skaldstudio

Пройде ще зовсім небагато часу, і Вогняного Півня змінить Жовтий Собака - символ нового, 2018 року.

Собака, напевно, чи не найперша домашня тварина. З давніх-давен він є найкращим другом людини.
Недарма кажуть: "Собака - це єдина істота на Землі, яка любить тебе більше, ніж себе".
Собаки допомагали на полюванні, охороняли худобу, попереджали про небезпеку, захищали від непроханих гостей.
А на Півночі вони були ще й їздовими тваринами.
Не дивно, що собака став уособленням вірності, відданості, хоробрості, пильності та захисту.
Разом з тим, його пов'язували також із потойбічним світом. Хто не знає про Кербера - жахливого триголового пса,
який охороняв Аід? У вигляді собаки часто зображували Харона - перевізника до підземного царства мертвих.
Таке сприйняття можна пояснити високою собачою чутливістю. Люди не могли зрозуміти, чому пес раптово
насторожується, гавкає або виє без видимої причини. Тому й думали, що собаки здатні бачити духів, відчувати наближення смерті.
Втім, не в усіх культурах та релігіях чотирилапому другові відповідають взаємністю. В іудаїзмі та ісламі собака - нечиста тварина.
Мусульмани вважають, що янгол не переступить поріг дому, де живе пес. Цю ворожість, очевидно, зумовили великі зграї
безпритульних собак на Близькому Сході, що становили загрозу для людей. Зрештою, навіть у Європі алегоричний образ заздрості
у вигляді змореної жінки міг супроводжувати сердитий худий собака.
Однак це не завадило популярності собаки в геральдиці.
Щоправда, як і інші домашні тварини, пси з'явилися на гербах далеко не відразу. Лицарі воліли прикрашати свої щити левами,
орлами, оленями, вепрами, ведмедями та вовками. А коли дійшла черга до собак, то це були собаки насамперед мисливських порід.
І не дивно, адже полювання було однією з улюблених забав аристократів.


Отже, на гербах собака найчастіше символізує вірність, пильність, дружбу та відданість.
Щоб підкреслити вірність, його часто зображують з нашийником та ланцюгом.
Собака може мати практично будь-який геральдичний колір;  лежати, сидіти, бігти тощо (але тільки у профіль).

Розрізняють три основні варіанти геральдичного собаки:
- хорт (худе, струнке тіло, видовжені вуха, завжди зображується з нашийником);
- мастиф (обрубані вуха й хвіст);
- лягавий (вислі вуха).
Інші породи також зустрічаються, але не настільки часто.

Цікаво, що хорти найбільш поширені в італійській геральдиці, тоді як англійці
віддавали перевагу гончакам.

Срібний хорт із синім нашийником прикрашає герб італійського міста Кампі-Бізенціо (Campi Bisenzio) щонайменше
з 1774 р.:



Чому він там опинився - достеменно невідомо. За однією версією, слово "campi" співзвучне зі словом "cane", що італійською означає "собака".
Тим більше, що у давнину назва місцевості, де виникло Кампі-Бізенціо, могла писатися як "Canpis". Інша версія, більш елегантна, пояснює
походження герба відданістю Кампі столиці Тоскани - Флоренції. Цю відданість і символізує собака. Нарешті, згідно третій версії, хорт уособлює
стародавні традиції полювання, що характеризують місцевість.

Герб міста Фурнарі (Furnari), що на Сицилії, цікавий тим, що всупереч правилам геральдики на щиті є слова девізу:


Цей герб був колись родовим знаком баронів Фурнарі, за прізвищем яких називається місто.
Зображення срібного хорта й девіз тісно пов'язані.
За легендою, король Руджеро ІІ полював колись у тій місцевості. Незграбний королівський лучник
серйозно поранив його хорта. Попри всі старання, рана продовжувала кровоточити.
На щастя, неподалік був дім селянина Антоніо Фурнарі. Він промив та перев'язав рану, навіть не
здогадуючись, що робить послугу самому королю. Життю собаки вже нічого не загрожувало, але
самостійно рухатися він ще не міг. Тож король залишив хорта в селянській оселі пообіцявши, що
одного дня повернеться. Незабаром собака повністю вилікувався. Проходили місяці, але
по нього ніхто не заходив. Бідний селянин відмовляв собі у їжі, щоб прогодувати пса. Адже він дав
обіцянку піклуватися про тварину, поки господар не прийде. Та одного дня почулися звуки сурм -
король повернувся. Вражений вірністю селянина, він дарував йому титул барона і землі, які
сьогодні складають муніціпалітет Фурнарі. Девіз "Fince venga" перекладається з італійської як
"Поки не прийде".

Хортів можна побачити також в гербах італійських родів Ч'єффіні, Сампьєрі та ін.:




Мабуть, варто згадати також один дуже відомий знак, хоч він і не відноситься до гербів.
Йдеться про логотип італійського бренду "Trussardi", який також прикрашає хорт:



В німецькій геральдиці популярна інша порода собак - така, як на гербі міста Браккенгайм (Brackenheim), що в землі Баден-Вюртемберг:



На гербі естонської волості Коеру (Koeru) повіту Ярвамаа бачимо двох зелених собак, що сидять обабіч ялинки.
Тварини виконані у вельми лаконічній манері:



Їхня присутність на гербі пояснюється просто: "koer" естонською - "собака".

На особовому гербі канадійського військовика Роже Бібо (Bibaud) собаки навпаки, дивляться один на одного:



В такий спосіб обігрується прізвище власника герба. "Bi" - від латинського "два" і "baud" - французька назва мисливської породи собак,
відомої своєю хоробрістю. У випадку Р.Бібо собаки символізують його вірність та самовіддану службу.

Звісно, собаки можуть виконувати також допоміжну роль - виступати в якості щитотримачів або клейнодів.
Тут відкривається широкий простір для фантазії, а породи собак можуть бути найрізноманітніші.

Цікавим є клейнод герба англійського роду Філіпсів.
Купаючись в морі неподалік Портсмута на поч. ХІХ ст., містер Філіпс потрапив у сильну течію.
На нього чекала вірна смерть, якби не ньюфаундленд, що гуляв по берегу. Собака побачив, що людина в біді, і кинувся на допомогу.
Вибравшись на берег і зрозумівши, що собака заблукав, Філіпс взяв його додому, де виявив всі можливі почесті своєму рятівникові.
На згадку про цю подію клейнод родового герба прикрасив ньюфаундленд зі щитком, на якому чоловік серед бурхливих морських хвиль:




Геральдична арт-студія "Скальд" щиро вітає клієнтів, друзів та гостей сторінки з Новим роком та Різдвом Христовим!
Бажаємо, щоб щастя, немов вірний пес, слідувало за вами протягом усього прийдешнього року!


Нагадуємо про знижки на розробку особових та родових гербів для військовиків Збройних Сил, Національної гвардії та інших силових структур. Розмір знижки збільшується, якщо військовик проходив службу в зоні АТО, нагороджений орденом чи медаллю.
Акція триватиме до повної перемоги!
Наш сайт: http://skald.io.ua/

Два прапори - єдина країна.
Крим - це Україна!



Докладніше про національний прапор кримських татар тут.

Як не прикро, але замість того, щоб стати символом нової України, Національна гвардія є тими самими внутрішніми військами (ВВ) МВС.

Замість того, щоб відродити (хоча б формально!) Нацгвардію, що існувала у 1991-2000 рр., просто перейменували ВВ.
Замість того, щоб успадкувати символіку "старої" НГУ, поспіхом прийняли спотворений варіант символіки внутрішніх військ.

А сьогодні, 18 березня 2015 р., Президент П.Порошенко підписав указ "Про День Національної гвардії України".
Це свято має відзначатися щороку 26 березня.

Звідки взялася ця дата?

"Першу" Нацгвардію створили відповідно до закону, прийнятого 4 листопада 1991 р.
Таким чином, НГУ була найстаршим військовим формуванням сучасної України.
Нагадаємо: закон про Збройні Сили прийняли пізніше - 6 грудня 1991 р.

А 26 березня 1992 р. Верховна Рада приймає закон "Про війська внутрішньої та конвойної охорони", які законом від 31 жовтня 1995 р. перейменували на "внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України".
Ці війська існували паралельно з Нацгвардією, кожне військове формування мало власні завдання й функції.

Свята в них теж були різні.
Так, 28 жовтня 1993 р. Президент Л.Кравчук встановив Днем Національної гвардії України 4 листопада - дату прийняття відповідного закону.
Внутрішні війська "ощасливив" Президент Л.Кучма: указом від 26 березня 1996 р. він встановив Днем внутрішніх військ МВС України 26 березня - за тим самим принципом.

У 2000 р. НГУ було розформовано, тож її свято на офіційному рівні відзначати перестали.

Як пам'ятаємо, 13 березня 2014 р. Верховна Рада прийняла закон про, так би мовити, "нову" Національну гвардію.
Здавалося б, якщо нема бажання відродити традиції "старої" НГУ і святкувати 4 листопада, можна встановити днем свята
13 березня.

Однак П.Порошенко сьогоднішнім указом фактично вивів історію Нацгвардії від ... військ внутрішньої та конвойної охорони!
Безперечно, охоронці та конвоїри теж потрібні, нема чого казати.
Особливо "приємно" має бути, напевно, добровольцям, які пришли до гвардії з Майдану. :-(