отримали би звання Героя України".

Доцільність подальшого існування нагороди сумнівна насамперед тому, що в країнах ЄС нічого подібного немає.
Годі знайти звання Герой ФРН чи Герой Італії. Там обходяться орденами, хрестами та медалями. Зате звання героя існує в Росії, Бєларусі, Казахстані...
Ми в досить дивній компанії - чи не так?

Тим не менш, після краху режиму В.Януковича почали лунати голови про присвоєння звання Герой України цивільним особам, полеглим під час мирних акцій протесту впродовж листопада 2013 – лютого 2014 р.
Поставити цих людей поряд з Дейчем, Звягільським чи Бойком - хіба не абсурд?

Натомість народний депутат І.Васюник наприкінці лютого 2014 р. запропонував замість ордена "Золота Зірка" вручати за геройський вчинок орден Свободи.
В даному випадку це означало б суто косметичні зміни. Та й орден Свободи з точки зору дизайну виглядає суперечливо - африканська цацка зі скельцями Сваровскі:



Новий Президент своє ж гасло "Жити по-новому" виконувати не поспішає. Замість того, щоб ініціювати фаховий перегляд системи державних нагород, П.Порошенко вже встиг зробити Героями України (посмертно) трьох осіб: С.Кульчицького, К.Могилка і Т.Сенюка.

Отож, чи повинно далі існувати звання Герой України?

На наш погляд - ні. Це рудимент радянського минулого, який суперечить самій ідеї повернення України до Європи.
Доречно було б прийняти новий закон про державні нагороди, в якому цього звання не буде.

Передбачаємо обурення: "А як же справді достойні люди, які є Героями України - хіба можна їх позбавляти заслуженої нагороди?!"

Відповідаємо:закон зворотної сили не має.
Тож особа, яка стала свого часу Героєм, після скасування цього звання спокійно носитиме відповідний орден.

Навіть якщо її прізвище Дейч, Тулуб чи Бойко.
skaldstudio: (Default)
Ідея створення багатонаціонального з'єднання за участю Литви, Польщі та України виникла ще на початку 2000-х років, однак її реалізація сильно затягнулася. Влітку 2007 р. відповідні плани було озвучено під час наради міністрів оборони країн Євросоюзу та України.

Восени 2008 р. прийняли рішення, що це буде бригада. Країни-учасниці мали об'єднати свої миротворчі контингенти в єдине формування.

Протокол про наміри створення бригади підписали 16 листопада 2009 р.
Майбутнє формування отримало назву "ЛитПолУкрбриг". Його головною метою було визначено сприяння міжнародному співробітництву заради миру і зміцнення регіонального військового співробітництва. Бригада мала брати участь в миротворчих операціях ООН, НАТО та ЄС.
Повної укомплектованості бригади планувалося досягти до 2013 р.

Українську частину мали представляти десантники, інженери, зв’язківці, підрозділ РХБЗ, а також група офіцерів у командуванні бригади. Штаб з’єднання передбачалося розмістити в польському Любліні. Посади комбрига та його заступників повинні були переходити по черзі до кожної країни через два роки. Визначені й місця дислокації національних складових: кожна на своїй території.

Найбільш енергійно питаннями створення ЛитПолУкрбриг займалася польська сторона. Так, з 1 липня 2011 р. в Любліні функціонують штаб і батальйон управління.
Що ж до інших країн-учасниць, то на заваді успішній реалізації планів стали політичні розбіжності між Польщею та Литвою, а також прихід до влади В.Януковича, хоча офіційно Україна від участі в проекті не відмовилася.

Кримська криза та доленосні зміни в Україні зробили питання створення ЛитПолУкрбриг актуальним як ніколи. Цілком можливо, що цього року бригада нарешті отримає завершеного вигляду.

Відтак постає питання про символіку з'єднання.

В мережі зустрічається ось така емблема:




Без сумніву, її розроблено в Польщі.
На жаль, символіка країн-учасниць представлена в емблемі незбалансовано - Польщу репрезентують кольори прапора та фігури герба Любліна:



До того ж, кольори польського прапора розташовано у верхній частині емблеми.
Натомість Україна та Литва представлені лише кольорами прапорів. При цьому для передавання верхньої смуги українського прапора замість синього вжито блакитний.

Отож, такий варіант не є прийнятним - не встигли від одного "старшого брата" відкараскатися, а тут вже новий "намалювався"!

Тому в нас виникла ось така ідея символіки бригади.

Оскільки всі три країни-учасниці проекту мають давні та багаті геральдичні традиції, в якості базового елемента символіки ЛитПолУкрбриг запропоновано герб:




Як бачимо, герб бригади являє собою щит, розділений на три поля вузьким золотим шевроном (кроквою). Кроква символізує прагнення до високих ідеалів миру та міжнародного співробітництва.

У першому червоному полі зображений “Витіс” – озброєний вершник, який є фігурою Державного герба Литовської Республіки. Червоний колір поля відповідає кольору щита Державного герба Литви.

У другому червоному полі зображений коронований орел, який є фігурою Герба Республіки Польща. Червоний колір поля відповідає кольору щита польського герба.

Нарешті, у третьому синьому полі зображений Знак Княжої Держави Володимира Великого, який є фігурою малого Державного Герба України. Синій колір поля відповідає кольору щита малого Державного Герба України.

Під щитом золота фігурна стрічка з девізом.

Зображення герба застосовується на прапорі бригади (якщо буде прийнято рішення про його виготовлення), бланках документації, в наочній агітації, рекламній, інформаційній, сувенірній продукції тощо.

Крім того, гербовий щит становить основу нарукавної емблеми військовиків ЛитПолУкрбриг. Нарукавна емблема відрізняється відсутністю девізної стрічки та додатковим кантом довкола щита для зручності пришивання до рукава:



Нарукавна емблема може виготовлятися у повноколірному варіанті для носіння на повсякденній і парадній формі одягу та “приглушеному” – для носіння на камуфльованому обмундируванні. В останньому випадку щит емблеми може виготовлятися з темно-зеленої або камуфльованої тканини, зображення на щиті виконуються різними відтінками зеленого, а також жовтим, світло-сірим, коричневим кольорами.

Відправили пропозиції до Міністерства оборони - подивимось, що з цього вийде ))))
skaldstudio: (геральдика)

Про виставку #"Кодекс Межигіря" в Національному художньому музеї, напевно, всі чули.
Барокові годинники, ікони, статуї, картини, посуд, шкіра крокодила (на десять пар черевиків вистачить ;-) – все це однозначно варте уваги.

Але нас, геральдистів, найбільше зацікавив порівняно скромний експонат: великого розміру герб в рамці, виконаний методом вишивки.


DSCN6741

Відомо, що В.Янукович обзавівся власним гербом далекого 2001 року. Про нього ми писали на нашому сайті.

фото_7

Також було відомо про ініціативи щодо доопрацювання цього герба після того, як ВФЯ став Президентом.

Очевидно, герб з виставки є результатом такого доопрацювання.

Відмінності помітити неважко: інша форма щита (правда, для геральдики це значення не має), інший тип шолома, відсутність тигрів-щитотримачів.

Шолом прикрашає новий клейнод: з корони виходить закута в лати рука, яка тримає президентську булаву. Цікаво, що рука чомусь … ліва. Таке ж рішення пропонував свого часу О.Руденко для герба Л.Кравчука, тільки там рука була, як і годиться, права.

Між іншим, корона такого типу – атрибут шляхетських гербів, хоча В.Янукович, як і Л.Кравчук, не може похвалитися аристократичним походженням (заяву Л.Скорик до уваги не беремо).

Звертає на себе увагу знак ордена Почесного легіону під девізною стрічкою. Великий хрест (тобто 1-й ступінь) цього ордена ВФЯ отримав під час візиту до Франції в жовтні 2010 р.


28533

Відповідно, нова версія його герба не могла зявитися раніше цієї події. Швидше за все, зображення герба було подарунком – наприклад, на день народження.


Замість постскриптуму

Неподалік від входу до музею вивішені банери з анонсом фотовиставки "(R)Evolution".

Нашу увагу привернуло ось це фото:

сми

На передньому плані чоловіки в камуфльованій формі іноземного виробництва. Напевно, це якісь "козаки" – на плечі курток присобачені офіцерські погони армійського зразка із блискучими ґудзиками, восьмипроменевими зірками та знаками у вигляді схрещених булави та бунчука у вінку.

І це при тому, що є погон на грудях – в нормальних країнах на нього одягають муфту з тканини зі знаками розрізнення (само собою, що не золотими). Від погонів на плечах при польовій формі там давно відмовилися – незручно.

То для чого було їх чіпляти? Для краси?

Згадалася щойно відвідана виставка – там також представлені блискучі, але безглузді і навіть потворні речі.

Мабуть, справа не лише в Януковичу…

skaldstudio: (геральдика)
Вчора в Інтернеті пройшла інформація про нагородження військовиків Високомобільних десантних військ відзнакою Міністерства оборони України "Пам’ятний знак "За воїнську доблесть".

Відповідне повідомлення подав офіційний сайт військового відомства, а zloy_odessit в своєму блозі виклав відео.

Все ніби чудово, але насправді хорошого мало. Важливе питання заохочення військовиків як завжди вирішується через задній прохід.

Річ у тім, що за мужність, доблесть та відвагу, виявлені під час антитерористичної операції, отримати державні нагороди наші солдати та офіцери  ... не можуть.
Нема таких повноважень у О.Турчинова: за Конституцією Голова Верховної Ради  в період виконання ним обов’язків Президента  не має права ані нагороджувати державними нагородами, ані встановлювати президентські відзнаки.

Здавалося б, за таких обставин військовиків можна відзначити хоча б нагородами Міністерства оборони. Однак і тут облом: під час правління В.Януковича його адміністрація склепала новий указ про відомчі захочувальні відзнаки (так офіційно називаються нагороди міністерств і відомств). Так от, починаючи з 2012 р. міністерство може мати не більше трьох нагрудних знаків і чотирьох медалей. Причому медалі призначаються виключно для нагородження за вислугу років.

Замість того, щоб ініціювати зміни до вкрай недосконалого указу, Міноборони пішло іншим шляхом.
"Пам’ятний знак "За воїнську доблесть" не встановлено ніяким наказом, а з юридичної точки зору він є... цінним подарунком!

Звісно, подарунок у вигляді медалі виглядає цікавіше, ніж годинник "Командирський", але якось це екзотично, чи що...

Далі ще гірше.

Назва знака підозріло співпадає з назвою медалі Міністерства оборони Росії "За воинскую доблесть", заснованої у 1999 р.
Ось вона:

voinskaya_doblest_1stepen

Цікаве кіно: проти нас діють спецняки ГРУ російського Генштабу, а ми копіюємо назву російської медалі.
Хіба не можна було іншу придумати?

Пам’ятний знак "За воїнську доблесть" виглядає так:

2014-05-05-13917-64375

Доволі примітивний сюжет: зверху емблема Міністерства оборони, нижче напис "ЗА ВОЇНСЬКУ ДОБЛЕСТЬ", ще нижче по краю емблеми морської піхоти, авіації, ракетних військ і артилерії, танкових військ, механізованих військ, ВДВ, а також схрещені якорі, покликані, очевидно, уособлювати Військово-Морські Сили. "Етажерка" якась вийшла.

Виникає питання: а якже зв'язківці, сапери, медики, військовики служби радіоелектронної боротьби, Військової служби правопорядку?
Вони також виконують важливі завдання в рамках АТО і теж ризикують життям. Хіба їхня символіка не гідна бути представленою на знаку?

А все тому, що знак є, по суті, злегка переробленою медаллю Фонду ветеранів військової розвідки (є в Україні така громадська організація):

za_doblest_trans

Як бачимо, все просто: міняємо емблему зверху, додаємо емблем знизу і - вуаля! Без зайвих зусиль заробляємо гроші.

А тепер подивимось на стрічку - нічого часом не нагадує?
І точно: це стрічка сувенірної медалі для жінок!

ddd

Таку медаль може купити кожен охочий і нагородити маму, сестру, дружину, коханку нарешті.

Неважко здогадатися, що всі ці нагороди розробила одна й та сама фірма. Називається вона "Гарант".

І це при тому, що військове відомство має у підпорядкуванні підрозділ з розробки символіки - групу військової символіки та геральдики Тилу ЗС України. Але в групі про новий знак дізналися лише з Інтернету.

Виходить, ліва рука не знає, що робить права? Після цього ще когось дивує, що боротьба з терористами на Сході ведеться, м'яко кажучи, незрозуміло?

Генерали поспішають, комерсанти халтурять, а в результаті військовики отримують примітивний знак з неясним статусом на стрічці від сувенірного брязкальця для жінок.

То що це - недбалість, корупція чи диверсія?

skaldstudio: (геральдика)

Ростовські гастролі громадянина В.Януковича під назвою "Я живий, я легітимний" покликали до життя велику кількість веселих і не дуже фотожаб.
Одна з них привернула нашу увагу як геральдистів.

http://glavcom.ua/photo/2456-12.html
o-00113266-g-00002456

За спиною генерала А.Власова стоїть російський триколор з чорним орлом.

Орел цей двоголовий. Орел імперський. Тільки до Росії він ніякого відношення не має.

Малий Державний герб Російської імперії зразка 1883 р., який проіснував до 1917 р., виглядав так

фото_1

А на прапорі герб Австрійської імперії, що використовувався з 1815 по 1867 рр.

486px-Imperial_Coat_of_Arms_of_the_Empire_of_Austria_(1815).svg
http://en.wikipedia.org/wiki/Coat_of_arms_of_Austria-Hungary

Тому бабцю Австрію просимо не ображати!

skaldstudio: (геральдика)
Originally posted by [livejournal.com profile] grimnir74 at Речь Януковича а-ля Филатов
896552_300

«Я живее всех живых»,
Начал он, и зал притих,
Интересно всем, что скажет,
По бумажке этот псих.

«Я законный президент
У меня есть документ.
Не учем не уиноватый (с),
И вообще интеллигент.

А виновники они –
Из бандеровой родни,
Всех проклятых инсургентов
Дядя Путин, прогони!

Ну, случайно, ну шутя,
Люди выгнали меня,
Только я всех легитимней,
Вот такая вот ху.. фигня.

Запад злобен – Путин добр,
Запад вял – а Путин бодр,
Мне охрану обеспечит
От фашистов целый СОБР.

Век чтоб воли не видать.
Трон мне надо возвращать,
Зуб даю – я самый честный,
Есть и подпись и печать.

Read more... )
skaldstudio: (геральдика)

  Президентські вибори наближаються – повільно, але невблаганно. Настав час задобрювати електорат – як не "покращенням", то хоча б медалями.

А тут ще така нагода підвернулася – 25 років з дня виведення радянських військ з Афганістану. Як показали події останніх місяців, "афганці" ще мають достатньо пороху в порохівницях, тому влада вирішила звернути на них увагу.

14 лютого 2014 р. Президент В.Янукович своїм указом встановив відзнаку Президента України – пам’ятну медаль "25 років виведення військ з Афганістану".

       Медаль буде вручатися учасникам бойових дій на території Республіки Афганістан у період 1979 - 1989 рр. та інвалідам війни з їх числа.         Цікаво, що в положенні про медаль немає слів "громадянам України". Тож теоретично її можуть отримати всі учасники тих подій незалежно від того, в якій країні вони нині проживають.
   Оскільки "афганців" досить таки багато, фактично медаллю буде нагороджувати не Президент, а чиновники міністерств та держадміністрацій від його імені. Механізм простий - склали список осіб, затвердили його, роздали медалі.

        Медаль виглядає так

мендаль2
         Ніби все гарно, але є два моменти.

        По-перше, сюжет на лицьовому боці медалі - три воїна (фрагмент київського Меморіалу воїнам України, полеглим в Афганістані) на тлі мосту Хайратон, через який радянські війська виходили з Афганістану.
        Виходить, троє останніх (?) військовиків чогось зупинилися на виході з мосту - як то кажуть, ні туди, ні сюди.
        До того ж, за офіційною версією, останнім кордон перетнув командувач 40-ї армії генерал-лейтенант Б.Громов.
    
        По-друге, президентська відзнака підозріло схожа на одну з численних комерційних медалей, які масово штампуються різними фірмами.
        Придбати її можна за "якихось" 160 грн. http://www.kapterka.com.ua/afgan/medal-25-let-vyvoda-afgan-kiev/

        Ось вона

t_1320_1387893273
      Бачите, навіть стрічка майже один в один!

     Тільки на комерційній медалі військовиків зображено не на мості, а на тлі стилізованої зірки - вийшло значно краще.

      Хто є автором обох медалей, наразі неясно. Сліди ведуть до київської фірми "Гарант".
      Принаймні, саме вона пропонує сувенірну продукцію з подібними сюжетами

ahfuvtyh

            Складається враження, що ідея встановити державну нагороду на честь виведення військ з Афганістану виникла в останній момент перед датою, тому не придумали нічого кращого, як трохи доопрацювати комерційну версію.

         Як казав батько юному Моцарту: "Амадейчику, це написати оперу два рази неможливо, а  два рази її продати - завжди!"





 
       

Profile

skaldstudio: (Default)
skaldstudio

April 2016

S M T W T F S
      12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728 2930

Syndicate

RSS Atom
Page generated 25/7/17 10:42

Expand Cut Tags

No cut tags