Спочатку здавалося, що на В.Зеленському традиція носіння президентами військового однострою перервалася.

Новий Верховний навіть під час поїздок на схід віддавав перевагу цивільному одягу, за потреби доповненому
панцержилетом і шоломом.

Та восени він почав з'являтися в оливковому вбранні, вельми схожому на форму Нацгвардії.
А вчора, 20 листопада, під час поїздки на Луганщину й Миколаївщину, на куртці вже можна було
побачити відмітні знаки.



Лівий рукав прикрасило зображення Державного прапора...



натомість на правому помітили нарукавну емблему з черепом, дуже схожу на ту,
яку використовує 72-а окрема механізована бригада:



Для порівняння:



Звісно, круглу емблему з Тризубом, листям і купою написів, яку носив П.Порошенко, важко
назвати досконалою, однак рішення його наступника просто-таки вражає.

Слід розуміти, що 72 ОМБр у нас тепер має за шефа самого Президента?
Чи просто хотілося почепити на рукав щось грізне та брутальне - щоб пасувало до неголеності?

Будемо спостерігати далі - без сумніву, в цьому питанні новий Верховний ще не раз здивує.

З Днем незалежності!

Цей огляд параду - вже п'ятий за ліком. Можна сказати, ювілейний :-)))
Починаючи з 2014 р. ми стежимо за урочистими маршами з нагоди головного свята країни.

Хто раптом не бачив - тисніть сюди (2017), сюди (2016), а ще туди (2015) і ось куди (2014).

Цьогорічний парад, що отримав власну назву "Марш нової армії", активна частина суспільства очікувала з особливим нетерпінням.
Задовго до заповітної дати його вже називали найкращим за всю історію новітньої України.
Причетні до організації дійства обіцяли сюрпризи й робили загадкові віртуальні "обличчя" у відповідь на численні питання.
Втім, за кілька днів до 24 серпня інформація вже лилася, як із друшляка, тож чогось геть приголомшливого не сталося.
Але так чи інакше, щедрий аванс був виданий недарма.

І не дивно, адже парад - передвиборчий.
Як тут не згадати  2009 рік, коли під час параду в небі над Хрещатиком в останній раз з'являлася авіація.
Тодішньому Президенту В.Ющенку розкішне видовище, як відомо, не допомогло.
Нинішній же Гарант -  П.Порошенко, звітував про свою роботу в якості Верховного Головнокомандувача
і, фактично, вступив у перегони. Все було підпорядковано одній меті - довести до загалу основний лозунг,
вже відомий з білбордів: "Армія! Мова! Віра!"

Оскільки на 2018-й припадає також 100-річчя проголошення незалежності УНР, парад вирішили  присвятити
не лише 27-й річниці незалежності, але й 100-річчю відродження української державності.
Взагалі-то, можна було ще 22 січня парад провести - така дата лише раз на 100 років буває.
Та народ у нас теплолюбний - не естонці, либонь, які 24 лютого День незалежності відзначають і паради проводять.

Починаючи з 2014 р. паради на День незалежності мали якусь характерну особливість. Паради 2014 та 2015 рр.
пройшли під знаком пошуку нового формату, а радянське минуле відчувалося тоді вельми сильно.
У 2016 та 2017 рр. паради пройшли під знаком нової форми одягу.
Ну, а нинішній парад пройшов під знаком нової зброї, військових вітань і маршів.
Зброї було багато - починаючи з нової шаблі Почесної варти...



і закінчуючи самохідкою "Богдана".
Не менш вбивчу силу мають і слова військових вітань, але про це трохи згодом.

Якщо говорити про однострої, то за час з попереднього Дня незалежності новою формою
обзавелися всі структури, представлені на параді. Більше того, деякі вже встигли навіть впровадити
додаткові зміни. А головний "законодавець моди" - Міноборони - видало наказ про Правила носіння
форми одягу за № 606. Документ вийшов досить суперечливим, тож гострослови відразу охрестили його "Наказ-666".
В будь-якому разі, цьогорічні зміни у розташуванні деяких знаків розрізнення - наслідок згаданого наказу.

Отже, поїхали.

Спочатку Почесна варта винесла й підняла Державний прапор:



Форма одягу її військовиків зазнала деяких змін.
Орнамент на поясі став виразнішим, зображення Державного прапора зменшили й розташували на обох рукавах,
нарукавна ж емблема Президентського полку перекочувала на правий рукав.

На погони-хлястики замість тканевих муфт надягнули свого роду накладки у вигляді погона із заокругленим верхнім краєм.
Для офіцерів - золоті, з відзнаками звань...



для решти - оливкові або сині з вензелем "ПВ":



Накладки мають також кольорові канти й гудзики у верхній частині.
Власне, це погони з жупанів минулорічної "церемоніальної" форми, що перейшли на кітелі.
До слова, саму "церемоніальну" форму цього разу використовували дуже обмежено.

Що тут можна сказати? Пішло прикрашальництво.

Цікаво, що схожим шляхом пішли, наприклад, азербайджанці.
При парадній та й вечірній формах на погони офіцерського кітеля надягають муфти, на яких
вишите зображення плетеного погона (схожий на турецький часів Першої світової, що й не дивно):



В обох випадках зірки залишили золотими, тож на золотому ж полі їх не надто добре видно.
Вартувало згадати традицію, за якою при золотому полі погона зірки срібні, а при срібному - золоті.

Та бентежить навіть не це.
Є в українській армії така чудова й креативна категорія, як генерали.
Радикальна реформа однострою зробила їх сильно схожими на решту офіцерів.
А тут така класна річ - золоті погони!
Чи не буде так, що вони і собі на парад таке захочуть?
А далі з'явиться версія для щоденного носіння, а потім приберуть
погони-хлястики і накладка "приросте" до плечей...
І буде у нас щось типу Казантипу. Вірніше, Казахстану :-)))



Але то таке, далі ще цікавіші новації будуть.

Після підняття прапора влаштували... молитву!
Проспівали "Отче наш " українською, перед парадними розрахунками стали капелани.
Обгрунтували це традицією, яка начебто сягає Княжої доби.
Все чудово, але ж Україна поки що світська держава.
Не факт, що в парадних лавах всі християни східного обряду.
Зате якраз згодилися "формені" оливкові підрясники, запроважені нещодавно у УПЦ КП.





Далі ж, традиційно, командувач параду доповідає Міністру оборони, після чого вони об'їжджають парадні розрахунки
на вже традиційних "HMMWV".

І тут раптом... ТА ТИ ШО!
"ПАНЕ Міністре оборони України" - пролунало на Майдані.
Ну нарешті, дочекалися, і п'яти років не пройшло! :-)))

Далі - більше.
Зупиняючись перед черговою коробкою Міністр казав "Слава Україні!", йому відповідали "Героям слава!"
Раніше в таких випадках говорилося "Бажаю здоров'я, товариші артилеристи (танкісти, чекісти і т.п.)", після чого слідувало вітання
зі святом, на яке відповідали "Слава!"
Нині ж Міністр чомусь звертався у третій особі: "Вітаю танкістів з двадцять сьомою річницею незалежності України!"
Якось сильно абстрактно вийшло. Мабуть, вирішили, що звертання "Панове..." по відношенню до солдатів та курсантів це занадто.
До речі, коли глава військового відомства звернувся зі словами "Слава Україні!" до поліцейських, виникла занадто довга пауза.
Не подобається їм, чи що? :-)))



Так чи інакше, нові військові вітання наразі, так би мовити, "експериментальні".
Ці речі встановлюються на рівні закону.
Незадовго до параду з'ясувалося, що ВО "Свобода" все це ще у 2014 р. пропонувала.
Чому досі тягнули - загадка. Мабуть, до виборів далеко було.

Далі була президентська промова, вручення нагород та Бойових прапорів.



Мелодія при цьому лунала та сама - поховальна. Але нічого, може, наступного року змінять.
Дочекалися ж заміни "Товаришу" на "Пане" :-)))

І ось, нарешті, кроком руш.

Першими пройшли барабанщики - ліцеїсти.
В плані форми у них все те саме, якщо не рахувати прапорів на обох рукавах і переміщення
емблеми ліцею на правий рукав:



Далі несли копії чотирьох історичних прапорів періоду Української революції 1917-21 рр., прапори Збройних Сил та видів,
а також щойно вручені Бойові прапори частин. Між іншим, кожного року копій історичних прапорів ставатиме більше.



Офіцери Національного університету оборони виглядали звично - з минулого року
мало що змінилося:



До речі, на правому рукаві замість емблеми вишу розмістили малиновий Тризуб з білим кантом, який належить Міністерству оборони.
Однак НУОУ не є структурним підрозділом військового відомства, а просто йому підпорядковується.

Тут, мабуть, слід зробити невеличкий відступ. Річ у тім, що 606-й наказ передбачає носіння на лівому рукаві кітеля зображення Державного прапора, а на правому - нарукавник за видом (родом військ) або частиною чи навчальним закладом.
Однак на парад Державний прапор відтворили на обох рукавах.

Зведений батальйон  військовиків Сухопутних військ  у польовій формі, на головах красувалися оливкові берети із загальновійськовим знаком. Характерною деталлю образу майже всіх вояків, вдягнутих у польову форму, були темні окуляри.



Беретний знак. виконаний у тьмяному кольорі, виглядав абсолютно невиразно - годі було розібрати, що там таке.
Мабуть, вирішили наслідувати ізраїльтян:



У армії єврейської держави, звісно, є  чому повчитися, однак не до такого ж ступеня! Там свої традиції і вельми специфічне
ставлення до однострою.

Морська піхота продемонструвала новий берет з новим же беретним знаком (втім, на основі традиційних елементів),
ще - відсутність тільняшок:



На правому рукаві - також традиційна нарукавна емблема з головою вовка, встановлена ще у 1993 р. для 1-го батальйону морської піхоти.
Згодом вона стала загальною для цього роду військ.

Новий берет і знак мали також десантники. Власне, у них навіть назва роду військ торік змінилася:



З беретним знаком та сама проблема, що й у попередніх коробок.
На лівому рукаві нижче прапорця  краплеподібний знак належності до десантно-штурмових військ, на правому ж - емблема Військової академії (м. Одеса). Причому, перший в кольорі, а друга - в захисних тонах:



Зведений батальйон резервістів-учасників бойових дій виглядав так само, як і батальйон Сухопутки.
Різниця хіба що в символіці на правому рукаві:



Жовтий Тризуб на оливковому щиті є загальновійськовим нарукавним знаком.

Національна академія Сухопутних військ, як і минулого року, виставила батальйон курсантів-артилеристів.
Виглядали вони практично так само, як і тоді, за винятком розташування знаків розрізнення на рукавах.
Позбавлені власної нарукавної символіки, військовики академії, тим не менш, мали свій традиційний нагрудний знак на лівій кишені.
На червоному береті знак видно нормально, а ось емблеми на комірі (такі ж, як беретний знак, тільки маленькі) читаються погано:



Курсанти Харківського інституту танкових військ також виглядали звично:



На відміну від "наземних" колег, курсанти Харківського університету Повітряних Сил мали на головах кашкети.
Між іншим, замість них можна було видати пілотки - було б логічніше.
На правому рукаві у них був синій трикутник з білим Тризубом, що вказує на приналежність до авіації Повітряних Сил.



Флот представляли офіцери й курсанти інституту ВМС. У офіцерів з'явилися емблеми на комірі:



Зі знаками розрізнення на рукавах курсантів явно накрутили.
Мало того, що прапори чомусь різного розміру, так ще й знак курсанта в вигляді чорного п'ятикутника виглядає як латка.
Чи не краще було дати сині зображення книги, гілок та смолоскипів на білому тлі?



У військовиків Сил спеціальних операцій змінилося лише розташування нарукавників:



Курсанти й офіцери Житомирського військового інституту радіоелектроніки, яких на парадах кличуть "розвідниками",
були вдягнені у форму Сухопутних військ, на головах замість беретів мали кашкети.

Зате зв'язківці з Військового інституту телекомунікацій та інформатизації були в оливкових беретах.
Тільки от що було на тих беретах - спробуй побачити :-(((



"Родзинкою" параду став зведений батальйон курсанток двох столичних військових вишів - вже згаданого ВІТІ та Військового
інституту КНУ імені Тараса Шевченка. Дівчата в польовій формі й оливкових беретах тішилися чи не найбільшою увагою фотографів.
На правому рукаві нижче прапора емблема ВІ КНУ...



на лівому - знаки за кусом навчання:



Ще коли тривали репетиції, думки дописувачів у соцмережах розділилися. Одні не приховували захвату від "жіночого батальйону", інші  ж вважали, що це все одно, що американці на парад виставили б окрему коробку чорношкірих.

Далі пішли внутрішні органи.

Охоронців порядку й безкомпромісних борців за чистоту міських стін представляла Національна академія внутрішніх справ.
Зверніть увагу на плечі - погонні муфти... явно пришиті!



Що ж, раз поліцейські генерали повернули собі нашивні погони радянського зразка, не дивно, що тенденція поглиблюється.
На лівому рукаві, замість емблеми вишу, чомусь розташували зображення Державного прапора.

Національні гвардійці виглядали так само, як і минулого року:



Те саме стосується курсантів Національної академії НГУ:



Зате прикордонники увібралися в кітелі й кашкети. На кашкеті з'явився новий знак: стандартно-сумний хрест:



Новий знак придумали і для берета - із зображенням Святого Юрія. Це викликало скандал - захисників кордону звинуватили у
проросійських настроях - надто вже схожим вийшов знак на одну з московських ікон.
Тож від гріха подалі курсанти прикордонної академії мали на беретах знак старого зразка:



Курсанти й офіцери Національної академії СБУ новаціями не вразили, хіба що розмістили на правому рукаві емблему свого вишу:





Зате дуже цікаво виглядали рятувальники з Національного університету цивільного захисту в новій формі:



Шалики на шиї - вдале рішення, але чому жовті?
Раз колір хреста емблеми Держслужби з надзвичайних ситуацій жовтогарячий, себто оранжевий,
шалики вартувало зробити такого ж кольору.
Також викликають зауваження золоті пояси, які пасують до кітеля, а не до цієї, по суті, робочої форми.

Далі йшла коробка Президентського полку - там все було звично.

Парадні розрахунки країн-партнерів демонстрували різні підходи до форми - одні були в церемоніальній, інші - в польовій.
Чи не найяскравіше виглядали, напевно, грузини:



Ветерани АТО традиційно йшли без зброї.
Зате цього разу замість польових кашкетів мали на головах різнокольорові берети - залежно від того, хто де служив.
Виглядало це вельми гарно:



Про танчики й літачки писати не будемо, оскільки в них  не розбираємось.
Краще покажемо наостанок військовика механізованої колони (явно з "Десни"):




Отож, парад вдався, годі казати.
З кожним роком вигляд українських воїнів стає кращим, а зауважень до нього - все менше :-)))

Пройде ще зовсім небагато часу, і Вогняного Півня змінить Жовтий Собака - символ нового, 2018 року.

Собака, напевно, чи не найперша домашня тварина. З давніх-давен він є найкращим другом людини.
Недарма кажуть: "Собака - це єдина істота на Землі, яка любить тебе більше, ніж себе".
Собаки допомагали на полюванні, охороняли худобу, попереджали про небезпеку, захищали від непроханих гостей.
А на Півночі вони були ще й їздовими тваринами.
Не дивно, що собака став уособленням вірності, відданості, хоробрості, пильності та захисту.
Разом з тим, його пов'язували також із потойбічним світом. Хто не знає про Кербера - жахливого триголового пса,
який охороняв Аід? У вигляді собаки часто зображували Харона - перевізника до підземного царства мертвих.
Таке сприйняття можна пояснити високою собачою чутливістю. Люди не могли зрозуміти, чому пес раптово
насторожується, гавкає або виє без видимої причини. Тому й думали, що собаки здатні бачити духів, відчувати наближення смерті.
Втім, не в усіх культурах та релігіях чотирилапому другові відповідають взаємністю. В іудаїзмі та ісламі собака - нечиста тварина.
Мусульмани вважають, що янгол не переступить поріг дому, де живе пес. Цю ворожість, очевидно, зумовили великі зграї
безпритульних собак на Близькому Сході, що становили загрозу для людей. Зрештою, навіть у Європі алегоричний образ заздрості
у вигляді змореної жінки міг супроводжувати сердитий худий собака.
Однак це не завадило популярності собаки в геральдиці.
Щоправда, як і інші домашні тварини, пси з'явилися на гербах далеко не відразу. Лицарі воліли прикрашати свої щити левами,
орлами, оленями, вепрами, ведмедями та вовками. А коли дійшла черга до собак, то це були собаки насамперед мисливських порід.
І не дивно, адже полювання було однією з улюблених забав аристократів.


Отже, на гербах собака найчастіше символізує вірність, пильність, дружбу та відданість.
Щоб підкреслити вірність, його часто зображують з нашийником та ланцюгом.
Собака може мати практично будь-який геральдичний колір;  лежати, сидіти, бігти тощо (але тільки у профіль).

Розрізняють три основні варіанти геральдичного собаки:
- хорт (худе, струнке тіло, видовжені вуха, завжди зображується з нашийником);
- мастиф (обрубані вуха й хвіст);
- лягавий (вислі вуха).
Інші породи також зустрічаються, але не настільки часто.

Цікаво, що хорти найбільш поширені в італійській геральдиці, тоді як англійці
віддавали перевагу гончакам.

Срібний хорт із синім нашийником прикрашає герб італійського міста Кампі-Бізенціо (Campi Bisenzio) щонайменше
з 1774 р.:



Чому він там опинився - достеменно невідомо. За однією версією, слово "campi" співзвучне зі словом "cane", що італійською означає "собака".
Тим більше, що у давнину назва місцевості, де виникло Кампі-Бізенціо, могла писатися як "Canpis". Інша версія, більш елегантна, пояснює
походження герба відданістю Кампі столиці Тоскани - Флоренції. Цю відданість і символізує собака. Нарешті, згідно третій версії, хорт уособлює
стародавні традиції полювання, що характеризують місцевість.

Герб міста Фурнарі (Furnari), що на Сицилії, цікавий тим, що всупереч правилам геральдики на щиті є слова девізу:


Цей герб був колись родовим знаком баронів Фурнарі, за прізвищем яких називається місто.
Зображення срібного хорта й девіз тісно пов'язані.
За легендою, король Руджеро ІІ полював колись у тій місцевості. Незграбний королівський лучник
серйозно поранив його хорта. Попри всі старання, рана продовжувала кровоточити.
На щастя, неподалік був дім селянина Антоніо Фурнарі. Він промив та перев'язав рану, навіть не
здогадуючись, що робить послугу самому королю. Життю собаки вже нічого не загрожувало, але
самостійно рухатися він ще не міг. Тож король залишив хорта в селянській оселі пообіцявши, що
одного дня повернеться. Незабаром собака повністю вилікувався. Проходили місяці, але
по нього ніхто не заходив. Бідний селянин відмовляв собі у їжі, щоб прогодувати пса. Адже він дав
обіцянку піклуватися про тварину, поки господар не прийде. Та одного дня почулися звуки сурм -
король повернувся. Вражений вірністю селянина, він дарував йому титул барона і землі, які
сьогодні складають муніціпалітет Фурнарі. Девіз "Fince venga" перекладається з італійської як
"Поки не прийде".

Хортів можна побачити також в гербах італійських родів Ч'єффіні, Сампьєрі та ін.:




Мабуть, варто згадати також один дуже відомий знак, хоч він і не відноситься до гербів.
Йдеться про логотип італійського бренду "Trussardi", який також прикрашає хорт:



В німецькій геральдиці популярна інша порода собак - така, як на гербі міста Браккенгайм (Brackenheim), що в землі Баден-Вюртемберг:



На гербі естонської волості Коеру (Koeru) повіту Ярвамаа бачимо двох зелених собак, що сидять обабіч ялинки.
Тварини виконані у вельми лаконічній манері:



Їхня присутність на гербі пояснюється просто: "koer" естонською - "собака".

На особовому гербі канадійського військовика Роже Бібо (Bibaud) собаки навпаки, дивляться один на одного:



В такий спосіб обігрується прізвище власника герба. "Bi" - від латинського "два" і "baud" - французька назва мисливської породи собак,
відомої своєю хоробрістю. У випадку Р.Бібо собаки символізують його вірність та самовіддану службу.

Звісно, собаки можуть виконувати також допоміжну роль - виступати в якості щитотримачів або клейнодів.
Тут відкривається широкий простір для фантазії, а породи собак можуть бути найрізноманітніші.

Цікавим є клейнод герба англійського роду Філіпсів.
Купаючись в морі неподалік Портсмута на поч. ХІХ ст., містер Філіпс потрапив у сильну течію.
На нього чекала вірна смерть, якби не ньюфаундленд, що гуляв по берегу. Собака побачив, що людина в біді, і кинувся на допомогу.
Вибравшись на берег і зрозумівши, що собака заблукав, Філіпс взяв його додому, де виявив всі можливі почесті своєму рятівникові.
На згадку про цю подію клейнод родового герба прикрасив ньюфаундленд зі щитком, на якому чоловік серед бурхливих морських хвиль:




Геральдична арт-студія "Скальд" щиро вітає клієнтів, друзів та гостей сторінки з Новим роком та Різдвом Христовим!
Бажаємо, щоб щастя, немов вірний пес, слідувало за вами протягом усього прийдешнього року!


Нагадуємо про знижки на розробку особових та родових гербів для військовиків Збройних Сил, Національної гвардії та інших силових структур. Розмір знижки збільшується, якщо військовик проходив службу в зоні АТО, нагороджений орденом чи медаллю.
Акція триватиме до повної перемоги!
Наш сайт: http://skald.io.ua/

З Днем незалежності!

За традицією ділимось своїми враженнями від цьогорічного військового параду.
Кому цікаво, може ще подивитися наші репортажі за 2016, 2015 та 2014 роки.

Треба сказати, що з кожним роком святковий захід стає все цікавішим, а зміни у зовнішньому вигляді наших вояків
дуже радують.

"Родзинкою" параду був чіткий акцент на історію України та її збройних сил.
І не дивно, адже 2017 рік є Роком Української революції 1917-1921 рр., а до підготовки заходу
залучили істориків.
Глибоке коріння державності намагалися підкреслювати всіма можливими способами.
Історичні прапори, почесні найменування частин, церемоніальна форма - всі ці речі
мали засвідчити, що Україна почалася не у 1991 році.
Відомо, що одною з головних причин поразки Української Народної Республіки був брак союзників.
Мабуть, щоб показати, що історія не повториться, в параді взяли участь військовики збройних сил
Великої Британії, Грузії, Естонії, Канади, Латвії, Литви, Молдови, Польщі, Румунії, США.

Та про все - по порядку.

Якщо минулого року новою формою радували насамперед армійці, то
тепер до них "підтягнулися" решта силових структур.
Зокрема, Управління державної охорони:



Нічого так вийшло, в принципі, по-хунтовськи :-)

Очільники СБУ, Нацгвардії та Державної прикордонної служби тепер також в єдиному стилі з першими особами Збройних Сил:



І це теж радує!

Що не радує, так це звертання "Товаришу/товариші" - невже немає політичної волі це змінити?!

А ще - клоунада від прикордонних артистів:



Шановні організатори парадів!
Не пускайте більше цих людей! Принаймні, в такому вигляді.

Порядок проведення параду, назагал, залишився такий самий, як в минулі роки.
З часів Л.Кучми мало що змінилося.

Як завжди, все почалося з рапорту командувача параду та об'їзду парадних розрахунків Міністром оборони:



Обидва генерали були на вже знайомих нам американських "HMMWV".
До речі, на машині Міністра один Державний прапор можна було б замінити прапором Міністерства оборони,
а на машині командувача - прапором Сухопутних військ.

Далі Почесна варта винесла Державний прапор та підняла його на щоглі.
Кашкети-"аеродроми" залишилися в минулому, а от високі чоботи повернулися знов:



До речі, офіцеру на передньому плані вартувало б ремінь більше затягнути - того диви,
пряжка на яйця сповзе.

На відміну від минулого року, військові звання на Майдані не присвоювали, обмежились лише
званнями Герой України (з них один посмертно).

Що цікаво - коли Президент вручав нагороду лейтенанту В.Тарасюку, він прикріпив йому на груди
не орден "Золота Зірка", а мініатюру. Це те саме, що почепити на груди планку, адже мініатюра - замінник
ордена для щоденного носіння, а не сам орден.



Вже стало традицією вручати під час параду Бойові прапори військовим частинам.
Музичний супровід теж не мінявся - та сама похоронна мелодія. Коли вже заграють щось більш піднесене?

Цього разу деякі з частин ще й отримали нові почесні найменування.

Ці найменування розмістили на спеціальних стрічках, прикріплених до прапора:



Правда, неясно, навіщо було писати та тих стрічках назву частини - вона ж і так є на полотнищі прапора....

Отже, 24-а окрема механізована бригада - "імені короля Данила". Власне, раніше вона і так називалася "імені князя Данила Галицького".
Виходить, князя підвищили в королі, але забрали назву "Галицький" :-)

72-а окрема мехбригада відтепер "імені Чорних Запорожців".
Полк Чорних Запорожців був одною з найкращих кінних частин Армії УНР.
Але ж до чого тут сучасна піхотна частина? Справа в тому, що під час боїв на сході України, сепаратисти прозвали її "Чорною бригадою".

1-а окрема танкова бригада носитиме назву "Сіверська". Отут якраз є незрозумілий момент.
За чинним законодавством, почесні найменування з назвами міст, місцевостей або річок, присвоюються, як правило, за відзнаку в бойових діях під час їх визволення (взяття, форсування).
Якщо йдеться про річку Сіверський Донець - припустимо. Але якщо про місце дислокації бригади - що тут героїчного?

А почесне найменування 16-ї окремої бригади армійської авіації - "Броди" - взагалі невдале.
Та ще й обгрунтування якесь непереконливе. Якщо вже так хотілося назвати її за місцем дислокації, написали б "Бродівська", чи що...

Але менше з тим.

Подивимось краще на нову церемоніальну форму.
Розробили її на основі мундирів часів Гетьмана Павла Скоропадського (1918 р.). Зокрема, гетьманського штабу, конвою й гвардії.
Ідея сама по собі хороша, а от виконання виявилося нижче середнього:




Чи то матеріали не ті, чи то кравці криворукі, чи технології втрачені - неясно.


Ясно тільки те, що у 1918 р. форма виглядала гарно, а зараз - ні.



Для циркових уніформістів - саме те, для Почесної варти - не дуже.


А тепер - парадні розрахунки.

Відкривали урочистий марш ліцеїсти-барабанщики Київського військового ліцею.
В їхньому зовнішньому вигляді, порівняно з минулим роком, нічого не змінилося.

Далі несли прапори. Якщо вірити коментаторам, вперше за 100 років Хрещатик побачив
прапор 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького та Бойовий Прапор 3-ї Залізної стрілецької
дивізії Армії УНР.



Насправді ж це всього лише копії.

Слухачі Національного університету оборони виглядали так само, як у 2016 р. Хіба що додався аксельбант, штани не заправлялися в черевики, а парадний пояс став дещо іншим:




Зведений парадний розрахунок Сухопутних військ виступав під Бойовим Прапором 30-ї окремої мехбригади.
Вояки були вдягнути в камуфляж, берет і темні окуляри. Як пам'ятаємо, першими в окулярах пройшли прикордонники у 2014 р.
Тепер ось і армія за ними повторює:







Класний козарлюга з вусами - еге ж? :-)

Схожим чином виглядали морські піхотинці зі зведеного розрахунка 36-ї бригади морської піхоти.
Правда, у них малюнок камуфляжу був інший. Але окуляри - такі ж:




За морпіхами крокували десантники - їх відразу видно за блакитним беретом.
Ну, і без тільняшки, як і у випадку з попередньою коробкою, не обійшлося:




Після ВДВшників був зведений розрахунок учасників АТО - резерву Збройних Сил під Бойовим Прапором 1-ї окремої танкової бригади.
Командир цієї бригади якраз очолював коробку. Втім, виглядали вояки так само, як і колеги зі зведеного розрахунку Сухопутних військ:



Між іншим, мати на рукаві одночасно Тризуб і прапор - явний перебор.


Торік курсантів вищих військових навчальних закладів було важко розрізнити.
Тепер же все по-іншому.
Спочатку слід зауважити дві головні відмінності порівняно з минулим роком.
По-перше, ремені в курсантів стали не золоті, а білі.
По-друге, на відміну від офіцерів, замість "повного" аксельбанту вони мали шнури на кшталт тих,
які у 2016 році носили ліцеїсти.
По-третє, штани не заправлялися в черевики.

Отже, курсанти та офіцери-артилеристи Національної академії сухопутних військ замість кашкетів вбралися в червоні берети.
Колір вогню "богам війни" дуже пасує:



Знак на береті теж новий:



Хмара здалеку схожа на ядерний гриб - не звинуватили б нас у намірі відновити ядерний статус :-)

Порадували новаціями і танкісти з Військового інституту танкових військ.
У них тепер також власний колір берету - чорний - і знак у вигляді латної рукавиці з перначем:




Вийшло класно, але знак сам по собі надто вже великий і масивний.

Натомість курсанти Харківського універстетут Повітряних Сил виглядали так само, як і минулого разу,
якщо не брати до уваги ременів, взуття та шнурів:




Офіцерів зведеного розрахунка ВМС відрізняли білі "закриті" кітелі (минулого року вони були відкриті, армійського зразка):



Отут краще видно:




До речі, в такому ж кітелі був командир частини морської піхоти, що отримував Бойовий Прапор:



А ось це рішення невдале.
Чорний берет туди не сильно пасує, а нарукавник виглядає як пляма бруду.

Якщо вже хочеться якось виділити морську піхоту на параді, зробили б їм чорну форму, як за часів УНР:



Що ж до матросів, то там було все гаразд за винятком широких безкозирок і явно завеликих хрестів на них.
Прапор на рукаві теж явно зайвий:




Сили спеціальних операцій виглядали практично так само, як і торік.
А втім, іншими стали знаки на рукаві й береті:






Курсантів Житомирського військового інституту радіоелектроніки та Військового інституту телекомунікацій та інформатизації новаціями обділили
:-(





Але краще ніяких новацій, ніж такі, як в поліції.
Тамтешній генералітет повернув собі радянські двобортні мундири:



Особливо дико бачити на такому мундирі жетон поліцеського.
Тут вже або хрестика зніміть, або труси вдягніть.

Коробка міліцейських, тьху, поліцейських офіцерів йшла в кітелях і сорочках з краватками:



Національна гвардія в цьому плані виглядала більш прогресивно.
Щоправда, розмаїття їхніх уніформ вражає.

Так, військовики спецбатальйону 25-ї бригади були в синіх кітелях і кашкетах...



зате генералітет  - в оливкових...



а в музикантів форма мала інший відтінок:




Зате колосальним проривом стала відмова від крапового берета.
Навряд чи в НГУ читають статті в нашому блозі, але в будь-якому разі колір берету став таки синім,
недолугий знак також прибрали.
На жаль, з відтінком не вгадали - надто вже кислотним він вийшов.
Синій шалик - також гарне рішення:



Гвардія у нас така національна, що прапор навіть ззаду чіпляє :-)



До речі, неясно, чому знаки на кашкетах і емблеми на комірі нацгвардійців золоті, а аксельбанти - срібні...


Прикордонники нічим новим не вразили - з минулого року нічого не змінилося:






Вперше за всю історію новітньої України Хрещатиком пройшли курсанти Національної академії Служби безпеки.
Зовні відрізнити їх від курсантів ЖВІРЕ та ВІТІ було складно:



Військовики Президентського полку чомусь крокували без зброї, у них так само в плані форми жодних новаці, якщо не рахувати взуття:




Почесні гості свята - військовики дружніх нам держав.

Найбільше нам сподобалися латиші - ось де гідна наслідування любов до власних традицій!




Несправедливо було б не згадати про британців з волинкою:




Сполучені Штати представляли військовики бойової групи 45-ї піхотної бригади Національної гвардії зі штату Оклахома.
Свою історію бригада веде від 45-ї піхотної дивізії, сформованої у 1920 р.



На прапорі та нарукавній емблемі бригади "громовий птах" (Thunderbird) з індіанського фольклору.



Такий вигляд мала символіка з'єднання до 1930-х років.
А раніше вона була такою:



Як то кажуть:




І все-таки головними учасниками параду були ветерани АТО.
Їхній зведений підрозділ був вдягнутий в різні головні убори, адже уособлював
бойове братерство всіх видів і родів Збройних Сил.
На жаль, йому приділили надто мало уваги - навіть для сайта Президента нормального
фото не знайшлося...




А замикав парад зведений оркестр Національної гвардії - теж з новою символікою:




Отож, парад, без сумніву, вдався.

Втім, сказати, що все ідеально, наразі не доводиться.

Неясною є система щитів з Тризубами на рукаві. Кому який колір належить і чому саме - годі здогадатися.
Нема порядку і в їхньому носінні - у одних військовиків на правому рукаві,  у інших - на лівому.

Церемоніальна форма, гарна за своєю ідеєю, потребує все ж доопрацювання.
Якщо немає можливості шити її так, як у 1918 році - краще не шити взагалі.

Кольорові берети та власні знаки для родів військ - суперове рішення, однак окремі деталі варто все ж уточнити.

Будемо сподіватися, до наступного параду встигнуть.

Тільки-но написали про відсутність принципових новацій у однострої Верховного, які він нас порадував :-)

Тепла куртка з капюшоном та іншою кольористикою камуфляжу - саме її вдягнув П.Порошенко у поїздку Донеччиною 28 березня
http://www.president.gov.ua/photos/robocha-poyizdka-prezidenta-do-doneckoyi-oblasti-451



Цікавий різнобій в плані головних уборів: Президент в "Мазепинці", Міністр оборони - в каракулевій вушанці, начальник Генштабу - у флісовій шапці.
Вибір, мабуть, залежав від того, наскільки кому холодно :-)

Ось тут добре видно, які відрізняються кольори камуфляжу:



Наразі важко сказати, чи ця куртка спеціально для Верховного пошита, чи скоро всі так ходитимуть.
Цікаво, що знаки розрізнення виконані на тканині в іншому відтінку камуфляжу - мабуть, їх просто перечепили зі старої куртки на нову.

Під новою курткою виявився звичний нам костюм:

Ось таке надибали:

Ще в жовтні 2014 р. ми запитували, коли вже, нарешті, встановлять медаль для учасників АТО.

Минав місяць за місяцем, з'явилися ювілейні медалі на честь 70-ї річниці визволення, 70-ї річниці Перемоги, підрихтували медаль "Захиснику Вітчизни", а за участь в АТО військовиків нагороджували хто завгодно, тільки не держава.

І ось сьогодні, 17 лютого 2016 р., П.Порошенко встановив відразу дві відзнаки: "За участь в антитерористичній операції" і "За гуманітарну участь в антитерористичній операції".
Стоп, а чому не медалі?
Важко сказати. Без слова "медаль" у назві вийшло щось малозрозуміле. Несолідне, чи що...

Відзнакою "За участь в антитерористичній операції" будуть нагороджувати військовиків та представників інших "силових" структур, включаючи бійців добровольчих батальйонів.
Натомість відзнаку "За гуманітарну участь в антитерористичній операції" призначено насамперед для волонтерів.
Такий розподіл цілком логічний - надто вже різниться специфіка діялності.

Обидві відзнаки будуть досить-таки масовими, тож нагородження відбуватимуться на підставі списків, складених державними органами.

Авторами малюнків нових нагород є художники Володимир Таран, Олександр Харук та Сергій Харук.

Відзнаки розроблено за єдиною схемою:  латунне коло із зображенням "козацького" хреста.
Хрест уособлює спадкоємність переможних бойових традицій Українського війська. Він присутній в емблемах більшості "силових" відомств нашої держави.
На тлі хреста розміщено відповідні символи.

Для відзнаки за участь в АТО це три схрещені мечі вістрями униз, середній з яких оповитий дубовим вінком:




Мечі символізують спільну боротьбу Збройних Сил та інших силових структур з тероризмом і воєнною агресією, а також захист територіальноці цілісності України. Дубовий вінок вказує на проявлені при цьому міць, відвагу та мужність.
Синя та жовті смужки на стрічці символізують Державний прапор. А от чому основний колір стрічки темно-зелений - незрозуміло.

Відзнаку за гуманітарну участь в АТО прикрашає палаюче серце та оливкові гілки:




Палаюче серце уособлює жертовність, гуманізм, милосердя, турботу та співучасть у біді.
Оливкові гілки - символ миру та спокою.
Біла та світло-зелена смужки на стрічці символізують надію та прагнення до мирного життя.

Отже, аверс відзнак має дуже цікавий зовнішній вигляд.
А от реверс, відверто кажучи, так собі - лише герб і напис з назвою.

На жаль, так і не вдалося відійти від радянського стандарту розміру (32 мм в діаметрі), а також незручної металевої колодки.

Зате маємо аж дві новації у сфері нагородних атрибутів.

По-перше, в якості замінника для щоденного носіння передбачено не лише планку, а й значок у вигляді зменшеного зображення відзнаки без колодки.
Вельми правильне рішення - бо планки в цивілізованому світі носять лише на однострої. А для цивільного одягу доречним буде якраз значок.

По-друге, замість посвідчення нагородженому видаватимуть грамоту формату А-4.
Справді, сенсу в посвідченні немає (покладуть до шухляди, і все), а от грамоту можна на стіну повісити.
В більшості країн Європи, і не лише її, до нагород дають саме грамоти. Так було і в Україні на поч. 1990-х рр., коли грамоти додавалися до Почесної відзнаки Президента України та відзнак "За мужність". На жаль, потім від цього відмовилися.

Тож ідея гарна, а от з виконанням перемудрили - грамоти вийшли надто розцяцьковані:




У американців вони набагато скромніші, але від того не програють:



В будь-якому разі добре, що участь в АТО військовиків, правоохоронців та волонтерів нарешті буде відзначатися на державному рівні.
Шкода тільки, що такі потрібні нагороди з'явилися лише зараз.

 

2016-й рік вважається роком Вогняної Мавпи.

І хоча китайський календар - явище із зовсім іншої культури, це слушна нагода поговорити про символ прийдешнього року з точки зору геральдики.

До речі, слово "мавпа" походить з німецької мови.
"Maulaffe" (від "maul" (паща, рот) і "affe" (мавпа)) німці називали тримач для скіпки. Його зазвичай робили у вигляді голови з відкритим ротом:



Це було повязано зі звичаєм тримати запалену скіпку в роті, щоб руки залишалися вільними:



В польській мові "maulaffe" перетворилося на "małpa" і стало позначати не предмет, а назву тварини.
А в українській його почали вимовляти як "мавпа".

На герби мавпа вперше потрапила ще за часів Середньовіччя.
Цьому сприяли подорожі європейців, з яких вони привозили екзотичних тварин.

З-поміж великої групи мавп в геральдиці використовуються представники родини Cercopithecus.
Росіяни називають їх "мартишками".

Деякі геральдисти припускають, що мавпа на родовому гербі свідчить про далекі мандри предка.
Її вважали також символом хитрості, дратівливості й товариськості.

Так чи інакше, популярною геральдичною фігурою мавпа не стала і зустрічається досить рідко.
Це пояснюється, мабуть, тим, що в Середні віки у вигляді мавпи могли зображувати диявола.
Крім того, образ цієї тварини використовували в мистецтві для висміювання людських пристрастей, безумства й марнославства.
Навіть зараз бездумне копіювання називають мавпуванням.

Тим не менш, мавпу можна зустріти на гербах родів, прізвища яких співзвучні з її назвою: Аффенштайн (Affenstein), Еппе (Eppe) й Апен (Apen).

В руці вона може тримати дзеркало або яблуко:





Досить часто мавпу зображували з поясом та ланцюгом для запобігання втечі.

На гербі ірландського роду Фітцджеральдів, герцогів Лейнстер, мавпа слугує клейнодом:



За переказами, у далекому XІІІ ст. домашня мавпа врятувала маленького Джона Фіцджеральда під час пожежі.
На знак вдячності зображення тварини розмістили на шоломі, а згодом дві мавпи стали ще й підтримувати щит:



Деякий час мавпа тримала також щит герба італійського міста Пістойя:



Зустрічається вона і в сучасних особових та родових гербах - як на щиті, так і в ролі клейнода:





Геральдична арт-студія "Скальд" вітає шановних читачів з Новим роком і бажає миру, добра, натхнення й приємних вражень.
Нехай все погане забере із собою рік, що минає.



Нагадуємо про знижки на розробку особових та родових гербів для військовиків Збройних Сил, Національної гвардії та добровольчих батальйонів. Розмір знижки збільшується, якщо військовик проходив службу в зоні АТО, нагороджений орденом чи медаллю.
Акція триватиме до повної перемоги!
Наш сайт: http://skald.io.ua/