![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Радник Президента Микола Томенко поділився сьогодні досить цікавими спостереженнями з приводу Героїв України - осіб, відзначених найвищою нагородою нашої держави.
Він звернув увагу, що з початку Євромайдану та фактичної війни з Росією частина з цих «Героїв» втекла за кордон (як Герой України Сергій Тулуб), підтримала путінську окупацію Криму (як Герой України Борис Дейч або Герой України, ректор Таврійського національного університету Микола Багров, який не вступився за державу, яка зробила його Героєм), а деякі активно виступали проти санкцій світової спільноти щодо Росії (як Герой України Юрій Бойко під час своєї президентської передвиборчої кампанії).
"Якщо частина Героїв України по факту (за своїми заявами) виявилася ворогами України, то велика кількість громадських активістів, діячів культури та спорту (наприклад, Герой України, відомий футболіст Андрій Шевченко) вирішили пересидіти за кордоном або «утриматися» в ситуації, де йде боротьба за збереження єдиної України. От і виникає не стільки парадоксальна, як трагічна ситуація – коли більшість Героїв України виступають або проти України, або утримуються в боротьбі за її незалежність», – зауважив Микола Томенко.
На думку політика, по завершенню військових дій на Сході та наведенню порядку було б варто переглянути ставлення до присвоєння звання Герой України. А тим "Героям", що стали радше "героями Росії" або утрималися від захисту своєї держави в складний для України час, варто було би відмовитися від цього високого звання.
http://ridna.ua/2014/07/bilshist-herojiv-ukrajiny-vystupayut-abo-proty-ukrajiny-abo-utrymuyutsya-jiji-zahyschaty-tomenko/
Як відомо, звання Герой України є вищим ступенем відзнаки в Україні. Його присвоють громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення:
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1549-14
Стати двічі Героєм неможливо - хіба що після геройського вчинку здійснити ще й трудовий подвиг.
Зовнішніми атрибутами звання є орден "Золота Зірка" (для тих, хто здійснив геройський вчинок) та орден Держави (для тих, хто має визначні трудові досягнення). До речі, з-поміж державних нагородних знаків лише ці ордени виготовляються із золота:
На щодень Герой України може вдягати так звану мініатюру - єдину для обох орденів:
Неважко помітити - як сама ідея нагороди, так і її втілення в орденах є спадщиною СРСР.
Очевидно, свого часу її засновник - Л.Кучма - вирішив зіграти на ностальгійних почуттях певної частини населення.
Зі званням Герой України пов'язано багато скандалів чи просто незрозумілих ситуацій.
То нагороджували не тих, то нагороджували не тим. Наприклад, спортсменка Я.Клочкова отримала замість ордена Держави орден "Золота Зірка", хоча ніякого геройського вчинку не здійснила.
Надамо знов слово М.Томенку:
"Якщо загально проаналізувати перелік Героїв України, то це, в основному, так званий «директорат» – керівники підприємств, установ, вишів, до речі, здебільшого Сходу України. Фактично, в Донецькій і Луганській областях немає жодного великого підприємства чи вишу, керівники яких не отримали би звання Героя України".
Доцільність подальшого існування нагороди сумнівна насамперед тому, що в країнах ЄС нічого подібного немає.
Годі знайти звання Герой ФРН чи Герой Італії. Там обходяться орденами, хрестами та медалями. Зате звання героя існує в Росії, Бєларусі, Казахстані...
Ми в досить дивній компанії - чи не так?
Тим не менш, після краху режиму В.Януковича почали лунати голови про присвоєння звання Герой України цивільним особам, полеглим під час мирних акцій протесту впродовж листопада 2013 – лютого 2014 р.
Поставити цих людей поряд з Дейчем, Звягільським чи Бойком - хіба не абсурд?
Натомість народний депутат І.Васюник наприкінці лютого 2014 р. запропонував замість ордена "Золота Зірка" вручати за геройський вчинок орден Свободи.
В даному випадку це означало б суто косметичні зміни. Та й орден Свободи з точки зору дизайну виглядає суперечливо - африканська цацка зі скельцями Сваровскі:
Новий Президент своє ж гасло "Жити по-новому" виконувати не поспішає. Замість того, щоб ініціювати фаховий перегляд системи державних нагород, П.Порошенко вже встиг зробити Героями України (посмертно) трьох осіб: С.Кульчицького, К.Могилка і Т.Сенюка.
Отож, чи повинно далі існувати звання Герой України?
На наш погляд - ні. Це рудимент радянського минулого, який суперечить самій ідеї повернення України до Європи.
Доречно було б прийняти новий закон про державні нагороди, в якому цього звання не буде.
Передбачаємо обурення: "А як же справді достойні люди, які є Героями України - хіба можна їх позбавляти заслуженої нагороди?!"
Відповідаємо:закон зворотної сили не має.
Тож особа, яка стала свого часу Героєм, після скасування цього звання спокійно носитиме відповідний орден.
Навіть якщо її прізвище Дейч, Тулуб чи Бойко.
Він звернув увагу, що з початку Євромайдану та фактичної війни з Росією частина з цих «Героїв» втекла за кордон (як Герой України Сергій Тулуб), підтримала путінську окупацію Криму (як Герой України Борис Дейч або Герой України, ректор Таврійського національного університету Микола Багров, який не вступився за державу, яка зробила його Героєм), а деякі активно виступали проти санкцій світової спільноти щодо Росії (як Герой України Юрій Бойко під час своєї президентської передвиборчої кампанії).
"Якщо частина Героїв України по факту (за своїми заявами) виявилася ворогами України, то велика кількість громадських активістів, діячів культури та спорту (наприклад, Герой України, відомий футболіст Андрій Шевченко) вирішили пересидіти за кордоном або «утриматися» в ситуації, де йде боротьба за збереження єдиної України. От і виникає не стільки парадоксальна, як трагічна ситуація – коли більшість Героїв України виступають або проти України, або утримуються в боротьбі за її незалежність», – зауважив Микола Томенко.
На думку політика, по завершенню військових дій на Сході та наведенню порядку було б варто переглянути ставлення до присвоєння звання Герой України. А тим "Героям", що стали радше "героями Росії" або утрималися від захисту своєї держави в складний для України час, варто було би відмовитися від цього високого звання.
http://ridna.ua/2014/07/bilshist-herojiv-ukrajiny-vystupayut-abo-proty-ukrajiny-abo-utrymuyutsya-jiji-zahyschaty-tomenko/
Як відомо, звання Герой України є вищим ступенем відзнаки в Україні. Його присвоють громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення:
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1549-14
Стати двічі Героєм неможливо - хіба що після геройського вчинку здійснити ще й трудовий подвиг.
Зовнішніми атрибутами звання є орден "Золота Зірка" (для тих, хто здійснив геройський вчинок) та орден Держави (для тих, хто має визначні трудові досягнення). До речі, з-поміж державних нагородних знаків лише ці ордени виготовляються із золота:
На щодень Герой України може вдягати так звану мініатюру - єдину для обох орденів:
Неважко помітити - як сама ідея нагороди, так і її втілення в орденах є спадщиною СРСР.
Очевидно, свого часу її засновник - Л.Кучма - вирішив зіграти на ностальгійних почуттях певної частини населення.
Зі званням Герой України пов'язано багато скандалів чи просто незрозумілих ситуацій.
То нагороджували не тих, то нагороджували не тим. Наприклад, спортсменка Я.Клочкова отримала замість ордена Держави орден "Золота Зірка", хоча ніякого геройського вчинку не здійснила.
Надамо знов слово М.Томенку:
"Якщо загально проаналізувати перелік Героїв України, то це, в основному, так званий «директорат» – керівники підприємств, установ, вишів, до речі, здебільшого Сходу України. Фактично, в Донецькій і Луганській областях немає жодного великого підприємства чи вишу, керівники яких не отримали би звання Героя України".
Доцільність подальшого існування нагороди сумнівна насамперед тому, що в країнах ЄС нічого подібного немає.
Годі знайти звання Герой ФРН чи Герой Італії. Там обходяться орденами, хрестами та медалями. Зате звання героя існує в Росії, Бєларусі, Казахстані...
Ми в досить дивній компанії - чи не так?
Тим не менш, після краху режиму В.Януковича почали лунати голови про присвоєння звання Герой України цивільним особам, полеглим під час мирних акцій протесту впродовж листопада 2013 – лютого 2014 р.
Поставити цих людей поряд з Дейчем, Звягільським чи Бойком - хіба не абсурд?
Натомість народний депутат І.Васюник наприкінці лютого 2014 р. запропонував замість ордена "Золота Зірка" вручати за геройський вчинок орден Свободи.
В даному випадку це означало б суто косметичні зміни. Та й орден Свободи з точки зору дизайну виглядає суперечливо - африканська цацка зі скельцями Сваровскі:
Новий Президент своє ж гасло "Жити по-новому" виконувати не поспішає. Замість того, щоб ініціювати фаховий перегляд системи державних нагород, П.Порошенко вже встиг зробити Героями України (посмертно) трьох осіб: С.Кульчицького, К.Могилка і Т.Сенюка.
Отож, чи повинно далі існувати звання Герой України?
На наш погляд - ні. Це рудимент радянського минулого, який суперечить самій ідеї повернення України до Європи.
Доречно було б прийняти новий закон про державні нагороди, в якому цього звання не буде.
Передбачаємо обурення: "А як же справді достойні люди, які є Героями України - хіба можна їх позбавляти заслуженої нагороди?!"
Відповідаємо:закон зворотної сили не має.
Тож особа, яка стала свого часу Героєм, після скасування цього звання спокійно носитиме відповідний орден.
Навіть якщо її прізвище Дейч, Тулуб чи Бойко.
