skaldstudio

Власне, жахливим є не саме слово, а те, як його використовують. У зв’язку з подіями останніх місяців в ЗМІ часто згадують про українських військовиків, правоохоронців та їхніх супротивників. Коли ж йдеться про знаки розрізнення, шевронами називають будь-які нашивки на рукавах, що абсолютно невірно.
Втім, таке трапляється навіть на форумах колекціонерів військової символіки, які взагалі-то повинні розбиратися в подібних питаннях.

Отже, що таке шеврон насправді?

Це гарне слово походить від французького "chevron" (старофранцузькою писалося як "cheveron"), що означає "кроква" або "дах". Російською "кроква" означає "стропило", якщо хто не в курсі.

Щонайменше з XII ст. шеврон використовується в геральдиці як одна з так званих "почесних" геральдичних фігур.

Такі фігури мають просту геометричну форму:


Існує версія, що вони походять від дерев’яних дощок чи залізних смуг, що тримали вкупі частини бойового щита та посилювали його.

В геральдиці існує ціла низка різновидів шеврона – він може бути обернений, понижений, "зламаний", його сторони можуть бути оформлені у вигляді зубців, виступів тощо.



Шеврони можна побачити в найдавніших гербовниках. Це одна з найбільш часто використовуваних "почесних" геральдичних фігур.

За легендою, шеврон зображувався на гербі лицаря, який брав участь у взятті ворожого замку, міста чи будівлі. Таким чином, шеврони на лицарських гербах були визнаними символами честі. Втім, це варто сприймати лише як легенду.

В будь-якому разі у XVIII ст. шеврони вперше стали знаками розрізнення на форменому одязі. З 1771 р. французькі солдати почали носити на рукаві шеврони з тканини вістрям догори як відзнаки за довготривалу службу та належну поведінку.



Британцям ідея сподобалася і вони вирішили пристосувати шеврони для позначення військових звань. Починаючи з 1777 р. в окремих частинах для сержантів встановили носіння шевронів вістрям донизу на рукаві. А у 1802 р. офіційно запровадили систему позначення звань за допомогою шевронів, яка з незначними змінами дожила до цього часу. Так, капралам належало носити два шеврона, сержантам – три, головним сержантам та сержантам-квартирмейстерам – чотири.

В деяких країнах шевронами могли позначати також офіцерські звання, однак з часом утвердилося значення шеврона насамперед як "сержантської" відзнаки.

Також шеврони могли використовуватися для позначення тривалості служби та числа поранень.

Нині за допомогою шевронів позначають звання сержантів ледве чи не в більшості країн світу. Залежно від національних традицій та особливостей форми одягу шеврони можуть розміщуватися на погонах, комірах, нагрудних клапанах, головних уборах і, звичайно, на рукавах.

Отож, шеврон з точки зору уніформології – це знак у формі кута.

Нарукавні знаки, які мають будь-яку іншу форму (прямі галуни на рукавах офіцерів флоту, емблеми військових частин тощо), ніде в світі шевронами не називають.

Виняток – країни так званого "пострадянського простору".

Чому так?

Відомо, що під час Другої світової війни в Червоній Армії почали відроджувати традиції імперських часів.

Зокрема, у 1943 р. радянські військовики одягнули погони, дуже подібні до погонів, які носили в царській армії. Форма одягу також стала нагадувати дореволюційну російську.

Тож не дивно, що восени 1945 р. згадали і про шеврони для надстроковиків. Такі шеврони носилися в Російській імператорській армії починаючи з першої половини ХІХ ст.

Шеврони радянських надстроковиків встановлювалися зі золотого або срібного галуна різної ширини залежно від кількості прослужених років. У 1952 р. запровадили новий зразок шевронів – іншого розміру і лише із золотого галуна. Такі шеврони проіснували до 1957 р., коли замість них встановили нагрудні знаки за надстрокову службу. Більше в наказах часів СРСР термін "шеврон" не вживали.

Але гарне слово прижилося, і шевронами в просторіччі стали називати будь-які нарукавні нашивки. Коли на початку 1990-х рр. в арміях країн колишнього Радянського Союзу з’явилися нарукавні емблеми військових частин, шевронами стали називати також їх – неофіційно, звісно.

Насправді, як бачимо, різниця між шевроном та нарукавною емблемою така ж, як між проросійським сепаратистом і бійцем батальйону "Донбас".

Тож називаймо речі своїми іменами!