Пройде ще зовсім небагато часу, і Вогняного Півня змінить Жовтий Собака - символ нового, 2018 року.

Собака, напевно, чи не найперша домашня тварина. З давніх-давен він є найкращим другом людини.
Недарма кажуть: "Собака - це єдина істота на Землі, яка любить тебе більше, ніж себе".
Собаки допомагали на полюванні, охороняли худобу, попереджали про небезпеку, захищали від непроханих гостей.
А на Півночі вони були ще й їздовими тваринами.
Не дивно, що собака став уособленням вірності, відданості, хоробрості, пильності та захисту.
Разом з тим, його пов'язували також із потойбічним світом. Хто не знає про Кербера - жахливого триголового пса,
який охороняв Аід? У вигляді собаки часто зображували Харона - перевізника до підземного царства мертвих.
Таке сприйняття можна пояснити високою собачою чутливістю. Люди не могли зрозуміти, чому пес раптово
насторожується, гавкає або виє без видимої причини. Тому й думали, що собаки здатні бачити духів, відчувати наближення смерті.
Втім, не в усіх культурах та релігіях чотирилапому другові відповідають взаємністю. В іудаїзмі та ісламі собака - нечиста тварина.
Мусульмани вважають, що янгол не переступить поріг дому, де живе пес. Цю ворожість, очевидно, зумовили великі зграї
безпритульних собак на Близькому Сході, що становили загрозу для людей. Зрештою, навіть у Європі алегоричний образ заздрості
у вигляді змореної жінки міг супроводжувати сердитий худий собака.
Однак це не завадило популярності собаки в геральдиці.
Щоправда, як і інші домашні тварини, пси з'явилися на гербах далеко не відразу. Лицарі воліли прикрашати свої щити левами,
орлами, оленями, вепрами, ведмедями та вовками. А коли дійшла черга до собак, то це були собаки насамперед мисливських порід.
І не дивно, адже полювання було однією з улюблених забав аристократів.


Отже, на гербах собака найчастіше символізує вірність, пильність, дружбу та відданість.
Щоб підкреслити вірність, його часто зображують з нашийником та ланцюгом.
Собака може мати практично будь-який геральдичний колір;  лежати, сидіти, бігти тощо (але тільки у профіль).

Розрізняють три основні варіанти геральдичного собаки:
- хорт (худе, струнке тіло, видовжені вуха, завжди зображується з нашийником);
- мастиф (обрубані вуха й хвіст);
- лягавий (вислі вуха).
Інші породи також зустрічаються, але не настільки часто.

Цікаво, що хорти найбільш поширені в італійській геральдиці, тоді як англійці
віддавали перевагу гончакам.

Срібний хорт із синім нашийником прикрашає герб італійського міста Кампі-Бізенціо (Campi Bisenzio) щонайменше
з 1774 р.:



Чому він там опинився - достеменно невідомо. За однією версією, слово "campi" співзвучне зі словом "cane", що італійською означає "собака".
Тим більше, що у давнину назва місцевості, де виникло Кампі-Бізенціо, могла писатися як "Canpis". Інша версія, більш елегантна, пояснює
походження герба відданістю Кампі столиці Тоскани - Флоренції. Цю відданість і символізує собака. Нарешті, згідно третій версії, хорт уособлює
стародавні традиції полювання, що характеризують місцевість.

Герб міста Фурнарі (Furnari), що на Сицилії, цікавий тим, що всупереч правилам геральдики на щиті є слова девізу:


Цей герб був колись родовим знаком баронів Фурнарі, за прізвищем яких називається місто.
Зображення срібного хорта й девіз тісно пов'язані.
За легендою, король Руджеро ІІ полював колись у тій місцевості. Незграбний королівський лучник
серйозно поранив його хорта. Попри всі старання, рана продовжувала кровоточити.
На щастя, неподалік був дім селянина Антоніо Фурнарі. Він промив та перев'язав рану, навіть не
здогадуючись, що робить послугу самому королю. Життю собаки вже нічого не загрожувало, але
самостійно рухатися він ще не міг. Тож король залишив хорта в селянській оселі пообіцявши, що
одного дня повернеться. Незабаром собака повністю вилікувався. Проходили місяці, але
по нього ніхто не заходив. Бідний селянин відмовляв собі у їжі, щоб прогодувати пса. Адже він дав
обіцянку піклуватися про тварину, поки господар не прийде. Та одного дня почулися звуки сурм -
король повернувся. Вражений вірністю селянина, він дарував йому титул барона і землі, які
сьогодні складають муніціпалітет Фурнарі. Девіз "Fince venga" перекладається з італійської як
"Поки не прийде".

Хортів можна побачити також в гербах італійських родів Ч'єффіні, Сампьєрі та ін.:




Мабуть, варто згадати також один дуже відомий знак, хоч він і не відноситься до гербів.
Йдеться про логотип італійського бренду "Trussardi", який також прикрашає хорт:



В німецькій геральдиці популярна інша порода собак - така, як на гербі міста Браккенгайм (Brackenheim), що в землі Баден-Вюртемберг:



На гербі естонської волості Коеру (Koeru) повіту Ярвамаа бачимо двох зелених собак, що сидять обабіч ялинки.
Тварини виконані у вельми лаконічній манері:



Їхня присутність на гербі пояснюється просто: "koer" естонською - "собака".

На особовому гербі канадійського військовика Роже Бібо (Bibaud) собаки навпаки, дивляться один на одного:



В такий спосіб обігрується прізвище власника герба. "Bi" - від латинського "два" і "baud" - французька назва мисливської породи собак,
відомої своєю хоробрістю. У випадку Р.Бібо собаки символізують його вірність та самовіддану службу.

Звісно, собаки можуть виконувати також допоміжну роль - виступати в якості щитотримачів або клейнодів.
Тут відкривається широкий простір для фантазії, а породи собак можуть бути найрізноманітніші.

Цікавим є клейнод герба англійського роду Філіпсів.
Купаючись в морі неподалік Портсмута на поч. ХІХ ст., містер Філіпс потрапив у сильну течію.
На нього чекала вірна смерть, якби не ньюфаундленд, що гуляв по берегу. Собака побачив, що людина в біді, і кинувся на допомогу.
Вибравшись на берег і зрозумівши, що собака заблукав, Філіпс взяв його додому, де виявив всі можливі почесті своєму рятівникові.
На згадку про цю подію клейнод родового герба прикрасив ньюфаундленд зі щитком, на якому чоловік серед бурхливих морських хвиль:




Геральдична арт-студія "Скальд" щиро вітає клієнтів, друзів та гостей сторінки з Новим роком та Різдвом Христовим!
Бажаємо, щоб щастя, немов вірний пес, слідувало за вами протягом усього прийдешнього року!


Нагадуємо про знижки на розробку особових та родових гербів для військовиків Збройних Сил, Національної гвардії та інших силових структур. Розмір знижки збільшується, якщо військовик проходив службу в зоні АТО, нагороджений орденом чи медаллю.
Акція триватиме до повної перемоги!
Наш сайт: http://skald.io.ua/

Серед нових почесних найменувань військових частин, про які оголосили під час параду 24 серпня, найцікавішим є "Імені Чорних Запорожців".
Як пам'ятаємо, його отримала 72-а окрема механізована бригада, розташована у Білій Церкви, що на Київщині.

Раз у частини нове ім'я, значить, символіка, очевидно, теж стане іншою.

Що саме приймуть - поки що неясно, а значить, можна подати власну пропозицію.
Розробляючи проект, ми виходили з таких міркувань:
1. Символіка має бути проста й лаконічна, на основі правил геральдики.
2. В ній має бути враховано почесне найменування бригади та місце дислокації.
3. Кількість кольорів та зображень слід звести до мінімуму, написи не давати взагалі.

Отже, бригада стала "духовним спадкоємцем" кінного полку Чорних Запорожців Армії УНР.
Характерною деталлю полкової форми був чорний шлик на шапці.
Через те славетних кіннотників називали ще "чорношличниками":




Чорний шлик можна відобразити за допомогою геральдичного вістря - це одна з "почесних" геральдичних фігур.
Поле щита при цьому краще зробити золотим. Це відповідає правилам геральдики, а також символізує
жовтий колір, присвоєний кінноті Армії УНР.

Місце дислокації буде відображати дуже гарна й "бойова" фігура міського герба Білої Церкви - лук з натягнутою тятивою, в якій три стріли.
Такий символ місто має аж з 1620 р.
Лук та стріли підкреслюють історичну роль Білої Церкви як міцного оборонного поселення.




Оскільки лук зі стрілами золоті, як і щит, ми дали їх в обернених кольорах (те, що на чорному тлі - золоте, на золотому - чорне).
Ось що в нас вийшло:



На мундирі це буде виглядати десь так:




Звісно, це далеко не єдиний спосіб створення нової символіки 72-ї омбр.

В будь-якому разі, вирішувати військовикам уславленої бригади.

Ось таке надибали:

Сьогодні в нас велике, можна сказати, професійне свято :-)

10 червня вважається Міжнародним днем геральдики зовсім невипадково.
Саме в цей день у 1128 році граф Анжуйський Жофруа Плантагенет був посвячений в лицарі своїм майбутнім тестем - королем  Англії Генріхом І Боклерком.
Під час церемонії на шию молодого лицаря був повішений синій щит із зображенням шістьох золотих левів.
Вважалося, що це перший повністю сформований герб - найстаровинніший з тих, які згадуються у писемних джерелах.
Міжнародного значення події надає той факт, що Жофруа був французом, в лицарі його посвятив англійський король, дочка якого Матильда - наречена Жофруа, походила за материнською лінією з шотландського королівського роду та була вдовою імператора Священної Римської імперії Генріха V.

Зображення синього щита із золотими левами міститься на мозаїчній плиті, що колись прикрашала надгробок Жофруа Плантагенета в соборі Манса:



Щоправда, факт вручення цього щита був зафіксований хроністом приблизно у 1175 р., тобто через чверть століття після смерті Жофруа.
Що ж до плити, то її було виготовлено між 1155 та 1160 рр.

Отож, чи знаменує 10 червня 1128 р. початок геральдики, якою ми її знаємо - питання спірне, однак мати святкову дату дуже приємно.

Користуючись нагодою, нагадуємо про наш сайт http://skald.io.ua/, а також про систему знижок на розробку особових, сімейних та родових гербів для військовиків Збройних Сил, Національної гвардії та інших збройних формувань, що героїчно захищають нині нашу Батьківщину.
Акція триватиме до повної перемоги!

Originally posted by oleg_leusenko at Севастопольская шизофрения соединяет советское с царским Только человек с фимозом головного мозга, может быть не против двух, взаимоисключающих вещей. Т.н. губернатор Севастополя не против двух городских гербов – царского и советского

Ничто не мешает Севастополю иметь два герба – царских времен и советского периода, считает гауляйтер Севастополя Сергей Меняйло.

Об этом он сказал на пресс-конференции в российском агентстве ТАСС, сообщают Крым.Реалии.

П'ять копійок:
Історичний герб Севастополя затверджено у 1893 р.
Використовувався він до утвердження радянської влади:




Срібний грифон  є одним з символів античного Херсонеса, на місці якого зведено Севастополь.
Ччорний двоголовий орел з синім щитком на грудях, на якому золотий хрест,
є фігурою герба Таврійської губернії, до складу якої входило Севастопольське градоначальство:



Радянська влада геральдику не жалувала, тож використання міських та територіальних знаків фактично припинилося аж до "Хрущовської відлиги". Тоді почав проявлятися інтерес до місцевої символіки, що знайшло відображення у створенні та затвердженні гербів. В силу політичних причин та ідеологічих установок, в більшості з них відображався насамперед радянський період історії та радянське ж сьогодення, тоді як історичні символи могли ігноруватися. Часто-густо ігнорувалися також правила геральдики.

Відтак герб Севастополя, затверджений у 1969 р., містив зображення медалі "Золота Зірка", пам'ятника загиблим кораблям та лаврової гілки:



Ясна річ, розміщення золотої медалі та частини золотої гілки на срібному полі було грубим порушенням геральдичних правил.
Однак на такі тонкощі тоді ніхто не зважав.

Після відновлення незалежності України Севастопольська міськрада у 1994 р. затвердила історичний герб з грифоном. Проіснував він до 2000 р., коли комуністична більшість міськради вирішила відновити герб радянського періоду.

Тепер повернімося до слів гавляйтера С.Мєняйло.
Щодо герба він висловився дослівно так: "Я не представляю себе Севастополь без герба, который сегодня на флаге города – это памятник затопленным кораблям и звезда Героя. Но мы не должны забывать и героическую историю первой обороны Севастополя до Советского Союза".
За його словами, питанням герба зараз замається спецальна геральдична комісія, а останнє слово скажуть т.зв. "законодавчі збори" міста.

На сайті "закзборів" вже розміщено проект "закону" про герб та прапор міста:
http://sevzaksobranie.ru/view/laws/bank_zakonoproektov/i_sozyv_2015/o_gerbe_i_flage_goroda_sevastopolya/

Історичний та радянський знаки спробували об'єднати в одне ціле.
Великий герб має виглядати так:


Малий герб так:



А прапор ось як:


Отже, фактично пропонується відновити герб царських часів з усуненням фігур герба Таврійської губернії та доповненням його медаллю "Золота Зірка" під щитом (у варіанті "великого" герба).

Також на сайті є проект "закону" про міський гімн, яким пропонується зробити пісню "Легендарний Севастополь":
http://sevzaksobranie.ru/view/laws/bank_zakonoproektov/i_sozyv_2015/o_gimne_goroda_sevastopolya/

Давненько ми щось не писали про сепаратистів та їх символи :-)

А тут якраз гарний привід підвернувся: виявляється, віднедавна т.зв. "Луганська народна республіка" має офіційний герб!

Чесно кажучи, нам задавалося, що це питання давно вирішене. Насправді ж, судячи з матеріалів у Мережі, з гербом луганські сепаратисти визначалися непристойно довго.

Нагадаємо, що з травня 2014 р. "ЛНР" вкористовувала блакитно-синьо-червоний триколор із зображенням двоголового орла, груди якого прикрашав міський герб Луганська. Орел міг бути білий або жовтий, герб Луганська зображувався як з позащитовими елементами, так і без.



Цікаво, що у випадку використання герба обласного центру з позащитовими елементами виходило, ніби кірки ось-ось відчекрижать птаху голови:



Більше того, в деяких випадках щит герба не містив вензель Єкатєріни ІІ, що засвідчував свого часу належність до Катеринославської губернії.
Швидше за все, існування такої кількості варіацій пояснюється звичайнісінькою неузгодженістю та виготовленням символіки різними виробниками.

Здавалося, зображення з прапора і стане гербом "ЛНР"  - принаймні, саме таким шляхом пішли колеги з "Донецької народної республіки".

Однак у двадцятих числах червня 2014 р. стала використовуатися зовсім інша версія, опрацьована на основі герба Луганської області:



Спотворений обласний герб прикрасив трибуну для виступів очільників "республіки" та бланки документації.

Але й такий варіант проіснував недовго -  29 червня 2014 р. на відео зі зверненням т.зв. "прем'єр-міністра ЛНР" М.Баширова можна було побачити прапор із вже третьою версією герба:



Як бачимо, форма щита змінилася, хоча кольори герба області (зелений, червоний та синій) збереглися. Залишили й зображення коня, щоправда, видозмінене. Інші фігури були новими: соняшник у зеленому полі, схрещені молотки і шахта у синьому.
До речі, чорні фігури на синьому - це порушення правил геральдики.
Сонце, яке в гербі області було в нижньому полі щита, розташували над щитом.
Також щит оздобили колосками (явний вплив "герба" СРСР), зірками (за числом районів області), літерами "ЛНР" та стрічкою з девізом: "ВОЛЯ СВОБОДНЫХ ЛЮДЕЙ".

До речі, саме таким варіантом герба планувалося прикрасити  соціальні карти "ЛНР", які можна буде отримати 2 листопада під час "виборів":


І тут ми дізнаємося, що десь 28 жовтня 2014 р. "Народна рада ЛНР" (псевдопарламент) прийняла закон про державний герб.
Відповідно до закону, герб являє собою "грановану від кутів до центру червону п'ятикутну зірку, обрамлену білою облямівкою і золотими променями. Ліворуч і праворуч від зірки розташовані золоті пшеничні колоски, обвиті стягом в кольорах державного прапора Луганської Народної Республіки, по одному кольору прапора на кожен виток стяга - блакитний, синій, червоний відповідно. За пшеничними колосками розташований вінець із дубового листя з кожного боку. Під зіркою розташований стяг у кольорах державного прапора, на кожній з кольорових смуг розташовані слова - Луганська, Народна, Республіка згори донизу відповідно. Напис виконаний золотою шрифтовою гарнітурою з зарубками. Над п'ятикутною червоною зіркою розташована восьмикутна золота зірка, до якої змикаються обидві групи пшеничних колосків":



Отож, насправді перед нами не герб, а емблема - за правилами геральдики основою герба є щит.

Кидається в очі разюча її відмінність від герба "ДНР" - розробники орієнтувалися на символіку СРСР, а не Російської імперії чи Російської Федерації. Зірка, промені, пшеничне колосся - все це прямі запозичення радянських символів. Певна схожість простежується і з "гербом" Республіки Бєларусь:



Між іншим, велика червона зірка у центрі насторожує - адже це символ Радянської Армії. Виходить, головне для "ЛНР"  - війна?
Наявність золотої восьмипроменевої зірки у верхній частині пояснюють тим, що у деяких народів вона використовується як знак відродження та дороговказності, символ слави й світла.
http://polit.ru/news/2014/10/30/emblem/

Цікаво, що на голосування було винесено два варіанти "герба" - з териконами та із зіркою. Другий і набрав більшу кількість голосів.
"Голова Народної ради ЛНР" О.Карякін, який повідомив про прийняте рішення на засіданні "уряду", заявив, що "законним символом держави" є саме затверджений "герб", а не "якийсь птах, який і на орла не схожий".
http://actualcomment.ru/news/61063/

Отож, на "гербі" луганських сепаратистів дві зірки, колосся, дубове листя, стрічки й промені.
Стривайте-но, а де ж в такому разі символи невтомної праці "годувальників України" - серп і молот?!

Думається, пояснення просте - працювати в "республіці" насправді нікому.

Герб славного міста Мухосранська:



В принципі, за виключенням напису, правилам геральдики відповідає :-)

Як би там не було, а сьогодні велике свято.
Крім всього іншого, це гарна нагода сказати кілька слів про державні символи нашої країни.

У Конституції державним символам присвячено Статтю 20-у:
"Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Столицею України є місто Київ".

Отже, Державний Прапор України не "жовто-блакитний", як часто кажуть в народі, а "синьо-жовтий". На ньому не може бути ніяких зображень та написів. Прикрашати полотнище прапора бахромою також не слід.



Останнім часом мали місце ініціативи щодо "перевертання" прапора жовтою смугою уверх. Однак жодних підстав - ані історичних, ані геральдичних, ані вексилологічних - для цього немає.



Фото звідси: http://joanerges.livejournal.com/1828071.html

З Державним гербом є певна проблема. Конституція передбачає два його варіанти - "великий" і "малий". При цьому відповідний абзац Статті 20 викладений безграмотно з геральдичної точки зору. Річ у тім, що Знак Княжої Держави Володимира Великого (простіше кажучи - Тризуб) є фігурою герба, але не самим гербом. Обов'язковою основою "правильного" герба є щит. Отож, правильно було написати так:
"Малий Державний Герб України: у синьому полі п'ятистороннього щита золотий Знак Княжої Держави Володимира Великого".
Будемо сподіватись, що в новій редакції Основного закону ці моменти врахують.



Що ж до Великого Державного герба, то Україна й досі його не має. Було кілька конкурсів, пропонувалося безліч варіантів, однак нічого путнього не вийшло. На заваді стали порушення під час проведення конкурсів, лобіювання невдалих проектів, зрештою, політичні спекуляції.
Як показала практика, потреби у Великому Державному гербі немає - багато країн спокійно обходяться без нього.

Тривалий час Державний Гімн України мав лише музику. Для співочої нації це був очевидний нонсенс. Доходило до того, що деякі посадовці під час виконання гімну наспівували собі під ніс щось на зразок: "Пам-папара-па-папам-пам-пам-пам".
І лише 6 березня 2003 р. було прийнято відповідний закон. Офіційний текст гімну є таким:
"Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду".

До речі, ось гарний варіант графічного оформлення гімну. Слова не зовсім відповідають закону (замість "браття молодії" написано "браття-українці", замість "воріженьки" - "вороженьки" тощо), але сама ідея нам подобається:))